Олег Бондаренко, Микола Сольський.
У центрі — Дмитро Наталуха, Денис Монастирський.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Верховна Рада у другому читанні та в цілому ухвалила проект закону «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель» (№ 2280). «За» проголосували 320 народних депутатів.
Законопроект має на меті, зокрема, врегулювати питання встановлення меж громад, комплексного просторового планування територій громад, що скасовує необхідність розроблення декількох, споріднених за змістом, видів містобудівної документації та документації із землеустрою.
Для цього проектом вносяться зміни до Земельного та Водного кодексів України, законів «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про землеустрій», «Про Державний земельний кадастр», «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», «Про місцеве самоврядування в Україні». Цими змінами, зокрема: власнику земельної ділянки надається право самостійно визначати цільове призначення земельної ділянки (крім земель оборони). Запроваджується розробка комплексних планів просторового розвитку громади, які одночасно є містобудівною документацією і документацією із землеустрою на місцевому рівні. Крім того, визначається зміст терміна «територія громади».
Водночас народні депутати відхилили два альтернативні законопроекти «Перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (№№ 2831-1, 2831-2). Як зауважив голова Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха, ці проекти були альтернативними до законопроекту, підготовленого урядом Гончарука, і що саме уряд подає такий перелік. Оскільки цей документ не був розглянутий у першому читанні, його було відкликано, і нині вже новий Кабмін має внести відповідний законопроект, а депутати — альтернативні. Тож голова комітету закликав відхилити ці два акти, що фактично «зависли у повітрі», аби уряд міг якнайшвидше подати новий проект закону. Депутат наголосив, що перелік об’єктів державної власності, забороненої для приватизації, має обов’язково бути.
Верховна Рада заслухала звіт Тимчасової слідчої комісії для здійснення парламентського контролю за розслідуваннями нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів протягом 2017—2018 років. За словами голови ТСК Ігоря Василіва, за період роботи комісії відбулося вісім засідань ТСК. З метою отримання необхідної інформації було надіслано 162 звернення. З них 151 — до правоохоронних органів та органів державної влади, два — до Президента, а також дві відповіді на запити про доступ до публічної інформації.
За результатами роботи комісія виявила низку недоліків у ході розслідування, заявив І. Василів: «Розслідування у кримінальній справі у 2019 році після певних успіхів фактично зупинилось. Це сталося у квітні 2020 року після ліквідації спеціального Департаменту ГПУ, відповідального за процесуальний нагляд за справами нападів на активістів, та звільнення заступника Генпрокурора Віктора Трепака, який заявив про політичний тиск».
Щодо справи Сергія Стерненка, то ТСК дійшла висновку, що таємниця слідства щодо нападів на нього забезпечується не в повній мірі, є витоки матеріалів кримінальних проваджень. Щоправда, голова ТСК не встиг завершити звіт, бо скінчився відведений для доповіді час.
З цього приводу промовці висловили жаль. «Мені шкода, що парламент, який дуже добре знає, в яких муках помирала дівчина, на яку вилили літр кислоти, не може послухати 10 хвилин звіт комісії, яка виявила важливі речі.
Що слідство відбувається неналежним чином. Бо комісія заслухала дуже багатьох свідків, зробила все можливе, аби справу Катерини Гандзюк, яку закрили і передали до суду без всіх необхідних слідчих дій по замовнику, для того, щоб замовника приховати, нині поновили. І дали надію рідним Катерини і всім українцям. Бо якщо ми не доб’ємося відповіді на запитання: хто наймає кримінал вбивати тих, хто йому не подобається? то ваші діти і ви самі ніколи не будете захищені в Україні», — заявила Вікторія Сюмар («ЄС»). За її словами, обидві справи — і Катерини Гандзюк, і Сергія Стерненка — мають ознаки політичної замовності.
Врешті, 307 народних депутатів підтримали постанову про звіт ТСК. У ній, зокрема, звіт пропонується взяти до відома. Водночас «у зв’язку з систематичним саботажем розслідувань нападів на громадських активістів в Україні комісія звертає увагу Кабміну, Офісу Генпрокурора, Нацполіції, СБУ на необхідність проведення повного та всебічного розслідування із дотриманням законних строків за фактами нападів на громадських активістів.
Крім того, зранку Верховна Рада на пропозицію народного депутата Соломії Бобровської («Голос») хвилиною мовчання вшанувала пам’ять Катерини Гандзюк, якій цього дня мало би виповнитися 35 років. Депутат виступала з трибуни в оточенні колег, які особисто знали активістку і вболівають за справедливий суд над її вбивцями.
Заслухали народні депутати і звіт ТСК для проведення розслідування відомостей щодо дотримання вимог законодавства під час зміни власників інформаційних телеканалів та забезпечення протидії інформаційному впливу Російської Федерації. Предметом розслідування ТСК, за словами її голови Ольги Василевської-Смаглюк, стали три телеканали, якими прямо володіє народний депутат від фракції «ОПЗЖ» Тарас Козак — це «ZIK», «Ньюзван» та «112». Утім, народні депутати, заслухавши звіт, не підтримали постанову щодо взяття його до відома — «за» лише 191 голос. Тож Голова Верховної Ради Дмитро Разумков оголосив, що комісія припинила свою діяльність.
За скороченою процедурою народні депутати розглянули та підтримали у першому читанні проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо кандидатського резерву» (№ 3491), авторства Андрія Клочка («СН»), Олександра Корнієнка («СН»), Віталія Безгіна («СН») та Альони Шкрум («Батьківщина»).
У першому читанні було ухвалено проекти законів: «Про внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного житлового будинку» (№ 2098) та «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин» (№ 3318).
У другому читанні та в цілому було ухвалено законопроекти: «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії (№ 2386); «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (№ 3314).
Народні депутати підтримали призначення народного депутата Микити Потураєва головою Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, увільнивши його від обов’язків заступника голови комітету, а Павла Сушка призначили першим заступником голови, увільнивши його від обов’язків члена комітету, ухваливши проект постанови «Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України дев’ятого скликання» (№ 3641). Ця ротація відбулась з огляду на призначення екс-голови комітету Олександра Ткаченка на посаду міністра культури та інформаційної політики.
Водночас згоду на призначення членом Комітету з питань економічного розвитку отримав і позафракційний Муса Магомедов — «за» 323. Натомість його колега, позафракційна Юлія Світлична не змогла стати членом комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки — «за» 210.
На повторне перше читання було направлено й законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо кваліфікації, як фактору адаптації та мобільності українця» (№ 2481).
Крім того, Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук оголосив про створення нового МФО «За розвиток атомної енергетики».
З днем народження цього дня вітали Ольгу Коваль (фракція «Слуга народу»).
