Три дні тривали бої за визволення Кіровограда. Із 5 по 7 січня 1944 року біля Кіровограда військами 5-ї гвардійської армії під командуванням генерал-лейтенанта О. Жадова (його іменем названо одну з міських вулиць), 7-ї гвардійської армії під командуванням генерал-полковника М. Шумилова та 5-ї гвардійської танкової армії під командуванням генерал-полковника П. Ротмістрова (воєначальника, який пізніше був удостоєний звання «Почесний громадянин м. Кіровоград») було оточено і завдано великих втрат п’яти ворожим дивізіям. У наступальній операції брали участь 550 тисяч воїнів.
Безпосередньо перед штурмом фашисти хотіли спалити місто та підірвати його основні об’єкти. Проте бездоганно стратегічно задумана й блискавично виконана операція з визволення міста не дала змоги їм цього зробити.
Місто постало перед визволителями зруйнованим і понівеченим. А старовинна фортеця — ще не занесеними снігом могилами, куди німці кидали сотні жителів, розстріляних і напівживих...
8 січня Кіровоград визволили від фашистських загарбників. 35129 радянських воїнів, які загинули під час штурму, поховано на військово-меморіальному кладовищі.
Згідно з наказом Верховного Головнокомандувача 23 військовим частинам, які відзначилися в боях за визволення міста, присвоєно назву «Кіровоградські».
8 січня 1944 року Москва салютувала доблесним військам, які звільнили Кіровоград, двадцятьма артилерійськими залпами.
Кіровоград.
За матеріалами Державного архіву Кіровоградської області.
