Місто Дубровиця — один із поліських райцентрів Рівненщини, який свого часу зазнав впливу аварії на ЧАЕС. У ті роки виїхало багато медпрацівників. Через це відтоді не тільки Дубровицький, а й інші поліські райони Рівненщини — Зарічненський, Рокитнівський, Сарненський — відчували нестачу кваліфікованих медиків, особливо лікарів. Скажімо, село Великі Озера Дубровицького району, де чудова амбулаторія, без лікаря — п’ятнадцять років.
Саме у ті часи випускниця Львівського медичного інституту з дипломом терапевта-стоматолога Вікторія Ряба була направлена на роботу у Рівне — чисту зону. Але молода лікарка написала заяву, щоб її направили у Дубровицю, яка потерпіла від чорнобильського лиха, а особливо рідне село дівчини Великі Озера, що було віднесене до другої зони радіаційного забруднення — зони обов’язкового безумовного відселення.
— Але й цим людям потрібно надавати медичну допомогу, — розмірковувала Вікторія Ряба, з року в рік шліфуючи свою майстерність і заслуговуючи репутацію кваліфікованого лікаря серед своїх земляків. Ось так вона трудиться майже два з половиною десятка років у районній стоматполіклініці. І не жалкує, що залишилась працювати не в обласному центрі, а тут, у Дубровиці, де вже має своє житло у будинку для лікарів. Вона — лікар вищої категорії. Роботу свою любить, як і пацієнтів, яким готова завжди надати кваліфіковані стоматологічні послуги.
Про Чорнобиль Вікторії нагадує посвідчення потерпілої другої категорії. Згідно з ним вона має право на 50-відсоткову знижку у сплаті за комунальні послуги, а також законодавство захищає її стосовно роботи. Тут же, у районній стоматполіклініці, трудяться техніками-стоматологами її рідна сестра Лариса Петруля з чоловіком Миколою. Така собі родинна династія.
Усі працювали стабільно, допоки не розпочалася так звана (не схвалена людьми) медична реформа. Вона внесла сум’яття і депресію у весь колектив Дубровицької райстоматполіклініки, повноваження на керівництво якою Дубровицька районна рада свого часу передала Дубровицькій РДА. Реформаторські ідеї викликали у колективу шок, який посилився смертю тодішнього головного лікаря Віктора Бензюка.
Призначили нового керівника закладу Миколу Петрушка, який до цього працював головою Дубровицької РДА, керівником місцевого теплопостачального підприємства. Медичної освіти він не має. Так ось на фоні медичної реформи він почав проводити кадрові ротації та експерименти. Вікторії Рябій, зокрема, запропонував, як вона каже, за період карантину, коли не працювала стоматполіклініка, перекваліфікуватись на хірурга, а Ларисі та Миколі Петрулям — на техніків для роботи з металокерамікою. І це в період карантину, коли умов для перекваліфікації не було (всі ж на дистанційній формі роботи і навчання), та й потреби такої теж.
Панічні настрої у стоматологів викликало ще й реформування закладу в рамках медичної реформи. Національна служба здоров’я України відчутно скоротила фінансування, не взявши до уваги, що Дубровицький район — чорнобильський, люди тут частіше хворіють, тож послуги для них навпаки потрібно не урізати, а збільшувати. Багато фахівців могли реально втратити роботу.
У колективі стоматологів почали обговорювати різні варіанти того, як врятувати стоматологію у районі. Пропонували частину колективу приєднати до районної лікарні (в межах фінансування НСЗУ), іншим лікарям надати в оренду площі, обладнання, щоб вони мали роботу і водночас надавали якісні послуги жителям району. Але й досі до якогось висновку тут не дійшли. А трійка медиків із родинної династії дивується, чому їх не викликають на роботу — заклад відкрили ж після послаблення карантину.
Новий голова Дубровицької РДА Олександр Гузич, який змінив на цій посаді Миколу Петрушка — керівника райстоматполіклініки, як сказав, хоче знайти оптимальний варіант, щоб і якісні послуги надавати, і було їх кому надавати — зберегти колектив фахівців, на навчання яких держава витратила колосальні кошти. Інакше вони можуть поїхати на роботу за кордон, як це вже зробило чимало їхніх колег. А їхати на роботу у поліські міста та села випускники медичних вишів не дуже поспішають — навіть квартирою їх не заманиш.
— Поки що цими днями комісія завершила перевірку діяльності райстоматполіклініки. За її результатами вирішуватимемо, як діяти далі. Тим часом керівник стоматполіклініки Микола Петрушко на лікарняному, ми почекаємо, хай він швидше одужує, — коментує Олександр Гузич. — Адже коли рішення стосується долі людей, треба діяти дуже обережно і розважливо.
Ми обов’язково відстежимо, як складеться доля колективу після реформування райстоматполіклініки, і повідомимо про це читачів. З такими проблемами, як у Дубровиці, стикнулися стоматологи і в інших районах Рівненщини через нездалу медичну реформу. Вдалося знайти шляхи її розв’язання, скажімо, у Млинові та Сарнах. Сподіваємось, що досвід колег із цих районів стане у пригоді і дубровицьким стоматологам.
