Але й тут пандемія внесла корективи у життя і побут місцевих мешканців, які зазвичай у цю пору (а це здебільшого чоловіче населення) були вже на сезонних заробітках у Росії чи інших країнах. Бо ж утримувати сім’ї потрібно, а роботи у поліській глибинці нема — не створює наша держава тут якихось виробництв.
Цьогоріч, залишившись удома (кордони ж закриті через пандемію), чоловіки нарешті помітили, що у Морочному треба багато зробити для благоустрою. Оскільки місцева влада до цього за роки не доклала рук, вирішили самоорганізуватись навколо розв’язання цієї проблеми. Скликали схід села, на якому конкретно визначили фронт робіт із благоустрою. Перед цим морочненці вже провели толоку і очистили ставок, довели до пуття територію біля нього, тож досвід колективної праці мають.
Першим, як і вирішили на сході села, упорядкували центральне сміттєзвалище: утрамбували сміття, щоб вітер не розносив його повсюди, обкопали його ровом. Екскаватором допомогли орендатори земельних паїв.
— Після цього взялися за благоустрій центральної частини села. Чотири дні працювали тут методом толоки, на якій, змінюючи один одного, щодня було не менше тридцяти осіб, — розповідає місцевий священик і краєзнавець о. Павло Дубінець (на знімку вгорі) — дуже авторитетна у селі людина, який теж брав участь у всіх роботах. — Розібрали аварійне старе колишнє приміщення сільської ради, побудоване ще у 20-ті роки (на знімку внизу), що докоряло вибитими шибками людям, так само як і руїни-згарище магазину, які заросли бур’яном (колоди від розібраних приміщень завезли у шкільну котельню — знадобляться для опалення). Люди зібрали 10 тисяч гривень і найняли техніку, що спланувала територію, де були ці старі приміщення. Підготували ґрунт для засіву газонною травою. У майбутньому, як вирішила громада, на цьому місці розіб’ємо парк. Розчистили від чагарників і збираємось благоустроїти сорок соток території біля нещодавно зведеного приміщення амбулаторії сімейної медицини.
— Позрізали сухі столітні дерева (на знімку внизу), які були тридцять метрів заввишки і при сильному вітрі могли б наробити біди, очистили центр села від чагарників, покосили траву, — продовжує перераховувати отець Павло. — Одразу ж центр села набув цивілізованішого вигляду, чого прагнули мої односельці, за що я їм щиро вдячний. Адже попри зайнятість — нині селяни заготовляють сіно для худоби — вони знаходили час і на громадські справи — щодня на толоку виходило тридцять і більше осіб різного віку та професій.
Жителі Морочного просили через газету подякувати механізаторам, які допомагали у розчищенні ставка, упорядкуванні сміттєзвалища, благоустрої центру села, братам Анатолію та Сергію Манчикам, Олегу Корнійчуку, В’ячеславу Репецькому, Володимиру Кучмичу. І, звичайно ж, жителю села Василю Тишковцю (працює машиністом насосної станції), який керував толокою.
А ще мешканці Морочного через газету хочуть звернутися до голови Рівненської ОДА Віталія Коваля, щоб він допоміг із фінансуванням завершення ремонту місцевого клубу, на що потрібно 1,2 мільйона гривень. Три роки тому почали його капітальний ремонт, який не завершили через брак коштів. Вони просять звернути увагу на проблеми глибинки, в якій теж живуть люди.
Рівне.
Фото надано о. Павлом Дубінцем.
