Несподіване для нас, тодішніх громадян ще радянської України, але не для історії, прийняття Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет. Ця подія застала нас, членів екіпажу української яхти «Дніпро», на початку важкого, зі, здавалося б, непереборними труднощами і бар’єрами, шляху до здійснення заповітної мрії кожного справжнього яхтсмена — навколосвітньої подорожі під вітрилами безмежними океанськими просторами. Не менші, а, мабуть, значно більші бар’єри стояли тоді на шляху радянської колонії Москви — УРСР — до своєї волі — повернення Державної Незалежності. І прийняття Декларації 16 липня 1990 року якраз і було першим кроком до повної незалежності нашої Батьківщини.
Нас, екіпаж «Дніпра», це окрилило в наших намаганнях здійснити, здавалось, нездійсненне — у ті часи тотальних дефіцитів: від технічних засобів, що вкрай необхідні для такої складної подорожі, до... продуктів харчування! Пройшовши всі кола пекла радянської дійсності, нам вдалося здійснити в тому році хоч і не всю задуману подорож (через аварію на рифі Грейт-Барр’єр біля Нової Зеландії), але сповнену екстремальних випробувань 12-бальним тайфуном у Тихому океані важливу її частину.
Прийняття Декларації про суверенітет надало нам сміливості пояснювати митникам у порту Нової Зеландії, що ми не з Росії (Радянського Союзу), а з України, яка виборює свою незалежність. І навіть продемонструвати їм наш національний жовто-блакитний прапор, який ми заздалегідь прихопили із собою!
І хоча тоді екіпажу яхти «Дніпро» не вдалося повністю здійснити навколо-світку, але вдалося зробити важливий, як і Україні в 1990 році, перший крок до здійснення мрії... І я присягнувся тоді таки здійснити заповітну мрію — за будь-яку ціну пройти під жовто-блакитним прапором незалежної України навколо світу... І така подорож успішно відбулася уже після прийняття Акта про незалежність України. У 1994—1998 роках на яхті «Лелітка» мені з моєю дружиною Наталією попри всі складнощі й безліч пригод таки вдалося пройти під жовто-блакитним прапором уже незалежної України, подолавши три океани і 13 морів, навколо світу...
Валерій ПЕТУЩАК,
капітан-навколосвітник.
