Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак, Президент України Володимир Зеленський, Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков.
«Будь-яка реформа — це передусім результат. Коли ти йдеш вулицею й почуваєшся в безпеці. Коли ти приходиш додому, а в кишені є гроші, тобто ти заробляєш. Тому для мене реформи — це можливість», — зазначив під час засідання глава держави, наголосивши, що реформи вимагають відповідальності, сміливості та швидких дій. Саме це і є головним завданням Національної ради реформ.
Окреслюючи кроки, які допоможуть побудувати країну, в якій люди хотітимуть жити, Президент наголосив на потребі судової реформи, адже існує великий запит на справедливість та безпеку. Крім того, він наголосив на необхідності створення ефективної системи охорони здоров’я, забезпеченні доступу до дешевих кредитів, реформуванні податкової системи, пришвидшенні приватизації.
Під час представлення концепції реформування митниці наголошувалося, що вона має стати зручним сервісом для бізнесу. Задля цього пропонується перейти до створення мережі відкритих митних просторів, що передбачає модернізацію інфраструктури митниць, а також автоматизацію та діджиталізацію митної системи. «Головною концепцією відкритого митного простору є те, що ми відходимо від класичного штампа й перетворюємо це на платний сервіс», — повідомив під час презентації голова виконавчого комітету реформ Міхеіл Саакашвілі. Після завершення засідання він зазначив, що вантажі у відкритому митному просторі мають проходити максимум за 15 хвилин. При цьому замість 26 документів, які нині вимагає митниця, пропонується залишити тільки два — рахунок-фактуру та транспортну накладну. За словами
М. Саакашвілі, це дасть змогу усунути з митниці так званих «рєшал», оскільки людина зможе самостійно заповнити митну декларацію.
Концепція реформування митниці також передбачає посилення відповідальності за контрабанду та уніфікацію митних ставок. «Якщо ми говоримо про митну реформу, то у нас має бути менеджер — це керівник митниці, який зможе впровадити її в життя», — зазначив В. Зеленський, додавши, що саме на цій людині має лежати відповідальність за реалізацію реформи та за терміни її впровадження.
Під час обговорення концепції пришвидшення приватизації наголошувалося, що нині у державній власності перебувають 3600 підприємств, кожне п’яте з яких — збиткове, а заборгованість із зарплати в них становить 2,9 мільярда гривень. Голова Фонду держмайна України Дмитро Сенниченко зазначив, що у 2020-му вдвічі збільшено кількість учасників приватизаційних аукціонів, чому сприяє створений фондом інтернет-магазин, у якому розміщено інформацію про приватизацію. Крім того, за участі фахівців Фонду держмайна підготовлено комплексний законопроект, який має зафіксувати процедуру передачі об’єктів у приватну власність, покращити процедуру приватизації та забезпечити її інституційну спроможність. Рішення про передачу об’єктів для приватизації має ухвалювати Кабінет Міністрів, якщо орган управління не має обґрунтованих причин залишити об’єкт у своїй власності, борги об’єкта перевищують 50 відсотків вартості активів, об’єкт використовується неефективно або не за цільовим призначенням чи перебуває в податковій заставі.
Представляючи членам Нацради реформ законопроект про підтримку та стимулювання інвестицій, заступниця керівника Офісу Президента Юлія Ковалів зазначила, що в основу документа покладено ідею, яку глава держави назвав «інвестиційними нянями». У проекті закону йдеться про підтримку українських та іноземних інвесторів, сума інвестицій яких перевищує 30 мільйонів євро та які створюють понад 150 робочих місць із середньою зарплатою на 15 відсотків більшою, ніж у регіоні, де така інвестиція буде здійснена. Такі інвестори отримають прямий договір з урядом. «Це дає гарантію кожному конкретному проекту інвестора, що вони мають не лише податкові пільги. Вони отримують десятирічну перспективу та гарантію стабільності», — наголосила Ю. Ковалів, додавши, що такі інвестори матимуть інвестиційного менеджера, який супроводжуватиме їх від початку проекту до його завершення, а також отримають до 30 відсотків вартості інвестицій у вигляді різних стимулів, зокрема, фіскальних. «Ці інструменти будуть доступні і для українських, і для закордонних інвесторів», — сказала Ю. Ковалів та повідомила, цей законопроект готовий до внесення на розгляд парламенту.
Ще один представлений документ — робоча версія законопроекту про податок на виведений капітал. «Якщо він (податок на виведений капітал. — Авт.) поліпшує життя людей — треба запроваджувати. Без цих «вправо», «вліво», «трішки», «спробуємо». Мені так здається», — зауважив Президент. Очікується, що після доопрацювання цей законопроект також буде внесено на розгляд Верховної Ради.
Фото president.gov.ua
