Держава підставить плече культурі у період карантину

Верховна Рада працюватиме влітку у пленарному режимі ще три тижні. На вчорашньому пленарному засіданні схвалено низку законопроектів, спрямованих на подолання наслідків кризи, спричинених карантинними обмеженнями у період пандемії коронавірусної інфекції. Зокрема, у другому читанні та в цілому прийнято проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), внесений групою народних депутатів із різних фракцій (№ 3377).

Під час розгляду депутатських поправок позицію профільного комітету представляв заступник голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв (фракція «Слуга народу»). Юрій Павленко (фракція «ОПЗЖ») зауважив, що парламент не дочекався від уряду підтримки тих сфер, які особливо постраждали від пандемії коронавірусу, а розробка законопроекту стала прикладом, коли на рівні комітету об’єдналися народні депутати з різних політичних сил, щоб підтримати майже 600 тисяч людей, які працюють у сфері культурної індустрії і до карантину створювали до 4% ВВП країни.

Микола Княжицький (фракція «ЄС») наполягав на кількох поправках, зокрема, щодо ролі Нацради з питань телебачення та радіомовлення під час надання ліцензій. Комітет врахував цю поправку, парламент голосуванням у сесійній залі також.

Серед основних положень законопроекту — зокрема, зменшення плати за оренду майна для закладів культури; тимчасово, на період карантинних заходів, до 31 грудня 2020 року звільнення телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, що використовують радіочастотний ресурс, від оплати 50 відсотків вартості послуг Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення.
343 голосами законопроект прийнято у другому читанні та в цілому.

Факт

Очікувані втрати доходу суб’єктами господарювання в сфері культури, креативних індустрій та туризму за період карантину становлять 5,8—8,7 млрд грн. Очікувані скорочення працівників у цій сфері — до 20 тис. осіб.

У першому читанні схвалено проект закону про внесення змін до Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо сприяння виконанню Національним банком України функцій із захисту інтересів вкладників і кредиторів неплатоспроможних банків (проект депутата від «Слуги народу» Олександра Дубінського (№ 2459).

Як зауважив автор законопроекту, його розроблено на захист вкладників українських банків, котрі постраждали від «банкопаду» 2014—2015 років, які втратили свої заощадження. Дубінський нагадав, що у 2014 році було прийнято закон, яким НБУ було поставлено з п’ятої в першу чергу кредиторів. Тобто, коли банк виводиться з ринку, його активи та кошти від реалізації майна банку повертаються в першу чергу не вкладникам, а Нацбанку, котрий видавав кредити рефінансування банків, і нерідко з корупційною складовою. За словами депутата, в 2014-15 роках кошти з банків виводилися через зростання курсу долара, виведення коштів в офшори, однак ніхто із тодішнього керівництва НБУ не поніс відповідальності. Тоді як десятки тисяч вкладників, у т. ч. і системних, таких, як «Дельта», «Фінанси і кредит», VAB, «Форум», «Фінансова ініціатива» та інші, не змогли отримати гроші, які зберігали у банках, що перевищили гарантовану Фондом гарантування вкладів суму в 200 тисяч гривень. Законопроект передбачає повернути НБУ до п’ятої черги кредиторів. «Спочатку вкладники, потім — НБУ, в інтересах вкладників українських банків, які позбавлені своїх грошей», — наголосив автор законопроекту Олександр Дубінський.

Однак Науково-експертне управління парламенту надало висновок, що законопроект не має фінансово-економічного обґрунтування. Про це говорила у своєму виступі й народний депутат Ніна Южаніна («ЄС»). Тоді як народні депутати Дмитро Лубінець (ДГ «За майбутнє»), Михайло Папієв («ОПЗЖ») підтримали законопроект, спрямований на захист інтересів постраждалих вкладників. За схвалення законопроекту за основу проголосували 264 депутати.

У першому читанні прийнято і проект закону про акціонерні товариства (№ 2493), — 270 «за». Як зауважила його автор — народний депутат Роксолана Підласа («Слуга народу»), документ розроблено з метою забезпечення виконання зобов’язань України відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС.

У другому читанні та в цілому прийнято проекти законів: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання особою без громадянства     (№ 2335) — 331 «за»; про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (щодо надання права безоплатної реєстрації особам з інвалідністю та особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС) (№ 2030) — 334 «за»; про внесення змін до Господарського кодексу України (щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19) (№ 3297) — 344 «за»; про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження на ринку природного газу обліку та розрахунків за обсягом газу в одиницях енергії (№ 2553) — 281 «за».

Схвалено також постанови про внесення змін до порядку денного третьої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (№ 2835-14) — 276 «за», про План законопроектних робіт Верховної Ради України на 2020 рік (№ 3662) — 256 «за».

Народні обранці включили до порядку денного проекти законів про народовладдя через всеукраїнський референдум (№ 3612) і «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)» (щодо продовження строку дії у зв’язку із загрозою зростання захворюваності населення на коронавірусну хворобу (COVID-19) (№ 3636) зі скороченням наполовину строків внесення альтернативних законопроектів.

Депутати проголосували за роботу нинішнього пленарного тижня у такому режимі: у вівторок та четвер — з 10-ї до 15-ї години з перервою з 12.00 до 12.30, у середу та п’ятницю — з 10-ї до 14-ї години, у п’ятницю на початку засідання — Година запитань до уряду, а наприкінці буде відведено по півгодини на «Різне» та депутатські запити. Таке рішення підтримали 294 парламентарії.

Із заявою від двох фракцій виступила народний депутат Марія Іонова — із вимогою припинення тиску владою на судову гілку влади та Ярослав Железняк, котрий заявив, що фракція «Голос» ініціює збір підписів за відставку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

У першому читанні схвалено законопроекти: про протимінну діяльність в Україні (№ 2618); про захист трудових мігрантів та боротьбу з шахрайством у працевлаштуванні за кордон (№ 2365); про електронні комунікації (№ 3014); про хмарні послуги (№ 2655) та інші.

У другому читанні та в цілому — законопроекти про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами України військової служби (№ 2592).

За процедурою «ед хок» схвалено проект постанови про недопущення зупинки функціонування госпіталів ветеранів війни під час впровадження другого етапу медичної реформи (№ 3235), проект закону про ратифікацію Рамкової угоди між Урядом України та Урядом Королівства Данія щодо загальних умов та процедур, організаційних заходів та фінансових умов реалізації програми Danida Business Finance в Україні (№ 0039).

Склав присягу народного депутата України Денис Маслов, обраний у загальнодержавному виборчому окрузі за списком політичної партії «Слуга народу». Він потрапив до парламенту після того, як Олександра Ткаченка було призначено міністром культури. Парламентарій увійшов до складу депутатської фракції «Слуга народу».

Депутати вітали з Днем народження своїх колег — Ольгу Бєлькову, Юлію Гришину, Андрія Іванчука та Володимира Кальцева.

На знімках: під час засідання.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Більше фото тут

Із виступів уповноважених представників депутатських фракцій і груп

Андрій ПАРУБІЙ, фракція «Європейська солідарність»:

— Сьогодні важливо усвідомити, що стратегічна мета Кремля не змінилася. В їхньому розумінні, Україна має право існувати без української суті, виключно як частина «русского мира», який керується з Кремля. Для цього першочерговим завданням є зневолювати, знищити історичне значення Революції Гідності, очорнити й дискредитувати героїв Майдану, добровольців, героїв АТО, зрештою, всіх державників. Уже рік ми всі спостерігаємо покрокову реалізацію цього сценарію. Він втілюється паралельно з розвалом держави в усіх сферах. Нині влада взялася за найголовнішу частину кремлівського плану — змінити парадигму суспільного сприйняття. Вони хочуть переконати суспільство, що Революція Гідності — це державний переворот, що українізація та декомунізація — порушення демократичних стандартів, що захист своєї Батьківщини — це злочин! Якщо ми не зупинимо цей антиукраїнський реванш, вироки будуть винесені всім, і події під судом (йдеться про Шевченківський райсуд Києва, який обирав запобіжний захід громадському активісту Сергію Стерненку. — Ред.) яскраво продемонстрували, на який ми стали шлях і до чого йде українська держава.

Олександр ЗАВІТНЕВИЧ, фракція «Слуга народу»:

— Хочу привернути увагу до історичної події на шляху інтеграції нашої країни до Організації Північноатлантичного договору. Першого листопада 2019 року Україна звернулася до НАТО з проханням перейти на новий рівень співробітництва і надати нам статус учасника Програми розширених можливостей. Ця програма насамперед передбачає розширення практичної операційної взаємодії, надає доступ до розширеного діалогу в сфері розвідки, а також дозволяє громадянам країн-партнерів обіймати посади в штаб-квартирі НАТО або в командній структурі Альянсу. Цей статус є частиною партнерської ініціативи НАТО щодо взаємодії, мета якого — підтримка й поглиблення співпраці між союзниками і партнерами, які внесли значний вклад в операції та місії під проводом НАТО...

12 червня Північноатлантична рада визнала Україну членом Програми розширених можливостей НАТО. Україна нині є одним із шести партнерів розширених можливостей разом з Австралією, Фінляндією, Грузією, Йорданією та Швецією. Кожен із партнерів має індивідуальні відносини з НАТО, засновані на секторах, що становлять взаємний інтерес. Як партнер розширених можливостей Україна отримає розширений доступ до програми навчань, а також ширший обмін інформацією.

Віктор БОНДАР, група «За майбутнє»:

— Наша країна, напевно, одна з найщедріших країн у світі, ми роздаємо кошти всім кому завгодно і це із задоволенням роблять останні шість років всі представники влади. Дивлячись на меморандум, який підписала нині влада з МВФ, ми віддаємо належне, що іноземці будуть у наглядових радах, вони визначатимуть, яких суддів призначати по країні. І найголовніше — ми щедро оплачуємо їхню роботу і нічого не робимо, аби щось у цьому поміняти. Ось лист керівника СБУ Баканова на ім’я прем’єра Шмигаля, в якому він розказує, що за останніх два роки фонд заробітної плати керівництва «Укрзалізниці» збільшився на 22 млрд грн. Левова частка коштів пішла для керівництва «Укрзалізниці». По суті, керівники та іноземні представники в наглядовій раді кожен за два роки отримав по 50 млн грн. І таких наглядових рад нам нав’язали по всіх державних банках, по всіх державних підприємствах, по всіх великих стратегічних підприємствах... Водночас план виконання капітальних видатків «Укрзалізниці» у 2019 році становить 58,6%. Це значить, що «Укрзалізниця» абсолютно не оновлюється, нема програм закупівлі нових матеріалів, обладнання, локомотивів, вагонів тощо. Закликаю уряд включити мізки і хоча б дослухатися до СБУ і навести у цій царині порядок.

Олег КУЛІНІЧ, група «Довіра»:

— Минулого тижня МВФ підтвердив виділення Україні п’яти мільярдів доларів фінансової допомоги, з яких 2,1 мільярда вже надійшли в державу. Звісно, їх замало, враховуючи ситуацію, в якій перебуває країна. Але ці кошти важливі, бо вони дозволять зберегти стабільний курс та підтримати економіку держави. Але людей хвилює питання: які умови взяла на себе Україна для отримання цієї допомоги? Чи буде скорочення освітньої мережі, чи збільшуватимуться тарифи, чи переглядатимуть пенсійний вік, чи продовжиться медична реформа? Кабмін має оприлюднити умови надання траншу. Щоб віддавати кредит, важливо, щоб економіка працювала, робочі місця зберігалися, а податки сплачувалися.

Юрій БОЙКО, фракція «Опозиційна платформа — За життя»:

— Більшість абсолютно далека від реальних потреб громадян України. У нас уже рік працює новий Президент і майже рік — новий парламент. Головна передвиборна обіцянка — досягнення миру на Донбасі й припинення військового конфлікту — залишилася на папері. Війна триває, людей продовжують вбивати. Минулого тижня підписано нові умови надання траншу від МВФ із втратою частини державності нашої країни. Минулого тижня уряд штучно перекроїв кордони всередині країни, а об’єднання в регіонах йде без участі громад. Цього тижня нам пропонують прийняти програму Кабміну, яка є черговою декларацією, тому що вона вже прийнята та підписана урядом. Наша позиція чітка — ми подали проект постанови про відставку цього Кабінету Міністрів.

Юлія ТИМОШЕНКО, фракція «Батьківщина»:

— Хочу чітко і ясно заявити про позицію нашої команди на підтримку Сергія Стерненка. Вважаю, що терор проти патріотів неприпустимий. Усе, що відбувається навколо цього, є ганебним та негідним України. Але хочу висловитися і проти цинізму, який панує з гаслами про політичні репресії. Не треба вистав, які прикривають справжнє єднання тих, хто здає національні інтереси країни. Ми не забули, хто спільно голосував за здачу української землі чи перетворення Національного банку в інструмент, який керується зовні фінансовими спекулянтами. Меморандум із МВФ -це не жарти. У ньому остаточно розпродається українська земля і здаються всі транспортні можливості...

Олександра УСТІНОВА, фракція «Голос»:

— Ми повернулися в 2013 рік, коли бачили поліцію, яка має нас охороняти, — била людей на вулиці, покриваючи матом. Били й депутатів, які намагалися захищати цих людей. Хочу розказати те, про що не всі знають.

Пригадуєте ті 65 мільярдів гривень спеціального фонду, виділених на боротьбу з COVID-19, за які всі ми голосували? Ці гроші йдуть на премії поліцейським, які б’ють наших співвітчизників на вулицях, які ґвалтують і катують у відділках. Маю інформацію про те, що 2,7 мільярда наших податків перераховано МВС на доплату за боротьбу з пандемією представникам Національної поліції. А це вдвічі більше, аніж на доплати медикам. Лікар у найкращому випадку отримає 12 тисяч гривень доплати, а поліцейський — 10 тисяч. Сумнозвісна спецоперація проти чоловіка в трусах у столичному Гідропарку коштувала майже 100 тисяч гривень.