Відбулося два повноцінні пленарні тижні, багаті на політичні події та ухвалені рішення. Хоча, як не раз зауважував Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, «парламент у карантин і не заходив» — адже навіть у період жорстких обмежень продовжував працювати, ухвалювати необхідні для держави рішення, а засідання парламентських комітетів проходили онлайн. Завдяки чому за роботою комітетів можна було спостерігати в будь-якому куточку країни і навіть із дому.

Народовладдя набуває реальних обрисів

Нагадаємо найрезонансніші парламентські події червня. 2 червня Верховна Рада ухвалила постанову щодо вшанування жертв геноциду кримськотатарського народу і засудження порушень Росією прав і свобод кримських татар. Документ підтримала конституційна більшість — 310 народних депутатів. Це ще один заклик українського парламенту до міжнародних організацій — ООН, Європарламенту, НАТО, ЄС, ПАРЄ, ОБСЄ, ОЧЕС, — а також урядів і парламентів держав з вимогами задіяти додаткові заходи і тиск на державу-агресора Росію, зокрема через продовження санкцій та інші політико-дипломатичні й економічні механізми.

Безрезультативним виявилося голосування в парламенті за програму діяльності Кабінету Міністрів.

5 червня у Верховній Раді під акомпанемент мітингів під стінами парламенту прозвітував міністр внутрішніх справ Арсен Аваков про діяльність у відомстві. Депутати вже давно хотіли викликати на килим очільника МВС, до якого накопичилося багато запитань, передусім щодо реформування поліції. Останньою «краплею» став ганебний випадок у Кагарлику на Київщині, де поліцейські у відділку знущалися над дівчиною-свідком. У парламенті розпочали збір підписів за відставку Авакова. Проте до розгляду цього питання так і не дійшли. Низка депутатів закидають міністру провал у реформуванні поліції та затягування розслідування резонансних справ. У своєму виступі в парламенті Аваков анонсував низку рішень за підсумками випадку в Кагарлику: зокрема, відеофіксація всіх слідчих дій, зміна кадрового добору — з обов’язковим психологічним обстеженням, підвищення зарплати поліцейським тощо.

10 червня до парламенту надійшов довгоочікуваний законопроект «Про народовладдя через всеукраїнський референдум» (№ 3612), поданий Президентом Володимиром Зеленським. Це було однією з передвиборних обіцянок Зеленського та його команди — партії «Слуга народу». 18 червня депутати ухвалили президентський законопроект про референдум за основу в першому читанні. Законопроект декілька місяців опрацьовували у спеціально створеній парламентській робочій групі, до складу якої ввійшли представники всіх фракцій і груп.

У законопроекті № 3612 йдеться про чотири види всеукраїнського референдуму для: затвердження закону про внесення змін до розділів I, III, XIII Конституції України; вирішення питань загальнодержавного значення; зміни території України; втрати сили законом України або окремими його положеннями. На всеукраїнський референдум не можуть виносити питання, спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету і територіальної цілісності, створення загрози національній безпеці, розпалювання міжетнічної, расової та релігійної ворожнечі. На всеукраїнському референдумі також не можуть розглядати питання податків, бюджету, амністії, а також ті, які належать до відання органів правопорядку, прокуратури або суду.

Як пояснив представник Президента у Верховній Раді, перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук, на всеукраїнський референдум можна буде виносити тільки питання розширення території України, а не звуження. Тому він назвав «фейком» побоювання, що через референдум можна буде легалізувати анексію Криму Росією. На референдум можна виносити лише питання, які не суперечать Конституції та відповідають міжнародним стандартам. Відтак на референдумі не можна буде вирішити, приміром, питання про ринок землі чи відновлення смертної кари.

Склали мандати

Двоє депутатів у середині червня добровільно відмовилися від мандату. Номер один виборчого списку партії «Голос» відомий музикант Свято-

слав Вакарчук заявив про складання мандату. Пішла з Ради і депутатка від «Батьківщини» Ольга Белькова, котра перейшла працювати керівником міжнародного відділу у ТОВ «Оператор ГТС України». Проте якщо заяву Белькової парламент задовольнив із першого разу, то Вакарчуку довелося попотіти не менше, ніж на концертах. Депутати не відпустили його з Ради — для задоволення його заяви забракло голосів, тож довелося йти іншим шляхом: Вакарчук написав заяву про вихід із фракції, що автоматично позбавляє його депутатського мандату. А 26 червня позачерговий з’їзд партії «Голос» позбавив Вакарчука депутатських повноважень у зв’язку з його виходом із фракції «Голос». Відтак до парламенту має пройти наступний кандидат з передвиборного списку партії.

Обличчям до людей

Варто відзначити і декілька законодавчих ініціатив соціального характеру. Зокрема, 2 червня Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення соціальних гарантій для окремих категорій осіб» (№ 2494), яким посилюються соцгарантії дітям під опікою, дітям з інвалідністю, запроваджується виплата соціальної допомоги на догляд за самотніми пенсіонерами 80+, які потребують стороннього догляду, уніфіковано принципи надання допомоги на дітей одиноким матерям та малозабезпеченим сім’ям, встановлено адресний підхід до призначення державних соціальних допомог. Рада також у 35 разів збільшила штрафи для тих, хто не відповідає на звернення депутата.

Фото Юрія ПЕРЕБАЄВА.

ДОВІДКОВО

У Верховній Раді в червні зареєстрували 185 законопроектів (для порівняння: у травні — 151). Серед них: 11 внесено Президентом, 28 — Кабінетом Міністрів і 146 — народними депутатами. Представники фракції «Слуга народу» подали 112 проектів законів, «ОПЗЖ» — 38, «Батьківщина» і «ЄС» — по 30, «Голос» — 33, депутатської групи «За майбутнє» — 39, «Довіра» — 35.