Нові адміністративно-територіальні карти областей вже в переважній більшості намальовані. Вони зовсім не схожі на ті, що були дотепер із звичними районами та сільрадами. Тепер на них ОТГ і нові укрупнені райони. Зокрема, на Хмельниччині замість колишніх двадцяти очікується лише п’ять.

Але те, що здається очевидним і доцільним урядовцям, не завжди сприймається на місцях. Деякі громади, великі і малі, все ще намагаються заявити про свій вибір і відстояти його, окресливши свої кордони своїх територіальних одиниць. У спірних ситуаціях у «верхів» та «низів» думки різняться. Хто правий, остаточно покаже лише час. Але прислухатись до всіх думок варто тепер, бо неправильні рішення можуть обернутися вкрай негативними наслідками для територій, котрі замість розвитку можуть опинитись у занепаді.

Розрізали по живому

Дискусії навколо Городоцького району в області тривають давно. Місцевим патріотам хотілося зберегти його як єдину територіальну одиницю у складі області, приєднавши до неї ще й пару сусідніх районів. Але не пощастило. Запропонований Кабміном проект субрегіонального поділу не тільки відібрав у Городка статус райцентру, а ще й розділив його територію між двома новими районами: Городоцька ОТГ відійшла до Хмельницького району, а Сатанівська громада — до Дунаєвецького. Такий варіант викликав цілу хвилю незадоволення. І депутати райради звертаються до Кабміну, Мінрегіону та Хмельницької ОДА з проханням переглянути це рішення і приєднати всю їхню територію до новоствореного Хмельницького району. При цьому наводять чимало причин — від географічних, до соціальних — чому варто вчинити саме так.

Серед важливих — економічні показники. Депутати переконують, їхній район розвивається краще від Дунаєвецького, тому приєднання до слабшого лише погіршує їхні перспективи. А якщо врахувати, що Сатанів з його курортною зоною буде відокремлений, то майбутнє у цієї території не надто втішне.

Крім того, і транспортна мережа традиційно була сформована так, що діставатись до Хмельницького зручніше, а от з Дунаївцями відсутнє належне сполучення.

Та найбільша проблема, на думку депутатів, у тому, що новий поділ веде до розриву культурних та національних зв’язків місцевих жителів. На території Городоччини майже сорок відсотків населення — етнічні поляки. Для них свого часу у райцентрі збудували школу з польською мовою навчання. Там також розташована Вища духовна семінарія, Інститут Богословських наук, Будинок милосердя при римо-католицькій церкві та цілий ряд інших культурно-освітніх центрів. Тож штучний поділ спричинить руйнування культурних, духовних, національних та ментальних зв’язків. Чи варто наражати громади на такі перешкоди?

Нехай п’ять, але інших

Попри те, що формально процеси децентралізації виходять на фінішну пряму, громади не втрачають надії, що реформування буде проведене на їхню користь. На початку червня міський голова Славути Василь Сидор звернувся до народного депутата України Олександра Гереги з проханням в порядку законодавчої ініціативи повторно подати до Верховної Ради проект закону «Про зміну меж районів Хмельницької області». Він передбачав утворення п’яти районів — Хмельницького, Старокостянтинівського, Городоцького, Кам’янець-Подільського і Славутського, але був відкликаний торік у серпні. А тепер Мінрегіон запропонував на розгляд влади новий проект, в якому так само п’ять районів, але інших — Дунаєвецький, Кам’янець-Подільський, Старокостянтинівський, Хмельницький та Шепетівський. Тож погляди на одні і ті ж території місцевої та центральної влади знову виявилися різними.

До спільної думки дійти непросто. Комусь все одно доведеться поступитись своїми амбіціями та планами. Хтось змушений буде взяти на себе непросту ношу керівництва. Але кожна поступка має бути зроблена з урахуванням інтересів людей.

Хмельницька область.