Уперше за доволі довгий час метеорологи повідомили, що нарешті метровий шар ґрунту на ланах Хмельниччини наситився водою. До того волога фіксувалась переважно лише в двадцятисантиметровому орному шарі.
Разом із землею втамували спрагу і рослини. Однак подекуди води виявилось забагато. А деінде грози принесли ще й град, який на окремих ділянках знищив майбутній урожай.
Тож, з одного боку, погода подарувала надію на хороший врожай, з другого, поставила його під загрозу — як кому пощастило. Тепер прогнози звучать по-різному.
Приміром, у Кам’янець-Подільському районі цьогоріч погодні умови викликають серйозне занепокоєння. Тепла безсніжна зима і рання весна пришвидшили вегетацію рослин. Але потім квітневі морози дуже погано вплинули на озимі культури. Найбільші втрати були помітні на ділянках озимої пшениці, де рослини зріділи майже втричі.
Фінальну крапку в цих випробуваннях поставили грози. На деяких територіях за пару годин випадала п’ята частина річної норми вологи, вода по кілька днів стояла в полях. Тож частину посівів просто змило.
Якби все відбулося раніше, то в ряді господарств могли б замінити знищене пересівом пізніх культур. Але о цій порі те вже практично неможливо — надто пізно. Навіть для гречки, котру ще сіють і в червні. Її можна було б кинути у ґрунт одразу після рясних злив. Але поля були настільки перезволожені, що грузла посівна техніка. А доки чекали, коли ґрунт просохне, минули всі строки.
На півночі області теж не обійшлося без проблем. Аграрники з Білогірського району розповіли: після дощів вода довго стояла на полях і в цей час перекрила постачання кисню до рослин, що не могло не позначитися на їх вегетації. Крім того, довелося призупинити обробку посівів різними хімічними препаратами, і це підвищило ризики враження хворобами та шкідниками. Траплялось і таке, що дощі просто змивали препарати з рослин, тому обробляти поля доводилось по кілька разів, а це — суттєві додаткові витрати, котрі не можуть не позначитися на собівартості. Але найбільшої шкоди завдавав град. Від масової загибелі врожаю врятувало тільки те, що він випадав локально. Але там, де пройшов, серйозно постраждали бурякові, соєві, ріпакові поля...
Перспективи залежать від небесної канцелярії
Звісно, всі ці фактори негативно вплинуть на врожай. Нині по тому, як триває активна вегетація рослин, наростання зеленої маси і колосіння, агрономи в господарствах намагаються спрогнозувати кінцевий результат. І далеко не скрізь втрачено надії на успішний врожай.
Цьогоріч загальна площа посівів в області є рекордною за весь час — 1,2 мільйона гектарів, що на 20 тисяч більше, ніж було торік. Лідером стала кукурудза, під котру відведено 270 тисяч гектарів. Їй навіть поступилась озима пшениця, якої 240 тисяч гектарів. Уже традиційно в структурі посівів зафіксована висока питома вага сої та соняшнику. Всі ці культури залишаються стабільно рентабельними, тому навіть певні втрати через погоду не повинні призвести до великих збитків. Хоча робити однозначні висновки ніхто не наважується, бо буквально за кілька годин перспективне поле чи гарний город можуть перетворитися на побитий градом голий плац.
У департаменті агропромислового розвитку не відкидають: цей рік переповнений кліматичними сюрпризами. Різного роду аномалії присутні практично кожного сезону, і справлятися з ними допомагають сучасні технології догляду за рослинами.
Та не всьому можна запобігти: в одних урожай уже знищений жорсткою посухою, що стояла ранньою весною, в інших — травневими приморозками. У когось підтоплені й замулені городи, а десь поля і сади побиті градом…
Чимало орендарів уже звернулось до департаменту агропромислового розвитку із запитаннями: чи можна отримати хоч якусь компенсацію за пошкоджений і знищений врожай? Однак стверджувальну відповідь так і не отримали.
Бюрократичне лихо страшніше від стихійного
«Порядок визнання ризиків у сільському господарстві катастрофічними та надання і використання бюджетної позики (державної фінансової допомоги) в разі їх виникнення» затверджено постановою Кабміну ще в 2012 році й передбачає підтримку з резервного фонду в разі надзвичайних ситуацій. Однак на практиці скористатися нею непросто.
Насамперед комісія ТЕБ та НС і метеорологи мають визнати, що сталася надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня, бо тільки в такому випадку можна отримати допомогу. А от якщо затопило город чи вибило градом навіть багатогектарний сад — це вже НС місцевого чи об’єктового характеру. Посприяти в ліквідації її наслідків може лише обласний або місцевий бюджет. Але хто хоча б уявив собі, що, приміром, сільська рада знайшла в своїй скарбниці кошти, аби заплатити господарям за кілька соток знищених приморозком помідорів чи збиту градом капусту?!
Та найгірше — навіть коли знайшлися б гроші і бажання заплатити, отримати їх навряд чи вдасться. На перешкоді стане чимало різних бюрократичних зачіпок.
Насамперед потрібно зібрати майже десяток довідок про завдані збитки, про засіяні площі, про ціни за сільгосппродукцію за минулий рік, п’ятирічні дані про урожайність культури, що загинула… Зібрати їх клопітно, але реально.
А от щодо наступних документів, то це справді нездоланний бар’єр для багатьох. Приміром, довідка з гідрометеоцентру, що сталася надзвичайна ситуація. Отримати таку не вдалося навіть після того, як навесні мороз буквально за кілька годин «спалив» цвіт у садках, висаджену розсаду і посіви городини. І не тому, що метеорологи не захотіли її дати, а тому, що не змогли. Адже там діє свій порядок: щоб природне явище було визнане надзвичайною ситуацією, воно має відповідати певним стандартам. Приміром, приморозок мав би тривати не кілька годин, а кілька діб, ось тоді була б підстава говорити про НС.
Насправді всім зрозуміло, що раптовий весняний мороз може знищити цілі поля буквально на очах, як і сталося цьогоріч. Але формально все це довести практично неможливо. Те саме стосується злив і градобою. От якби вода метровим шаром затопила всю область… А окремі городи, поля — це, наче, й не рахується.
Щоб зрозуміти, наскільки все забюрократизовано, треба сказати, що цьогоріч в області формально не було визнано жодного випадку надзвичайної ситуації. Хоча з понищеним урожаєм довелося зіткнутись багатьом.
І це далеко не єдина бюрократична зачіпка. Скажімо, практично не вдасться отримати державну підтримку, якщо посіви не були застраховані. Але хто може дозволити собі таке страхування? Навіть потужні компанії не готові платити величезні кошти за потенційні ризики. А що говорити про невеликі приватні чи фермерські господарства, котрі взагалі не мають такої фінансової можливості? Про людські городи, які спустошує стихія, і мови не веду.
Та навіть якщо комусь і вдалося б зібрати всі необхідні довідки та документи, з грошима не все так просто. За згаданою постановою, вони виділяються лише на умовах повернення. Тобто, це своєрідний безвідсотковий кредит. І виходить, що компенсувати втрати він не здатен, а може допомогти лише у випадку гострої фінансової потреби. Але, якщо врожаю не буде, то чим компенсувати таку позичку?
Не хочеться моделювати найгірші варіанти. Наразі літо в розпалі, й аграрії вірять, що погода нарешті вгамується, а природні умови допоможуть сформуватися гарному майбутньому врожаю. На це найбільші сподівання, бо те, що залежало від людей і від їхньої праці, вже зроблено.
Хмельницька область.
Тим часом
У західних областях країни дозрівання зерна ранніх колосових культур відбувається за несприятливих умов. Перезволоження грунту, йдеться в агрометеорологічному огляді Укргідрометцентру, «спричинило локальне полягання рослин, сприяло інтенсивному росту бур’янів, активізації, розвитку та поширенню грибкових захворювань. У районах випадіння надмірних дощів створювалися умови для «стікання» зерна, зменшення його ваги за рахунок вимивання пластичних речовин», передає АПК-Інформ.
