Адже у цих поліських селах дев’яносто відсотків сімей — багатодітні, тож потрібно дітей годувати, одягати, вчити.
— Зазвичай наші мешканці, наче мурашки, трудяться у сезон заготівлі дикоросів, бо хочуть заробити копійку на життя, — розповідає голова Старосільської ОТГ Михайло Кузьмич (на знімку). — У лісі цілими днями гнуть спини, дехто цілими сім’ями, бо не хочуть втрачати і дня. Зараз наші місцеві заготівельники купують у людей чорниці по 50 гривень за кілограм, хоча починали зі стартової ціни у 35 гривень. Вони заморожують ягоди, а потім доставляють їх замовникам, навіть за кордон.
Є такі спритники, які набирають за день 20 і більше кілограмів чорниці, то й заробляють непогано. Щоправда, не треба заздрити тим заробіткам, бо це дуже важкий труд гнути цілий день спину, та ще й комашня дошкуляє.
Зазвичай жителі чотирьох сіл Старосільської ОТГ та їхні сусіди по Глиннівській і Березівській сільрадах їздили збирати чорниці в Білорусь на заказник «Ольманські болота». Мали перетинати кордон і цього року з 1 липня, але білоруська сторона попередила про те, що відкладає поки що відкриття пунктів перетину кордону. То нашим поліщукам не залишилося іншого виходу, як збирати чорниці у своїх лісах, допоки з’ясують питання з пунктами перетину.
Голова Старосільської ОТГ Михайло Кузьмич вболіває за своїх односельчан, бо розуміє, що людям потрібно якось вижити у цей складний час. А поки що, каже, села у лісі на чорницях, далі піде ожина, журавлина... Тільки б вродили дикороси.
