Хоча йому конче потрібне своє житло. Адже з дружиною Вікторією Паньковець народили і виховують шістьох дітей: Ольгу (18), Дашу (11), Єгора (9), Микиту (7), Назара (6), Данилка (2).
Діти підростають, вилітають з домашнього «гнізда», як це уже зробила старша Ольга — курсантка Київської поліцейської академії.
Хоча, слово «гніздо» — не для цієї сім’ї, бо Паньковці мешкають в однокімнатній орендованій квартирі загальною площею 30 квадратних метрів (разом з кухнею). Тож можна тільки уявити, як складно такій кількості людей (а це без Ольги сім чоловік) було у період карантину перебувати стільки часу у тісноті.
Мати дітей Вікторія з жахом згадує ці часи, як і навчання дітей в режимі онлайн. На її думку, така форма навчання придатна для сімей, де 1-2 учні. У неї ж троє дітей шкільного віку: п’ятикласниця Дарина, третьокласник Єгор, першокласник Микита. А 1 вересня у перший клас піде ще й Назар.
— Не навчання, а просто жах, — розповідає про процес бабуся дітей Людмила Володимирівна. — Я заходила провідати онуків і бачила, як деякі уроки збігалися у часі. А телевізор у сім’ї один, ноутбук, який придбали у кредит, — теж один. Тому діти не завжди встигають за графіком дати відповіді на завдання, які їм задають вчителі. На мою думку, у Міністерстві освіти мали б врахувати обмежені фінансові можливості багатодітних сімей і допомогти хоча б наданням в оренду чи тимчасове користування дітям ноутбуків, як це роблять у тій же Польщі.
Щодо тісноти, то Людмила Володимирівна розповіла: коли з Києва приїжджає старша Ольга, їй у найманій квартирі ніде прихилити голову, саме тому вона свого часу і пішла учитися в Рівненський ліцей. А нині приходить ночувати до бабусі, хоча й там теж дитині не дуже комфортно, бо уже п’ять років поспіль прикута до ліжка прапрабабуся Ольги, тож дивитися на ці муки молодій дівчині морально важко.
Людмила Володимирівна розповіла, що багатодітна Вікторія не раз оббивала пороги міських чиновників, однак зрушень у вирішенні житлового питання ніяких. Поїхати на прийом до обласної влади теж не виходило — міжміського сполучення не було через карантин, та й покинути на якийсь час дітей без нагляду не може.
А за нинішніх складних економічних часів Паньковці взагалі не бачать перспектив мати власне житло — для будівництва будинку чи купівлі у них просто немає коштів — сім’я ледве зводить кінці з кінцями при нинішніх цінах на харчі.
Сподіваються лише на диво: що цю публікацію почитають голова Рівненської ОДА Віталій Коваль, голова Рівненської обласної ради Олександр Данильчук, народний депутат України Сергій Литвиненко, керівники обласної
Спілки воїнів АТО і допоможуть цій багатодітній сім’ї Паньковців із Костополя. Адже хіба багато в Україні батьків-атовців, у яких шестеро дітей?
