Верховна Рада ухвалила в першому читанні президент-ський законопроект про народовладдя через всеукраїнський референдум (№ 3612). «За» проголосували 252 народних депутати.

«Конституція України визначає народ носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні. Воля українського народу, висловлена під час всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року, підтвердила Акт проголошення незалежності та утвердила Україну як самостійну, незалежну і суверенну державу. З того часу, на превеликий жаль, воля українського народу жодного разу не була врахована під час вирішення ключових питань», — зазначив доповідач, Представник Президента України у Верховній Раді Руслан Стефанчук (на знімку), підкресливши, що глава держави неодноразово наголошував на пріоритетності законодавчого унормування питань, які стосуються народовладдя.

Врегулювати це питання, за його словами, якраз і має внесений Президентом як невідкладний законопроект про народовладдя через всеукраїнський референдум (№ 3612), бо після визнання неконституційним у 2018 році закону про всеукраїнський референдум народ України взагалі не має жодної можливості для реалізації права на народовладдя.

«У зв’язку з цим було створено робочу групу, яка відкрито напрацювала законопроект про народовладдя через всеукраїнський референдум», — повідомив Перший заступник Голови Верховної Ради, підкресливши, що насамперед було визначено чотири основні складові предмета всеукраїнського референдуму: затвердження закону про внесення змін до розділів І, ІІІ, XIII Конституції України, вирішення питань загальнодержавного значення, питання зміни території України як норма, що передбачена статтею 73 Конституції України, та питання втрати чинності законом України або окремими його положеннями.

Руслан Стефанчук також наголосив, що робоча група напрацювала чотири основні запобіжники, які мають не допустити жодних махінацій, пов’язаних зі зміною території України. «Ми передбачили, що предметом всеукраїнського референдуму не можуть бути питання, які суперечать Конституції України, принципам і нормам міжнародного права, питання, спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету і територіальної цілісності України, створення загроз національній безпеці України, розпалювання міжетнічної, расової та релігійної ворожнечі. Також не може бути винесено на референдум питання щодо законопроектів з питань податків та амністії, питання, які віднесено до відання органів правопорядку, прокуратури чи суду», — наголосив Перший заступник Голови Верховної Ради.

Щоб уникнути конкуренції питань, законопроект передбачає, що на референдум може виноситися тільки одне питання. Крім того, чітко прописано етапність проведення всеукраїнського референдуму. «Перший етап — це збори громадян у кількості не менше 300 виборців. Ці збори мають створити ініціативну групу та визначитися із формулюванням питання референдуму. Другий етап передбачає збір трьох мільйонів підписів у двох третинах адміністративних одиниць, що передбачено статтею 133 Конституції — по 100 тисяч у кожній із них у паперовій чи електронній формі. На третьому етапі Президент зобов’язаний видати указ щодо проголошення всеукраїнського референдуму в останню неділю шістдесятиденного терміну з дня видання цього указу. При цьому в законі прописано можливість зупинення референдумного процесу у разі відкриття конституційного провадження щодо конституційності питання всеукраїнського референдуму. Тобто передбачено ще один запобіжник, коли є можливість звернутися до Конституційного Суду щодо конституційності питання, яке винесено на всеукраїнський референдум», — пояснив Руслан Стефанчук.

Ще одна новація законопроекту полягає у відмові від консультативних референдумів. «Референдум — це річ надзвичайно вартісна, і він повинен проводитися тільки тоді, коли реально існує доцільність визначення стратегічного напрямку розвитку держави», — зазначив Перший заступник голови парламенту. Водночас законопроект передбачає обов’язковість положень референдуму, тобто він матиме чіткі правові наслідки.

Перший заступник Голови Верховної Ради особливо наголосив, що цей законопроект було винесено на всеукраїнське та міжнародне обговорення, за наслідками якого отримано позитивні рецензії від Національної академії наук, Національної академії правових наук, від низки міжнародних організацій, а також його направлено для висновку до Венеційської комісії. «Ми усвідомлюємо, що можуть бути дискусії з тих чи інших питань. Але я прошу підтримати законопроект за основу, щоб продовжити роботу, бо для нас надзвичайно важливо, щоб Конституція України, яка гарантує можливість долучення народу до управління державними справами через референдум, врешті-решт запрацювала», — наголосив Руслан Стефанчук.

Після того, як народний депутат Юлія Тимошенко представила законопроект про всеукраїнський референдум (№ 2182), а народний депутат Василь Німченко доповів законопроект про всеукраїнський та місцеві референдуми за народною ініціативою (№ 3177), заступник голови Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Аліна Загоруйко повідомила, що комітет пропонує відхилити законопроекти № 2182 та № 3177. «Стосовно законопроекту № 3612, то комітет зауважує, що він передбачає більш комплексний та системний підхід вирішення питання законодавчого врегулювання питання організації та проведення всеукраїнського референдуму», — сказала А. Загоруйко та повідомила, що комітет, рекомендувавши прийняти законопроект № 3612 за основу, звертається до голови парламенту з пропозицією оголосити відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради на пленарному засіданні під час розгляду цього законопроекту про необхідність внесення пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні та відповідають предмету правового регулювання законопроекту.

За наслідками обговорення 252 парламентарії підтримали пропозиції комітету щодо ухвалення законопроекту № 3612 у першому читанні, а законопроекти № 2182 та № 3177 було відхилено.

Програму діяльності уряду знову відхилено

На початку засідання Голова Верховної Ради Дмитро Разумков повідомив, що до повноважень парламенту належить розгляд та прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів та надав Прем’єр-міністру Денису Шмигалю слово для представлення доопрацьованого документа.

За словами прем’єра, уряд показав, що може опанувати коронакризу, тож тепер пропонує план розвитку країни. «Затвердження нашої програми -це підтримка українського товаровиробника, малого і середнього бізнесу, підтримка енергетиків і фермерів, оновлена медична реформа і зміни до пенсійної системи, здешевлення кредитів і підвищення соціальних стандартів», — зазначив він та наголосив, що загалом затвердження програми — це виконання курсу Президента України та новий суспільний договір з людьми.

«Ми прийшли виправляти чужі помилки та робити очікувані суспільством зміни. І мені, і членам уряду не потрібен імунітет. Ми можемо і будемо працювати ефективно без жодних імунітетів, бо ми, і я особисто, не є класичними політиками-популістами. Ідентифікую себе державним менеджером, тому нашому уряду і парламенту потрібна спільна дорожня карта та взаємодія двох гілок влади. Пропонована програма — це якраз та дорожня карта, яку ми спільно з вами розробляли упродовж останнього місяця, та ваш інструмент контролю за діяльністю уряду», — звернувся прем’єр до народних депутатів.

Щодо змісту документа, то глава уряду повідомив, що середньострокові та довгострокові цілі програми включають 19 пунктів, 82 підпункти та 320 очікуваних результатів. «Наша Програма діяльності підкріплена планом відновлення економіки, і цей документ, який містить чіткі цифри та відповідальних за виконання, також буде представлено у парламенті», — поінформував прем’єр, ще раз наголосивши, що уряд реалізовуватиме нову економічну філософію щодо пріоритетності українського виробника та українського бізнесу. «Ми говоримо про новий період економічного націоналізму, для чого уряд пропонуватиме повноцінний запуск експортно-імпортного агентства, зміну структури експорту від сировини до готової продукції, стимулювання промисловості через публічні закупівлі та державне замовлення, збільшення частки українського компоненту в товарах та послугах, сприяння розвитку індустріальних парків та інвестиційних майданчиків, розвиток оборонно-промислового комплексу, таргетування аграрних субсидій для малих фермерів, а не олігархів», — перелічив Д. Шмигаль, зауваживши, що це тільки деякі із пропонованих урядом кроків.

«Ми відрізняємося від попередників тим, що нас цікавить не імунітет, а добробут країни. Упевнений, що у фракції більшості та у всіх відповідальних народних депутатів спільні завдання і мета: сильна економіка, створення справжнього середнього класу в Україні, потужна армія, прогресивна освіта, ефективна медицина та інші завдання, які прописані у цьому стратегічному документі», — звернувся Д. Шмигаль до парламентаріїв та закликав їх підтримати доопрацьовану Програму діяльності уряду.

Співдоповідач, голова Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха наголосив, що ще жодній країні, окрім деяких експортерів нафти, не вдалося стати багатою без попередньої індустріалізації. «Тож коли я чую про економічний націоналізм, то надзвичайно задоволений, що у представленій програмі він має місце. Тому комітет публічно схвалює наміри уряду підтримувати політику підтримки національного виробника, політику захисту національних промислових інтересів, політику зміцнення і підтримки національного економічного суверенітету, політику, за якої міжнародна торгівля, яку проводить Україна, здійснюється не тільки, щоб просто забезпечувати позитивний торговельний баланс, а щоб ми експортували якомога більше продукції та імпортували якнайбільше сировини», — підкреслив голова комітету. Водночас він зауважив, що окрім Програми діяльності уряду, іще є Меморандум про співпрацю з МВФ, який не дозволяє виконати пропоновану програму повною мірою. «Меморандум містить обмеження як монетарного, так і фіскального характеру, обмеження на зниження податкового навантаження на бізнес, обмеження на введення спеціальних економічних зон, обмеження на формування індустріальних парків, що фактично унеможливлює виконання цієї програми», — зазначив Д. Наталуха та висловив побажання, щоб уряд у своїй діяльності більше керувався власною програмою, а не Меморандумом з МВФ.

Комітет з питань економічного розвитку не дійшов згоди щодо схвалення доопрацьованої Програми діяльності Кабінету Міністрів, та рекомендував Верховній Раді визначитися щодо цього питання шляхом голосування, повідомив Д. Наталуха.

За наслідками обговорення Програму діяльності Кабінету Міністрів підтримали тільки 207 із необхідних 226 народних депутатів, тож цей документ відхилено вдруге.

Кабмін не забезпечив виконання держбюджету

Верховна Рада заслухала звіт про виконання Закону «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (№ 3269-д). Міністр фінансів Сергій Марченко повідомив, що негативний вплив на виконання доходів бюджету мало зміцнення курсу гривні, що, водночас, сприяло зміцненню макроекономічної стабільності та економії видатків на обслуговування державного зовнішнього боргу, номінованого в іноземній валюті. «У 2019 році Верховна Рада чотири рази вносила зміни до Держбюджету, які зменшували як дохідну, так і видаткову частини. Зокрема, доходи зменшилися на 18,8 мільярда гривень, а видатки — на 19,1 мільярда гривень», — поінформував міністр. Щоправда, навіть ці кроки не дозволили виконати бюджет-2019, тож на кінець року його дефіцит сягнув майже 81 мільярда гривень.

Заступник голови Комітету з питань бюджету Олександр Трухін повідомив, що комітет рекомендує Верховній Раді взяти звіт до відома та направити до Кабінету Міністрів рекомендації щодо врегулювання наявних проблем із виконанням цьогорічного бюджету, а також врахування їх під час підготовки державного кошторису на 2021 рік.

«Загальна оцінка така: уряд не забезпечив виконання Держбюджету на 2019 рік. І це за умови зменшення у четвертому кварталі його доходів і видатків майже на 20 мільярдів гривень», — резюмував голова Рахункової палати Валерій Пацкан.

ЗНО зберігається, але випускників звільнено від обов’язкової підсумкової атестації

Це передбачає Верховна Рада, яка включила до порядку денного та 356 голосами ухвалила в цілому законопроект глави держави про внесення змін до деяких законів України (щодо окремих питань завершення 2019/2020 навчального року, № 3669). Представник Президента у Верховній Раді Руслан Стефанчук повідомив, що цими змінами із Кабінету Міністрів знімається зобов’язання ухвалювати рішення щодо визначення тривалості навчального року та надається можливість регулювати це питання залежно від ситуації із коронавірусом. «Крім цього, пропонується скасувати імперативну норму щодо проходження здобувачами повної середньої освіти державної підсумкової атестації», — зазначив він, додавши, що ця пропозиція обумовлена активною фазою перебігу епідемії та необхідністю мінімізації епідеміологічних ризиків. Водночас законопроект передбачає, що ця категорія здобувачів освіти має право на проведення підсумкової атестації, у тому числі ЗНО, виключно за власним бажанням. «Ще раз хочу наголосити, що запропонована Президентом ініціатива жодним чином не спрямована на скасування ЗНО, а лише надає учням можливість самостійно ухвалювати рішення щодо проходження державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання», — підкреслив Руслан Стефанчук. Парламентарії доручили Голові Верховної Ради Дмитру Разумкову невідкладно подати цей законопроект на підпис Президенту.

Також у цілому ухвалено законопроекти: про внесення змін до Закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (№ 3509); про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства (щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби, № 3322); про внесення змін до Закону «Про Вищий антикорупційний суд» (щодо забезпечення суду приміщенням та інших питань роботи суду, № 3348); про внесення змін до Закону України «Про реструктуризацію заборгованості державного підприємства «Антонов» (щодо уточнення деяких питань реструктуризації заборгованості з метою створення передумов для забезпечення Вищого антикорупційного суду приміщенням, № 3350); про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів для запобігання поширенню коронавірусної хвороби, № 3383); про внесення змін до Закону «Про оцінку впливу на довкілля» (щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), № 3438).

Парламентарії внесли зміни до постанови щодо структури апарату Верховної Ради України (№ 3661) та ухвалили постанову про відзначення 150-річчя з дня народження Василя Стефаника (14 травня 2021 року) (№ 3472).

Верховна Рада підтримала постанову про дострокове припинення повноважень народного депутата Ольги Бєлькової. «Я закохана у парламентаризм, бо вважаю, що саме парламент є найвидатнішим винаходом людства, який убезпечує нас від тиранії і веде суспільство та людство вперед. І український парламент не один раз приходив на допомогу своєму народу», — сказала О. Бєлькова та підкреслила, що для неї велика честь бути народним депутатом сьомого, восьмого та дев’ятого скликань, однак сьогодні хоче провести перезавантаження своєї діяльності. «Я планую використати набутий парламентський досвід на користь захисту великих українських інтересів. Саме з цих причин я й складаю повноваження», — сказала О. Бєлькова і попросила вважати її «політиком запасу».

Після того, як Голова Верховної Ради Дмитро Разумков подякував Ользі Бєльковій за плідну роботу, 343 парламентарія підтримали її заяву про дострокове складання повноважень народного депутата. А от для підтримки аналогічної заяви народного депутата Святослава Вакарчука голосів не вистачило — «за» висловилися лише 175 парламентаріїв.

Із днем народження вітали народних депутатів Владислава Бородіна, Романа Мулика та Валерія Стернійчука.


Під час засідання.


У центрі — Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.