Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради як невідкладний новий законопроект про судову реформу — про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування (№ 3711). Законопроект розроблено на виконання рішень Конституційного Суду з метою реалізації судової реформи.

Судова реформа в Україні триває фактично від часу здобуття Незалежності. Реформа 2016 року, яка передбачала зміни до Конституції та утворення кількох нових інституцій, на жаль, теж не принесла очікуваних змін та не подолала корупцію в суддівському корпусі. Тож продовження судової реформи було одним із лейтмотивів передвиборної програми Президента Зеленського та партії «Слуга народу».

Минулої осені — 6 жовтня 2019 року — Верховна Рада ухвалила президентський законопроект про судову реформу, який, зокрема, передбачав скорочення кількості суддів Верховного Суду з 200 до 100, запроваджував новий порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), створення при Вищій раді правосуддя (ВПС) Комісії з питань доброчесності та етики, розширював список посад, на які поширюється люстрація. Однак судова реформа вкотре загальмувала, адже Конституційний Суд визнав неконституційними її ключові положення.

Наразі у вітчизняних судах виникла патова ситуація — бракує майже 2500 суддів, а орган, який мав би їх набрати — Вища кваліфікаційна комісія суддів — відсутній. Не зникли й корупційні скандали навколо недоброчесних суддів — Венеційська комісія угледіла «обґрунтовані сумніви щодо доброчесності» 44 суддів Верховного Суду України. Відтак, за опитуванням, українським судам довіряють лише приблизно 13 відсотків громадян.

Новий президентський законопроект № 3711 розроблено з метою приведення положень законодавства України у відповідність із рішеннями Конституційного Суду України від 18 лютого та 11 березня 2020 року, а також удосконалення процедури формування та діяльності органів суддівського врядування. Законо-проект враховує застереження Венеційської комісії. КСУ, зокрема, скасував норму про скорочення складу суддів Верховного Суду з 200 до 100, зменшення розміру суддівської винагороди суддів Верховного Суду з 75 до 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а також процедуру діяльності органів суддівського врядування — Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Комісії з питань доброчесності та етики, — процедуру здійснення Дисциплінарними палатами Вищої ради правосуддя дисциплінарного провадження щодо судді, ліквідацію Верховного Суду.

Що ж передбачає новий, запропонований Президентом, варіант судової реформи? Зокрема, визначається порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Передбачається, що 16 членів ВККС буде призначено Вищою радою правосуддя за результатами відкритого конкурсу, в якому зможуть узяти участь правники з відповідним стажем професійної діяльності. До складу конкурсної комісії входитимуть три представники суддівського корпусу та три міжнародні експерти.

Пропонується не утворювати Комісію з питань доброчесності та етики — в законопроекті немає про неї згадки. Це зазначив у своєму висновку КСУ, вважаючи, що «орган, установу, утворені при конституційному органі, закон не може наділяти контрольною функцією щодо цього конституційного органу».

Члена Вищої ради правосуддя зможе звільнити з посади лише орган, який його призначив (з’їзд суддів, парламент, Президент тощо). Таке звільнення має ініціювати сама ВРП двома третинами голосів своїх членів.

Максимальну чисельність суддів Верховного Суду пропонується визначати Вищій раді правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України. Норму про скорочення суддів Верховного Суду вилучено (у попередньому варіанті судової реформи пропонувалося обмежити склад ВСУ 100 суддями).

Верхню межу зарплати суддям (що в законі зветься «суддівська винагорода») законопроектом пропонується встановити в розмірі 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (у 2020 році —

це 2102 гривні), тобто 157 650 гривень. Чинна редакція закону передбачає 55 прожиткових мінімумів. Тобто зарплата суддів має досить істотно зрости.

Замість нинішнього Верховного Суду України буде Верховний Суд із кількома палатами. Суддів Верховного Суду України переведуть до штату тієї юрисдикції, в якій суддя здійснював правосуддя. Судді Верховного Суду проходитимуть кваліфікаційне оцінювання впродовж одного року з дня їх зарахування. У разі відмови від такого оцінювання суддю буде звільнено з посади.

Також законопроектом з урахуванням позиції Конституційного Суду України змінено процедуру застосування дисциплінарного провадження щодо судді.

Реалізувати положення законопроекту передбачається в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2020 рік на фінансування судів та органів суддівського врядування.

Народний депутат від «Слуги народу» Ірина Верещук (на знімку) у коментарі «Голосу України» сказала: «Президент намагається навести лад у судовій владі. Законо-проект № 3711 більш збалансований, ніж той, який було прийнято восени минулого року та оскаржено в Конституційному Суді. Отже, в законопроекті № 3711 враховано позицію Конституційного Суду з низки питань судової реформи. Президентський законопроект дає виважені відповіді на ключові питання структури судової влади. Верховний Суд, Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів — все це давно потребувало належного врегулювання. Без ладу в судовій владі справжні реформи в країні неможливі. Бо ми можемо приймати які завгодно гарні закони, але це не працюватиме без чесних та компетентних судів. Тому я абсолютно підтримую Президента в тому, що він фокусує увагу влади саме на судовій реформі. Сподіваюся, що цей законопроект буде прийнято без затримок».

ФАКТ

За опитуванням, українським судам довіряють лише приблизно 13 відсотків громадян.