У Чорному Потоці: замість дороги — вирва.

Інтенсивні дощі 22—25 червня наробили лиха в 263 населених пунктах Прикарпаття. У них підтопило понад 13 тисяч будинків, 17 ФАПів, 18 тисяч присадибних ділянок, 6 193 підвали, 7,4 тисячі гектарів сільгоспугідь, 12 560 колодязів. Зруйновано 276 кілометрів місцевих та комунальних автодоріг і 93 мости на них, ще 249 переправ пошкоджено. Стихія пошкодила 80 кілометрів берегоукріплень. Тривають відновлювальні роботи. Підрозділи ДСНС відкачують воду із будинків та підвалів, розбирають загати. Дорожники забезпечують проїзд та почали ремонтувати транспортну інфраструктуру. Тут треба не одного дня та величезних коштів.

Будинки нависли над прірвою

Чорна хмара зливою впала 23 червня на село Білі Ослави Надвірнянського району. Бульдозером довелося розгрібати загату, що підперла один із будинків. Валун наніс попід самий дах чого завгодно. Є в селі ресторан із промовистою назвою «Венеція». То і його підтопило.

«Дощ перед тим ішов уже кілька днів. Після зливи через стрімкий підйом рівня води в річці Біла Ослава вмить затопило прибережні смуги, а будинки під схилами — селевими потоками. Люди досі не можуть оговтатися. Психологічно вбиті. Приміром, на вулиці Івана Франка два нові будинки Тараса Жигалюка й Романа Грещука зруйновані вщент. У Марії Гринюк хата зависла над прірвою. Дамбу на річці розібрало, дроти із габіонних ящиків загнуло, як волосинки. Бо ж сила води неймовірна. Кажуть, що гуцули самі винні, бо ліси нищать. Але й на рівному місці, посеред дороги, за мить навалило потоками з неба», — розповідає сільський голова Микола Щерб’юк.

«Потічок у нас тут невеликий, тече з гори Рокита, звідки бере початок і річка. Вода баранами валила вулицею. Тепер вичищаємо хати, подвір’я. Допомагаємо одні одним. Є будинки, як на острові, без присадиби. Інші — наче ластівчині гнізда, без стіни чи кута. Люди зневірені, думають, що держава лишить їх напризволяще з бідою. Важко оцінити втрати. На парканах сохнуть пожитки, поруч — замоклі меблі. Є хати зачинені, їхні мешканці за кордоном. Сім’я Слезінських, приміром, у Польщі. Води було по вікна, всередині все плавало», — розповідає член виконкому сільської ради Тамара Лейбюк.

Депутати та члени виконкому документують завдані стихією збитки. На вулиці Грушевського, приміром, вода сягала вікон будинків. І без того давно не ремонтована дорога до сусіднього села Чорний Потік уся знищена.

Президент Володимир Зеленський 25 червня терміново прибув на Прикарпаття, зокрема, в селище Ланчин, що на річці Прут. Там повінь завдала ще більше руйнувань. Біла Ослава та інші притоки знесли туди дошки, дерева, холодильники, гаражі, альтанки, тимчасові будиночки. Валуном підняло навіть трактор. Де все це спинилося? Трощилося до берегів.

Наслідки стихії в Білих Ославах оглянув Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, який також особисто об’їздив населені пункти, що зазнали найбільше руйнувань. Наслідком цих візитів стало виділення для області із резервного фонду держбюджету майже 500 мільйонів гривень.

Денис Шмигаль та Зіновій Андрійович (зліва направо)

Якби належно укріпили береги

Якимось дивом 23 червня стихія оминула село Чорні Ослави. Воно входить до Делятинської ОТГ. А от сусідній із ним населений пункт цієї ж громади — Чорний Потік — постраждав чимало.

«Усі дороги та під’їзди до будинків, загалом 12 км, місцеві мости й містки стихія знищила. Селевий потік повністю зніс будинок Василя Шовгенюка. З-під хати Михайла Ткачука підмило частину фундаменту, полетіли дві стіни. Вода змила городи», — розповідає працівник місцевого ЦНАПу Василь Тимінський.

Раптова злива найбільше вдарила по сільських кутах Горішняк та Постілка. Звідти руйнівні гірські потічки змітали все на своєму шляху та несли до річки Чорнявки. Та, своєю чергою, — до Ославчанки, яка нижче за течією впадає в Прут.

У куті Долішняк — страшні руйнування. Центр села — суцільні вирви та окопи, 1,3 км дороги — як не було. Стихія підмила електричні стовпи, знесла паркани, містки до будинків. Тепер до них проходу нема.

«У 2008-му повінь не була такою руйнівною. А нинішня навіть забрала споруджені опісля мости. Якби тоді належно укріпили береги річок, такої біди б не сталося. Потоки просто не вміщалися у водопропускній трубі. Її швидко забило, почало валити поверх неї. Споруджувати мости на плитах, як то є досі, — марна трата коштів, треба забивати палі в основу», — роздумує Василь Тимінський.

28 червня в селі побували народні депутати Петро Порошенко та Микола Княжицький, які разом із депутатами облради Михайлом Ерстенюком і Сергієм Басарабом привезли електрогенератори та помпи, оплатили роботу важкої техніки для ліквідації наслідків стихії. Й далі допомагатимуть.

Чорний Потік — велике село, 2 910 мешканців. Лише в місцевій школі тут 423 учні. На ЗНО добираються пішки до Білих Ослав, там, за річкою, вже є автосполучення. Гірше, якщо комусь треба до лікарні. Приміром, 30 червня бездоріжжям ледве доправили старшого віку жінку до сусіднього села, а далі вже «швидка» забрала.

Тепер головне — навести лад

Села Білі Ослави та Чорний Потік входять до одномандатного виборчого округу № 87. Його представник у Верховній Раді — народний депутат Зіновій Андрійович. Від початку стихії побував чи не в кожному селі, де стихія завдала руйнувань.

«Для ліквідації наслідків повені органи місцевої влади мають терміново оформити документи щодо пошкоджених та зруйнованих приватних домоволодінь громадян, гідроспоруд, дорожньої інфраструктури, будівель та споруд бюджетної сфери, лінійних об’єктів. Підсилити їх відео- та фотоматеріалами. До складу комісії треба залучати працівників департаменту розвитку територій, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури облдержадміністрації, управління ДСНС в області, ДП «Дороги Прикарпаття», Дністровського басейнового управління водного господарства, Служби автомобільних доріг в області. Всі матеріали необхідно негайно передати до райдержадміністрацій та ОДА. А вже там структурують масштаби завданих збитків», — наголошує Зіновій Андрійович.

Звісно, важливо всі відновлювальні роботи проводити якісно. Тут і громада має контролювати, щоб кошти знову не пішли в трубу. Повінь 2008 року чогось таки мала навчити. Та, виходить, що не стала уроком. Ще не пізно бодай тепер робити все на совість. Бо від нової стихії ніхто не застрахований.

Фото надано Миколою Щерб’юком.