Олег Кулініч, Давид Арахамія.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Верховна Рада України ухвалила в цілому проект закону про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор у другому читанні (№ 2285-д). Законопроект передбачає державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор. До другого читання законопроекту надійшло понад 3,5 тисячі поправок від народних депутатів. Понад 1800 поправок було враховано.
У Держбюджеті на 2020 рік закладено доходи від легалізації грального бізнесу в 4,4 мільярда гривень. Враховуючи зменшення доходів до державного кошторису під час пандемії коронавірусу, ці кошти були б доречними.
Парламент завершив розгляд усіх поправок, на яких наполягали депутати, і за схвалення законопроекту (№ 2285-д) у другому читанні та в цілому з техніко-юридичними правками проголосували 248 депутатів. Голоси розподілилися так: «Слуга народу» — 224, ДГ «За майбутнє» — 4, ДГ «Довіра» — 18, позафракційні — 2. Решта фракцій не підтримали законопроект.
Законопроектом запроваджується комплексне регулювання ринку азартних ігор в Україні, зокрема, запроваджується виключний перелік видів діяльності у сфері азартних ігор, що дозволені в Україні. Виключено положення щодо можливості розміщення залів гральних автоматів та букмекерських пунктів в окремих будівлях. Зали гральних автоматів дозволяється розміщувати лише в готелях. Запроваджується система ліцензування діяльності у сфері азартних ігор з диференційованим розміром плати за ліцензії залежно від виду діяльності, розташування грального закладу тощо.
Встановлюються жорсткі вимоги до фінансового стану організаторів азартних ігор.
Передбачається збільшення віку гравця з 18 до 21 року, а також встановлюються вимоги до гравців та їх ідентифікації.
Окрім того, запроваджується принцип «відповідальної гри», що передбачає здійснення організатором азартних ігор заходів щодо попередження та мінімізації негативних наслідків від участі фізичних осіб в азартних іграх та створюються механізми боротьби з ігровою залежністю (лудоманією).
Передбачено обмеження щодо реклами азартних ігор.
Водночас під час розгляду поправок депутати з опозиційних фракцій висловили низку зауважень до законопроекту. Зокрема, лідерка фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко висловила думку, що закон про гральний бізнес розглядається всупереч Декларації про державний суверенітет: «По суті, топчеться культура і знищується духовність української нації, бо закон дає змогу в будь-якій точці України — у тім числі житлових масивах, поблизу навчальних закладів — організувати казино, букмекерські контори». Фракція вимагала зняти з розгляду законопроект. Олександр Колтунович (фракція «Опозиційна платформа — За життя») заявив, що за даними соціологів, 56—58 відсотків громадян України не підтримують легалізацію грального бізнесу. «А коли йдеться про мільярди надходжень — то це гроші, які вимиватимуться із кишень людей, із бюджетів родин», — зауважив депутат.
Найбільше депутатських поправок стосувалися якраз заборони розміщувати гральні заклади поблизу шкіл, коледжів, вишів, щоб не провокувати дітей і молодь до азартних ігор. Багато таких поправок було враховано під час доопрацювання законопроекту до другого читання.
Зранку в сесійній залі зареєструвалися 274 депутати. На початку пленарного засідання народний депутат України Сергій Шахов (ДГ «Довіра») наголосив на потребі дієвої державної допомоги постраждалим під час пожеж на Луганщині та паводків у західних областях, запропонувавши створити у парламенті ТСК для проведення аудиту лісогосподарства. Депутати вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих на сході та заході України через стихійні лиха.
Розгляд законопроекту № 3618 про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові на пропозицію голови профільного комітету Михайла Радуцького відтерміновано, оскільки ще не надійшли висновки від НАЗК. Таку пропозицію підтримав 281 депутат.
Верховна Рада ухвалила в цілому проект закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо додаткових заходів з фінансового оздоровлення державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова») (№ 3697). Як зауважив співавтор законопроекту — народний депутат України Дмитро Кисилевський, «Південмаш» — це єдине високотехнологічне українське підприємство, яке виготовляє ракети, розташоване у Дніпрі. На підприємстві працює понад 6 тисяч людей, але 11 місяців вони не отримують зарплати, хоча продовжують виходити на роботу.
Борги у зарплаті на «Південмаші» становлять понад 300 мільйонів гривень. Законопроектом передбачається спрямувати кошти з держбюджету на державну підтримку підприємства, а борги підприємства перед держбюджетом пропонується відтермінувати.
Голова підкомітету Комітету з питань бюджету Леся Забуранна поінформувала, що законопроектом передбачається виділити на погашення заборгованості у зарплаті на підприємстві понад 342 мільйони гривень. Проектом закону передбачено введення нової бюджетної програми (головний розпорядник бюджетних коштів — Державне космічне агентство України) «Поповнення статутного капіталу державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова» на погашення заборгованості з виплати зарплати, єдиного соціального внеску, окремих податків та перед державою за витратами бюджету» з обсягом видатків 2318,228 млн грн.
За законопроект у першому читанні проголосували 317 депутатів. У другому читанні та в цілому з урахуванням пропозицій профільного комітету та техніко-юридичними правками — 324 депутати.
Прийнято Постанову «Про Звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо необхідності збереження унікального ландшафтно-архітектурного комплексу «Садиба Даховських» та створення на його базі державного ландшафтно-паркового музею Історії Українського Війська» (№ 3581), 335 «за».
Із заявою від двох фракцій виступила народний депутат Оксана Дмитрієва (фракція «Слуга народу»), привернувши увагу до потреби донорства кісткового мозку для порятунку онкохворих дітей.
До порядку денного було включено президентський проект закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування (№ 3711), спрямований на продовження судової реформи та два альтернативні законопроекти — №№ 3711-1 і 3711-2.
Проект закону про внесення змін до статті 91 Закону України «Про державну службу» (№ 3489) доповів голова Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський. Він зауважив, що це суто технічний законопроект, який надає керівнику Державного бюро розслідувань повноваження керівника державної служби в ДБР. Під час обговорення від депутатів пролунало багато критики щодо діяльності новоствореного правоохоронного органу. Зокрема, депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко застеріг від недопустимості використання ДБР у політичних цілях. Законопроект 246 голосами схвалено у першому читанні.
Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук оголосив про створення у парламенті відповідно до статті 60 Регламенту Верховної Ради України ще трьох міжфракційних депутатських об’єднань — «За українську науку», «Карпати» і «За велике будівництво».
Низку законопроектів схвалено у першому читанні: «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за незаконну торгівлю пальним» (№ 2515), про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення законодавства у сфері протидії незаконному заволодінню транспортним засобом (№ 3301), про внесення змін до деяких законів України щодо меценатської діяльності у сфері спорту (№ 3498).
У цілому прийнято проекти законів про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» (щодо усунення законодавчих колізій та прогалин) (№ 1220), про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо детінізації ринку металургійної сировини та операцій з металобрухтом) (№ 2426), про внесення змін до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (№ 3299).
Проект закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо вдосконалення правового регулювання кримінального процесу)» (№ 2734) направлено на доопрацювання.
Депутати вітали з днем народженням свого колегу Володимира Іванова.
Із виступів уповноважених представників депутатських фракцій і груп
Роман ЛОЗИНСЬКИЙ, фракція «Голос»:
— Ми всі з нетерпінням очікували завершення реформи децентралізації. Коли громади отримають гроші та повноваження, коли місцева влада вирішуватиме що ремонтувати — школу, амбулаторію, а чи дорогу. Ключова філософія децентралізації полягала в підході — ресурси та повноваження громадам. Але цього тижня нам пропонують у Верховній Раді прийняти рішення про те, щоб право розпоряджатися коштами громад залишилося на рівні районів. Нам пропонують залишити районні ради, контроль згори й вертикаль тих, хто й надалі смикатиме за нитки. Наша фракція категорично проти такого підходу. Нині під стінами парламенту зібралися представники Верховинського та Коцюбинського районів, Хотин, Переяслав. Більшість громад не розуміють повноважень нових районів.
Юрій БОЙКО, фракція «Опозиційна платформа — За життя»:
— Питання завершення війни на сході, боротьби з бідністю, соціальної підтримки людей — все це залишилося на папері. В умовах економічної кризи парламент другий тиждень поспіль розглядає суто лобістський закон про легалізацію грального бізнесу. Це типовий політичний гротеск. А в понеділок «протягнули» закон, за яким Кабмін має право створити уповноважену структуру, яка отримує електроенергію удвічі дешевше, ніж населення.
Упевнений, що цю оборудку розслідуватимуть правоохоронні органи після зміни влади. Будь-яке позачергове засідання Верховної Ради повинно мати одну мету — зміна уряду, який переплутав пріоритети, та ухвалення законопроектів, які допомагають громадянам пережити складні часи.
Андрій ПАРУБІЙ, фракція «Європейська солідарність»:
— На передовій продовжують вбивати українців. Протягом останнього тижня вбито десять українських воїнів. Тільки в понеділок убили трьох, серед яких — медик, який рятував пораненого. Замість того, щоб засудити російську агресію і боротися проти російського окупанта, ви в серці України, в Києві, боретеся проти української мови. Війна за мову і на передовій — це одна і та сама війна. Це, так само як і політичні переслідування, — одна зі складових гібридної війни. Від нашої фракції звертаюся до всіх українських сил: ми не повинні допустити винесення й розгляду законопроекту № 2362 тут у залі. Закликаю всіх українців — 16 липня о 9-й ранку прийти під стіни Верховної Ради, щоб спільно захистити українську мову. А ініціаторам просування цього закону хочу сказати — як посієте московський вітер, пожнете українську бурю.
Юлія ТИМОШЕНКО, фракція «Батьківщина»:
— Нині останній тиждень сесії і, по суті, вже можна підсумовувати останній рік роботи Верховної Ради. Підсумовувати від слова «сумно». Ще вчора на Погоджувальній раді ми обговорювали питання відзначення 30-річчя проголошення державного суверенітету. І перше, що спало на думку, що цинізм і подвійні стандарти захлинули країну. Суверенітет — це самостійність народу в управлінні своїм життям і самовизначення в усіх його сферах.
Але чи можемо констатувати, що нині відбувається саме так? Ні! Тому що вся країна «здана» у всеохоплююче зовнішнє управління фінансовим глобальним структурам спекулятивного характеру. Панує корупція, яка направлена на законодавчий рівень. Лобістські закони стали суттю роботи цього парламенту. Тому треба чітко сказати — або ми повертаємо управління країною народу, або цій владі гріш ціна. І на місцевих виборах народ це може виправити.
Артем ДМИТРУК, фракція «Слуга народу»:
— Звертаюся до кожного, кому не байдуже поняття безпеки волевиявлення та захисту прав українців. Ми активно боремося в Одесі з режимом, встановленим головою міста Геннадієм Трухановим. На початку червня стався напад на активіста та лідера громадської організації «Спільна мета» Володимира Савченка. На нього напали серед білого дня підло з-за спини і добивали лежачого на очах у перехожих. Упевнені, що це пов’язано із активною правозахисною позицією Володимира. Зокрема, з ліквідацією незаконно встановлених шлагбаумів та отриманням судових рішень щодо заборони будівництва елітних житлових комплексів у рекреаційних зонах. Дякую нашій поліції, яка робить усе, щоб знайти та покарати винних. Ми боремося за щасливе майбутнє в нашому місті, де бізнесом може займатися кожен.
Ігор ГУЗЬ, група «За майбутнє»:
— У нашій групі 24 народних депутати. Ми всі мажоритарники і представляємо чотири мільйони українців. Протягом року ми спостерігаємо, як партія влади ділить парламентаріїв на чорних та білих. Але тиждень тому ми дізналися, що ділять не тільки депутатів, а й наших виборців. Рішенням Кабінету Міністрів депутати від «Слуги народу» та низка інших отримали на свої округи так звані кошти на соціально-економічний розвиток. На превеликий жаль, наші депутати таких коштів не отримали. Чому? Тому що маємо свою позицію? Бо не голосували за закон про землю чи багато інших, на жаль, злочинних документів? Чи це нормально ділити виборців? Це ганебна історія. Вимагаємо зустрічі нашої депутатської групи з паном Зеленським. Хочемо розширити його горизонти й розказати, що відбувається в регіонах, а також почути думку про такий розподіл коштів.
Олег КУЛІНІЧ, група «Довіра»:
— Наша економіка перебуває в дуже важкому стані. Значним чином вплинули обмежувальні заходи, пов’язані з коронавірусом. Але природа цих негараздів значно глибша. Усе пришвидшилося низкою негативних факторів.
Якщо уряд негайно не візьметься за відновлення економіки, нас чекають важкі часи. Протягом першого півріччя цього року, наприклад, показник за доходами загального фонду державного бюджету був виконаний лише на 92 відсотки. Тобто ми недоотримали 38 мільярдів гривень. Найбільший провал допущений митними органами. Рівень життя людей також погіршився. Доходи населення в першому півріччі становлять 874 мільярди гривень, тоді як витрати — 935. А борги за комунальні послуги — 60 мільярдів гривень. Тому треба робити висновки і в пакеті до проекту державного бюджету вносити такі законопроекти, які реально змогли б покращити життя людей, відновлювати економіку та підтримували власне виробництво.
