«Місцеві вибори-2020: особливості проведення за новим виборчим законодавством України» та «Окремі аспекти проведення виборів в об’єднаних територіальних громадах у 2020 році» — ці теми стали предметом обговорення під час третьої дискусії в рамках Першого національного онлайн форуму для об’єднаних територіальних громад. Захід організовано газетою Верховної Ради України «Голос України», загальнонаціональним юридичним журналом «Право України» та комунікаційною онлайн платформою «Е-адвокат». Партнери форуму — адвокатське об’єднання «Юрлайн» та ТОВ «Надбужжя Плюс». Із вітальним словом до учасників форуму звернувся Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук, який побажавши учасникам заходу плідної роботи, наголосив, що всі найкращі напрацювання форуму обов’язково буде узято до уваги і закріплено на законодавчому рівні.

Нагадавши, що восени відбудуться як чергові, так і перші місцеві вибори, член Центральної виборчої комісії, професор, доктор юридичних наук Павло Любченко зауважив, що вперше Виборчий кодекс повною мірою регулюватиме суспільні відносини у частині перегонів.

«Чергові місцеві вибори призначає Верховна Рада у зв’язку із завершенням строку повноважень відповідних органів сільських, селищних та міських рад і сільських, селищних, міських голів. Водночас кодекс передбачає обов’язок ЦВК призначити перші вибори», — зауважив він.

За словами П. Любченка (на знімку), ЦВК призначає перші вибори в разі формування нових ОТГ. Але нещодавно було внесено зміни до закону про місцеве самоврядування, де передбачено, що Кабмін може ухвалити рішення про утворення територіальних громад, і ці рішення вже прийнято, тож нині уряд передає ЦВК відповідну інформацію, і перші вибори проводитимуться вже в територіальних громадах, які утворено Кабінетом Міністрів. Тобто, якщо раніше це були ОТГ, то нині — це територіальні громади. Відтак парламент ухвалить рішення про проведення чергових місцевих виборів за 90 днів, а ЦВК за 70 днів — про перші вибори в тергромадах.

«Є певний нюанс, який стосується старост. На початку децентралізації старости розглядалися як можливість наблизити владу до населення через укрупнення громад. Нині законодавство передбачає обрання старост у відповідних селах, селищах. Уряд навіть напрацював законопроект про обрання старост на рівні міст. Бо в тих громадах, які формуються, трапляються випадки, коли адміністративним центром є місто, але до складу громади входить ще одне місто. Тож це питання потребує вирішення», — сказав член ЦВК, зауваживши водночас, що є певна неврегульованість у питанні обрання старост: «Рішення про призначення виборів старост приймається відповідною радою, вона ж визначає старостинські округи. Але нині не вся територія охоплена ОТГ, і може так статися, що обрати старост на всій території буде неможливо. Тому нині шукають механізм виходу з цієї ситуації».

За якою системою обиратимуть?

Окремо П. Любченко зупинився на виборчій системі, зокрема на новелах, які запроваджує Виборчий кодекс.

У кодексі, наголосив він, закріплено декілька рівнів виборчої системи. Перший — це пропорційна система з відкритими списками. За нею мають формуватися обласні та міські ради з кількістю виборців понад 90 тисяч. Водночас парламент уже схвалив у першому читанні зміни до кодексу, де передбачено суттєве зниження цієї планки — до 15 тисяч осіб, але ця цифра може бути змінена.

У населених пунктах — селах, селищах, містах з кількістю населення до 90 тисяч вибори проводитимуться за мажоритарною системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах.

«Нам добре знайома одномандатна система, коли вся територія села, селища, міста поділялася на одномандатні округи, і в кожному визначався один переможець. Але нині утворюватимуться багатомандатні виборчі округи з кількістю мандатів у кожному окрузі від двох до чотирьох. Різниця між цими системами полягає в тому, що якщо мажоритарна система відносної більшості в одномандатних округах визначала одного переможця і решта голосів, відданих за інших кандидатів, вважалися втраченими, то багатомандатна система дає змогу зменшити кількість втрачених голосів виборців. У цьому сенсі вона краща», — розповів член ЦВК.

Наступна виборча система стосується виборів сільських, селищних і міських голів. У населених пунктах із чисельністю виборців понад 90 тисяч застосовуватиметься мажоритарна виборча система абсолютної більшості. Тобто, обраним вважатиметься кандидат, який набере понад 50% голосів.

Якщо жоден кандидат не набере такої кількості голосів, то в другому турі переможцем стане той, хто набере більше голосів.

У містах з населенням до 90 тисяч під час виборів сільських, селищних і міських голів застосовуватиметься мажоритарна система відносної більшості. Така сама система застосовуватиметься для обрання старост.

Кількість депутатів у місцевих радах і формування райрад

Виборчий кодекс передбачає, що найменша кількість, яка може обиратися в територіальних громадах з населенням до тисячі, має становити 12 депутатів, до трьох тисяч — 14 депутатів, до п’яти тисяч — 22 депутати, до мільйона — 64 депутати, понад мільйон — 84 депутати, понад два мільйони — 120 депутатів.

Щодо формування райрад, то це питання, за словами члена ЦВК, є досить складним. Насамперед це пов’язано з укрупненням районів. «Уряд уже передав до Верховної Ради проект постанови про утворення нових районів, де замість 490 має бути 129 районів. Нині чекаємо на рішення парламенту. Одним із критеріїв створення нових районів є кількість населення, що в ньому проживає, — майже 150 тисяч. Це досить великі райони, і представництво всіх територіальних громад, які будуть утворюватись у районах, може викликати кореляцію між кількістю депутатів, які мають бути у відповідних районних радах», — зауважив П. Любченко, додавши, що це питання має бути вирішено найближчим часом.

Фінансування

Загалом місцеві вибори фінансуються за кошти державного бюджету та власних виборчих фондів організацій партій, які висунули списки кандидатів, і відповідно кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.

Фінансування виборів старост відбувається по-різному, залежно від того, які це вибори — чергові чи перші. Чергові фінансує держава, перші або позачергові проводяться за кошти місцевого бюджету.

Законом про Державний бюджет на 2020 рік на місцеві вибори було передбачено

2 млрд 154 млн 988 тис. грн. Але у квітні було внесено зміни до держбюджету, і залишився лише один мільярд гривень. «Цих коштів не вистачить для проведення місцевих виборів, у ЦВК неодноразово зверталася з цього приводу до парламенту та уряду. Є різні пропозиції, зокрема, пропонують перекласти тягар фінансового забезпечення роботи членів виборчих комісій на органи місцевого самоврядування або на політичні партії. Але залишити без оплати 600 тисяч громадян України, які орієнтовно будуть членами відповідних виборчих комісій, — це означає поставити під питання незалежність членів комісії. Адже вони у своїй роботі мають керуватися законом і діяти в інтересах суспільства, а не суб’єктів виборчого процесу, які оплачуватимуть їхню роботу. Тому це питання незалежності та належної організації роботи виборчих комісій», — наголосив П. Любченко.

Висування кандидатів

Виборчий кодекс закріпив, що одна особа може бути висунута лише в одному виборчому окрузі і лише від однієї місцевої організації партії або шляхом самовисування. Але в змінах до кодексу є низка новел. Перша передбачає, що одна особа може бути висунута кандидатом не більш як у два рівні місцевих рад. Наприклад, балотуватися до сільської, селищної, міської ради та районної ради або районної ради та обласної ради. Але висування такої особи, якщо йдеться про обласну раду, здійснює партія.

Друга новела передбачає, що можна одночасно балотуватися на посаду сільського, селищного, міського голови та депутата певної ради. Але не можна висуватися в одному випадку від політичної сили, а в другому — шляхом самовисування.

Третя дозволяє балотуватися лише в одному одномандатному окрузі. Тобто, не можна висуватися на посаду міського голови декількох населених пунктів.

Гендерний баланс

Виборчий кодекс передбачає, що в кожній п’ятірці єдиного списку кандидатів повинно бути не менш як дві особи кожної статі. Такі самі вимоги щодо дотримання гендерного балансу передбачено і для списків кандидатів, які висуваються за мажоритарною системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах. Тобто, якщо склад ради — 22 особи, то не менш як 30% загального списку кандидатів у депутати мають становити представники іншої статі.

Інформаційне забезпечення

Зі свого боку член ЦВК Сергій Постівий (на знімку) акцентував увагу на інформаційному забезпеченні виборів. Зокрема, у змінах до Виборчого кодексу пропонується, що інформація має оприлюднюватися не лише на сайті ЦВК, а й на сайтах територіальних виборчих комісій та органів місцевого самоврядування. Крім того, законодавством передбачено виготовлення інформаційних плакатів та інформаційних буклетів організацій партій. Перші виготовляються для кожного багатомандатного виборчого округу, де застосовуватиметься пропорційна система. У плакаті надається інформація щодо кожного кандидата в депутати і зазначається порядковий номер його у регіональному виборчому списку. Водночас, відповідно до змін до Виборчого кодексу, ці плакати мають виготовлятися в доступних форматах, що забезпечить можливість ознайомлення з ними виборців із порушенням здоров’я, із застосуванням розумного пристосування з урахуванням вимог, встановлених ЦВК. «Нині ЦВК напрацьовує відповідні вимоги. Найпевніше, таке «застосування розумного пристосування» ляже на плечі місцевого самоврядування», — зауважив С. Постівий.

Інформаційний буклет має містити передвиборчу програму організацій партій, подану нею під час реєстрації кандидатів, а також єдиний виборчий список та всі регіональні виборчі списки організацій партій із розміщенням фотографій всіх кандидатів.

Агітація

Форми і засоби передвиборчої агітації практично залишилися незмінними, проте нині агітація здійснюватиметься за кошти виборчих фондів кандидатів партій — суб’єктів виборчого процесу, якщо інше не передбачено кодексом. Водночас суб’єкти виборчого процесу мають сприяти доступу виборців до агітаційних матеріалів, зокрема шляхом виготовлення друкованих та аудіовізуальних матеріалів у доступних форматах, погодженням офіційних веб-сайтів зі стандартами доступності, а також в інший спосіб, не заборонений законом. «Тобто, в частині агітації Виборчий кодекс передбачає певну деталізацію виготовлення і розповсюдження передвиборчої агітації саме в доступних форматах», — додав С. Постівий.

Водночас законодавство встановлює, що матеріали передвиборчої агітації з використанням аудіовізуальних засобів повинні титруватися або перекладатися українською мовою з метою забезпечення їх доступності для осіб із порушенням зору та слуху з урахуванням вимог, встановлених Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення.

«Нині змінами до Виборчого кодексу суттєва увага звертається на посилення відповідальності за порушення виборчого законодавства, зокрема, у частині інформаційного забезпечення та агітації. Пропонується суттєво посилити санкції ст. 212-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За порушення ведення агітації на громадян накладатиметься штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На службових осіб — від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян», — розповів С. Постівий.

Критерії доступності для маломобільних громадян

Крім того, відповідно до Виборчого кодексу, приміщення виборчих дільничних комісій та приміщення для голосування повинні відповідати не лише вимогам кодексу, а й встановленим вимогам щодо санітарних та технічних норм, державно-будівельних норм, зокрема щодо безперешкодного доступу до них для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. У прикінцевих та перехідних положеннях на органи місцевого самоврядування та виконавчої влади покладено обов’язок до кінця 2025 року привести відповідні приміщення комісій у відповідність до вимог доступності. Розробити та затвердити критерії такої доступності має Кабмін. Водночас передбачено: якщо приміщення дільничної виборчої комісії та приміщення для голосування неможливо повністю пристосувати для потреб осіб з інвалідністю, відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування організовують безперешкодний доступ зазначених осіб до таких приміщень.

Про інші новели виборчого законодавства читайте в одному з наступних номерів газети.


Програма Форуму на 24 червня 2020 року

Фото зі сторінки Ratio Decidendi: Е-Адвокат у Фейсбуці.