Усі політичні й економічні негаразди, навіть коронавірусна епідемія, для аграріїв степової Таврії відійшли на другий план. Їхні зусилля й думки — тільки про жнива: адже один день у цю пору, як відомо, рік годує. У пекельну спеку, коли температура на поверхні ґрунту «зашкалює» за 65 градусів Цельсію, селяни ведуть косовицю. Хліб дістається важкою працею, хоча здобутки в кількісному і якісному плані радують далеко не кожного.

У господарстві «ТВМ-Агро» Каховського району Херсонської області врожаєм ранніх зернових, зважаючи на всі погодні сюрпризи, задоволені — озимої пшениці тут збирають по 40 центнерів з гектара, розповів комбайнер Олександр Михайленко (на знімку).

— Із жнивами все в порядку — врожаю нема, — скрушно зітхає Андрій Щедрінов, директор фермерського господарства «Теллус-Південь» на краю Олешківської пустелі (село Гладківка). — Розраховували на 25—30 центнерів озимого ячменю з неполивного гектара, як минулого року, натомість маємо 12—15 — весняна посуха не дала можливості зерну налитися. До того ж з весни пережили із двадцять суховіїв — вітер несе й несе пісок з пустелі. Через цей проклятущий пісок, що засипав ріллю, лише одне моє господарство втратило із п’ятдесят гектарів посівів ячменю та соняшнику. Тільки й встигаю збитки рахувати. Шукав можливість поля «в небезпечній зоні» застрахувати, але всі компанії, зі службовцями яких я говорив, відмовили. Кажуть, занадто ризиковано страхувати вирощування зернових по сусідству із піщаними дюнами.

— Наші посіви буквально в останній момент врятували два рясні дощі. Тільки завдяки їм озимий ячмінь на богарі дав 35 центнерів з гектара, а на зрошенні — всі 70. Та липнева спека дуже турбує: якщо впродовж місяця не дощитиме, соя та соняшник на неполивних землях дуже постраждають — адже вони дозріти ще не встигли, — розмірковує голова фермерського господарства «Зоря Каховщини», заступник голови Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України Леонід Кириченко.

Утім, жнивам на Херсонщині і спека не на заваді. Кабіни сучасних комбайнів оснащені кондиціонерами, тож ховатися від сонця механізаторам і комбайнерам нагальної потреби немає. А от тим, хто збирає овочі, доводиться із світилом рахуватися: люди починають роботу о шостій ранку, а опівдні вже тікають у затінок — інакше можна й тепловий удар отримати. А здоров’я треба берегти, бо роботи в полі аж до пізньої осені вистачить.

ДО РЕЧІ

За даними Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської облдержадміністрації, станом на 3 липня, в краї зібрали 289,7 тисячі тонн озимої пшениці, озимого та ярого ячменю, ріпаку та гороху з 99,6 тисячі гектарів. На черзі — яра пшениця.

Херсонська область.