Нагороду міжнародного конкурсу ЮНІСЕФ отримує міський голова Вінниці Сергій Моргунов (праворуч) та учнівський активіст зі школи № 22 Ілля Чайковський, крайня ліворуч — голова представництва ЮНІСЕФ в Україні Лотта Сільвандер.

Нова форма роботи схвалена Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) і відзначена міжнародною премією у рамках всесвітньої ініціативи «Громада, дружня до дітей».

Написати проект і отримати кошти на його реалізацію — таку можливість надає міська влада школярам. У такий спосіб підростаюче покоління залучають до безпосередньої участі у міському врядуванні і розвитку громади. Роблять це вже другий рік поспіль у рамках проекту, що має назву «Бюджет шкільних проектів». Кошти дітям дають немалі: у 2019 році переказали з бюджету один мільйон гривень, у нинішньому — суму подвоїли.

За вияв уваги до підростаючого покоління — не на словах, а на ділі — Вінницю нагородили міжнародною премією Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) — за перемогу у конкурсі кращих практик для громад, дружніх до дітей. Журі міжнародного конкурсу визнало ініціативу ОТГ «Бюджет шкільних проектів» кращим прикладом залучення дітей до міського врядування.

До речі, місто над Бугом підписало меморандум з представництвом Дитячого фондом ООН в Україні. У співпраці продовжуватимуть пошук і упровадження інноваційних ідей щодо подальшого поліпшення умов для дітей та молоді. Місто прагне у перспективі отримати міжнародний статус — «Громада, дружня до дітей».

«Нехай вчаться, нащо їм цей клопіт...»

Як саме виникла ідея запровадити конкурс серед загальноосвітніх навчальних закладів «Бюджет шкільних проектів», знає міський голова Вінниці Сергій Моргунов. Це він вніс таку пропозицію на розгляд. Спершу її обговорювали на засіданні виконкому, далі — на сесії міської ради.

— Відверто кажучи, я особисто скептично поставився до задуму, щоб діти мудрували над проектами, — поділився думками з «Голосом України» один з депутатів міськради, просив не називати в газеті його прізвище. — Це справа дорослих, в учнів інше завдання — набувати нових знань, гарно вчитися. Тому від озвученої пропозиції надати з бюджету мільйон гривень на проекти учнів у мене мимоволі з’явилася усмішка на обличчі, а в душі здивування. Мільйон — дітям? Гаразд, нехай так. Але ж це можна зробити по-іншому: визначити проблемні питання у школах — і спрямувати кошти на їхнє вирішення. Для чого ця «гра» у проекти? Хіба діти можуть самостійно написати проект, порахувати бюджет і т. д.? Дорослим не завжди це під силу. Навчаємо, як правильно робити, а тут учні... Навіщо їм витрачати час на такі речі. Нехай вчаться. Від цього буде більше користі.

Розмова відбувалася після сесії міськради, на якій обговорювали пропозицію міського голови. Незважаючи на такі думки у декого з депутатів, «Бюджет шкільних проектів» знайшов підтримку. Проект стартував у 2019-му. Одразу стало зрозуміло: учні сприйняли новинку з неабиякою цікавістю.

Зберегли фінансування: слова треба дотримувати

Сергій Моргунов зізнався, що не сподівався на таку активність дітей. Про це він говорив у своєму виступі в Афінах під час міжнародної конференції «Мери для дітей та молоді у Європі та Центральній Азії — міста мають працювати для своїх наймолодших жителів». Міський голова повідомив, що влада вирішила збільшити фінансування учнівських проектів у два рази. Тим само зробила ще один крок назустріч співпраці зі шкільною молоддю. Зацікавленість і бажання юнаків і дівчат зробити місто кращим, знайшли підтримку у збільшенні фінансування «Бюджету шкільних проектів».

Конференція в Афінах відбувалася у листопаді 2019-го. Тоді ще не можна було передбачити ситуації з епідемією коронавірусу. Навесні 2020-го карантин змусив міську владу переглянути низку програм. Частину коштів спрямували на боротьбу з інфекційною хворобою.  Вирішили зберегти фінансування учнівських проектів у повному обсязі, як і планували раніше, виділили два мільйони гривень.

Під час підготовки публікації автор зателефонував депутату міськради, котрий раніше не схвалював нову ініціативу. Запитав, чи не змінилася його думка після уже двох проведених конкурсів.

— Змінилася, — відповів співрозмовник. — Я спеціально знайшов час, щоб бути присутнім на засіданні координаційної ради, де представляли й оцінювали шкільні проекти. Без цього навряд чи можна зрозуміти, як учні сприйняли нову справу. Але є одне але. Частково я все-таки був правий, коли висловлював заперечення. Під час захисту учнями проектів депутат звернув увагу на те, що деякі з них, мабуть, писали... вчителі. Таким є його припущення. У тих випадках, де діти діяли самостійно, вони демонстрували знання проблеми «на зубок».

— Пригадуєте, я говорив під час нашої попередньої розмови, що деякі проекти замість дітей можуть писати вчителі? — запитує співрозмовник. — Припускаю, що у випадках, коли діти не орієнтувалися у суті проблеми, так воно і сталося. Але загалом змінив свою думку. Молодь у нас активна. Особисто переконався, що юнаки і дівчата справді бажають змінити на краще свій навчальний заклад, рідне місто. У декого з них такі прагнення переважають намагання дорослих. Це відчувалося під час захисту проектів.

Виявляти більше уваги до шкільної молоді міська влада почала не вчора і не торік. Ще у 2009 році тодішній міський голова Вінниці Володимир Гройсман ініціював програму «Вінниця — місто, дружнє до дітей». Її схвалили депутати. Розроблені заходи увійшли до іншого документа — «Стратегія розвитку Вінниці-2020». Створення умов, комфортних для дітей і молоді, залишається пріоритетом для нинішньої влади. Їй вдалося зробити ще один крок у цьому напрямку і отримати міжнародне визнання.

Учні пишуть «дорослі» проекти

У «Бюджеті шкільних проектів» є два етапи. Спершу визначають проект-переможець на шкільному рівні. На міський рівень від школи можна подавати тільки один документ. Тому найвища активність відбувається безпосередньо у навчальному закладі.

Про те, як визначали переможця у Вінницькій школі № 3, розповів учень 10-А класу Володимир Додон. Він є головою дитячої дорадчої ради ОТГ. Володимир каже, що у їхній школі адміністрація, вчителі й раніше доручали дітям важливі справи. З можливістю готувати проекти все стало ще більше по-дорослому. За словами учня, гра у шкільне самоврядування залишилася позаду. Є реальна справа, конкретні гроші, формування бюджету проекту, є голосування за створений документ, його захист.

У їхній школі голосування відбувається таким чином: члени обраної лічильної комісії ходять зі скриньками по класах і кожен учень віддає свій голос за обраний документ. Попередньо всі автори представляють підготовлені пропозиції на загал.

Наступний етап ще більше відповідальний. Шкільний проект-переможець треба відстояти під час його презентації на засіданні міської координаційної ради.

— «Бюджет громадських проектів» кардинально змінив життя шкіл, — розповідає пан Володимир. — Хоча б тому, що дорослі доручають нам робити те, що роблять самі. Ми ж знаємо про існування практики написання проектів для конкурсів з питань самоврядування. Як у межах держави, так і міжнародних. Можливо, здобуті навики у майбутньому знадобляться комусь з нас. Все відбувається по-дорослому: пишемо проекти і заробляємо гроші. Це дуже важливо для учнів.

Володимир особисто пройшов усі етапи — від пропозиції у школі до перемоги на міському рівні. Працював разом з однокласником Глібом Довгієм. Запропонували створити клас, де б навчали учнів навичкам надання першої домедичної допомоги. Назвали проект «Знати, щоб врятувати, знати, щоб вижити». Хлопці згадують, як спершу дехто скептично поставився до їхнього задуму. Однак уже перше опитування, яке провели у школі, засвідчило: переважна більшість тих, з ким спілкувалися, не були обізнані, як мають діяти у надзвичайній ситуації. Та й серед дорослих ситуація виявилася не набагато краща. Це було їхнє друге опитування — на вулицях міста. Отримані результати також представили у проекті.

Майже сто тисяч гривень отримала їхня школа на реалізацію задуму двох згаданих старшокласників — Володимира Додона і Гліба Довгія. Частину коштів уже витратили. За підтримки Вінницького експертного навчального центру, Товариства Червоного Хреста, місцевого національного медичного університету імені Пирогова проведено низку тренінгів для учнів їхньої школи. Фахівці навчали дітей, як правильно робити штучне дихання, серцево-легеневу реанімацію, накладати джгути, як діяти при тепловому ударі, отруєнні, запамороченні, при травмах опорно-рухового апарату.

— Наша мета — відкрити спеціальний клас з навчання наданню домедичної допомоги, — розповідає Гліб Довгій. — У ньому маємо створити необхідні умови для такого навчання.

Двоє старшокласників зі школи № 33 — десятикласниця Юлія Дручинська та учень 11-го класу Костянтин Вінниченко — стали переможцями у нинішньому році. Суть їхнього проекту полягає у перетворенні гімнастичної зали в інтерактивний лазерний тир. Тобто зала отримає ще одне наповнення. Девізом обрали слова: «Краще навчатися на стенді, ніж використовувати зброю наяву».

Автори заробили для школи майже 200 тисяч гривень. Переконані, що в інтерактивному тирі завжди будуть охочі навчитися користуванню зброєю. Тільки не справжньою, а в форматі інтерактиву. Заступник директора їхньої школи Олександр Мосендз уточнює, що у них буде тир на зразок того, в якому тренуються під час занять у класах військові Збройних Сил України. За словами заступника директора, таке навчання корисне для майбутніх захисників країни. Шостий рік у нас війна, кожен має бути готовий стати на захист держави.

Нагороду привезла поважна гостя

Тим часом міська влада планує нові кроки у рамках міжнародної ініціативи «Громада, дружня до дітей». Робить це за підтримки представництва Дитячого фонду ООН в Україні. Керівниця представництва названої міжнародної структури у нашій державі Лотта Сільвандер відвідувала Вінницю. Під час одного зі своїх візитів виконала приємну місію — вручила нагороду, здобуту на згаданому вище міжнародному конкурсі кращих практик для громад, дружніх до дітей.

Саме вона отримувала її на Всесвітньому саміті, що відбувався торік у німецькому місті Кельн. Потім привезла до Вінниці.

— Ваше місто є гарним прикладом залучення дітей до прийняття рішень громади, — зазначила під час виступу у міськраді Лотта Сільвандер. — Вінниця продемонструвала, як можна залучити дітей до місцевого самоврядування, це дуже сильний приклад, який надихнув до дії інші міста. Ви засвідчили на практиці важливий факт: діти це не просто маленькі створіння, які мало що розуміють, вони частинка міської спільноти, вони знають, чого вони хочуть, що їм потрібно у рідному місті. Вони навіть знають, як цього досягти. Роль нас, дорослих, дослухатися до їхнього голосу і прийняти їхні потреби, а значить, допомогти вирішити. Саме такий підхід забезпечив Вінниці перемогу у конкурсі.

— Для нас важливо, щоб молодь, яка проживає і навчається у Вінниці, залишалася працювати у місті, розвивала його, — наголосив Сергій Моргунов після отримання нагороди. — Щиро хочемо, аби вінничани були патріотами свого міста — від малого до старого. Завдання влади створити для них такі умови, за яких активні громадяни могли втілювати в життя свої ідеї з розвитку міста.

Вінниця.

 Фото з сайту Вінницької міськради.

Коментар

Керівник департаменту освіти Вінницької міськради Оксана ЯЦЕНКО (на знімку):

— «Бюджет шкільних проектів» це той механізм, що дає можливість почути ідеї учнів і допомогти у їхній реалізації. При цьому активні юнаки і дівчата стають партнерами адміністрацій шкіл. Тому керівникам навчальних закладів, учителям треба дослухатися до голосу дітей. Адже вони отримали право заробляння коштів для своїх шкіл.
Конкурс з реальним фінансуванням став інструментом залучення шкільної молоді до розвитку своїх закладів, створення в них кращої інфраструктури. Причому саме такої, яку б хотіла бачити учнівська молодь, а не те, що пропонують дорослі. Залишається спрямувати їхній ентузіазм у потрібне русло.

Департамент освіти допомагає навчити писати проекти, формувати їхній бюджет.

За підсумками двох років реалізації нової справи ми переконалися, що вона надзвичайно корисна — як для учнів, так і адміністрацій шкіл.

Дослівно

— Вінниця на міжнародному рівні продемонструвала, як можна залучити дітей до місцевого самоврядування, це дуже сильний приклад, який надихнув до дії інші міста.
(Голова представництва ЮНІСЕФ в Україні Лотта Сільвандер)

— Громада не може вважатися дружною до дітей та молоді, якщо дорослі самостійно вирішуватимуть, що краще для дітей та молодих людей. Тому шукаємо нові механізми залучення активної молоді до вирішення питань розвитку громади. Починаючи з 2016 року, у Вінниці діє програма «Бюджет громадських ініціатив». Будь-хто з містян може окреслити ту чи іншу проблему, запропонувати шляхи її вирішення. Якщо це знайде підтримку у більшості, то місто профінансує її реалізацію.

Довідка

Ми побачили, що багато проектів пишуть учні. Тому вирішили заохотити їх. Так виник задум запровадити «Бюджет шкільних проектів».
У 2019 році учнівські проекти профінансували на такі суми: малі — до 50 тис. грн, великі — до 100 тис. грн Переможцями визнали два малі і дев’ять великих проектів.
У 2020 році на малі проекти давали до 100 тис. грн, великі — до 300 тис. грн.
Для фінансування відібрали шість великих проектів і два малих.

Факт

Вінницький проект «Бюджет шкільних проектів» був номінований ЮНІСЕФ на міжнародний конкурс кращих практик для громад, дружніх до дітей у категорії «Участь дітей та молоді у житті міста». У ньому взяли участь представники 36 країн світу, які подали 226 заявок. У фіналі Вінниця змагалася з містами з В’єтнаму, Німеччини, Хорватії й Угорщини. Перше місце місто над Бугом розділило з в’єтнамським Хошиміном.