На знімку: Марія Іонова, Олена Кондратюк.
На знімку: Костянтин Касай, Ірина Верещук.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Учора народні депутати проголосували за призначення чергових місцевих виборів на неділю, 25 жовтня 2020 року. Це рішення фактично об’єднало всі політичні сили, окрім «Опозиційної платформи — За життя». Натомість постанову про утворення та ліквідацію районів із розгляду зняли.
Відкриваючи засідання, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков поінформував, що Україна відзначає День українського миротворця. «Думаю, нам варто подякувати всім тим, хто допомагав наводити лад та мир у багатьох гарячих точках нашого світу, — сказав він. — На жаль, нині ми також маємо таку гарячу точку — це війна на сході нашої держави. Сподіваюся, всіма можливими шляхами ми зможемо досягти миру, перемоги й того, щоб Україна знову була єдиною, непорушною і щоб ніхто не зазіхав на наші кордони».
Під час виступів для внесення пропозицій, заяв та повідомлень народні депутати традиційно звертали увагу своїх колег на нагальні питання. Говорили про неможливість змінювати освітнє законодавство, акцентуючи на неприпустимості розколу суспільства на мовному ґрунті, про невідворотні наслідки запуску грального законодавства, про процеси, які відбуваються у сусідній Білорусі напередодні президентських виборів. Утім, найчастіше звернення стосувалися нового адміністративного поділу країни. Парламентарії зауважували, що багато міст районного значення, які протягом століть відігравали важливу адміністративну роль, тепер можуть втратити своє значення. Акцентували й на тому, що такий підхід збурює громадян.
Після цього в сесійній залі перейшли до розгляду питань порядку денного.
Проект постанови № 3768 про визначення представників Верховної Ради України до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Державного бюро розслідувань проходили за скороченою процедурою. Голова комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський повідомив, що до цього питання парламент повертається втретє і що це фактично остання можливість. Два попередні рази комітет пропонував включити до складу комісії, яка обиратиме очільника ДБР, народних депутатів. Після серйозних дебатів цього разу від комітету залу пропонувалося затвердити трьох представників — колишнього члена вищої кваліфікаційної комісії суддів Андрія Козлова, завідувачку кафедри судоустрою та прокурорської діяльності Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Лідію Москвич та завідувача кафедри кримінального процесу та криміналістики юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Василя Нора. Ці люди є знаними й авторитетними, вони мають час і можливість займатися вибором керівника ДБР, наголосив представник профільного комітету. Після короткого обговорення народні депутати схвалили запропонований перелік кандидатур 239 голосами.
Також за скороченою процедурою парламентарії розглядали проект постанови № 3769 про визначення представників Верховної Ради України до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. Це питання доповідала заступник голови Комітету з питань правоохоронної діяльності Галина Михайлюк. Вона повідомила, що для формування комісії парламент має подати сім осіб із бездоганною діловою репутацією, високими професійними та моральними якостями, суспільним авторитетом та належним досвідом. Народним депутатам запропонували проголосувати за такий перелік кандидатур: Дмитро Журавльов — перший заступник директора Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України, доктор юридичних наук, професор (за згодою); Віталій Куц — член Всеукраїнської кримінологічної асоціації та Всеукраїнської асоціації кримінального права, кандидат юридичних наук, професор (за згодою); Андрій Мелешевич — професор факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» (за згодою); В’ячеслав Навроцький — професор кафедри теорії права та прав людини Українського католицького університету, професор кафедри кримінального права і кримінології Львівського державного університету внутрішніх справ, член-кореспондент Національної академії правових наук, доктор юридичних наук, професор (за згодою); Богдан Романюк — доцент кафедри транспортного права та логістики Національного транспортного університету, кандидат юридичних наук (за згодою); Євген Соболь — завідувач кафедри державно-правових дисциплін та адміністративного права Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені В. Винниченка, доктор юридичних наук, професор (за згодою); Лариса Удалова — директор Інституту післядипломної освіти Національної академії внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор (за згодою). Під час обговорення народні депутати такий список різко критикували. Як наслідок — лише 193 голоси на підтримку пропозиції, яка надійшла від комітету.
Далі на порядку денному стояло питання про внесення змін до Регламенту Верховної Ради та законів про статус народного депутата і про комітети Верховної Ради щодо підстав відсутності народних депутатів на пленарних засіданнях та засіданнях комітетів № 3642. Голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради Сергій Кальченко наголосив, що документ уточнює перелік поважних причин для відсутності парламентарія під час засідання в сесійній залі або на комітеті. Зокрема, пропонується додати такі підстави, як виконання доручень Голови Верховної Ради або доручень комітету тощо.
Члени профільного комітету такий варіант змін підтримали одностайно, зауважив С. Кальченко, і поінформував, що народним депутатам пропонують голосувати за нього за основу та в цілому. Утім, за результатами обговорення в залі знайшлися голоси на підтримку цієї законодавчої ініціативи тільки в першому читанні. Його схвалили 321 голосом.
Одразу після цього С. Кальченко презентував проект змін до статті 34 закону про статус народного депутата України № 3644. Метою цих змін є удосконалення порядку використання загального фонду, що встановлюється на оплату праці помічників-консультантів народних депутатів. Зокрема, пропонується скасувати вимоги щодо освіти помічника народного депутата. Саме це положення викликало найбільш активне обговорення. Парламентарії апелювали до того, що посада помічника завжди вимагала високої кваліфікації від претендентів. Адже ці люди мають розбиратися в законотворчості, мають право представляти народного депутата в регіонах і точно повинні відповідати високофаховим вимогам, наголошувалося під час обговорення. За основу та в цілому цей законопроект не добрав лише два необхідних голоси (224). Натомість більшістю голосів його відправили на підготовку до повторного першого читання.
Без обговорення 350 голосами народні депутати прийняли проект постанови про календарний план проведення четвертої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання № 3798. Перед тим, як поставити цей документ на голосування, глава парламенту Д. Разумков зауважив: у поданому розкладі передбачено, що тиждень, який передуватиме місцевим виборам — сесійний. Відповідні зміни може внести тільки Регламентний комітет. З огляду на звернення, які надійшли від кількох фракцій, Д. Разумков попросив представників профільного комітету прийняти відповідне рішення в вересні, замінивши в передвиборний тиждень роботу в сесійній залі на роботу в регіонах.
Після перерви з трибуни від «Європейської солідарності» виступив Микола Княжицький. Він закликав колег — народних депутатів не голосувати за новий розподіл районів. Насамперед, за його словами, необхідно довести до завершення розпочату раніше реформу самоврядування і завершити формування сильних громад. А постанову про ліквідацію районів парламентарій назвав «повним управлінським хаосом». Цю ідею у своєму виступі підтримала й очільниця фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко. Щоправда, вона акцентувала на тому, що безчинства почалися ще тоді, коли громадян почали насильно залучати до об’єднання в територіальні громади. Новий Президент тільки посилив те, що розпочав попередній, наголосила вона.
Далі Дмитро Разумков поставив на розгляд за скороченою процедурою проект змін до Регламенту щодо графіка проведення пленарних засідань № 3608. Як повідомив представник профільного комітету Павло Фролов, народним депутатам пропонують працювати у вівторок, середу та четвер до 15.00 із перервою з 12.00 до 12.30. Так народні обранці отримають можливість працювати в комітетах щодня після перерви, а не тільки в середу, як це було раніше. У п’ятницю пропонують засідати до 16.00 із врахуванням години запитань до уряду та законотворчої роботи до 14.00. А дві наступні години пропонують відвести для оголошення депутатських запитів та виступів у «Різному». У першому читанні цей документ підтримали 324 народних депутати.
Наступною в порядку денному стояла постанова № 3650, яка стосується утворення та ліквідації районів. Однак цей документ у середу зняли з розгляду. Тоді за скороченою процедурою народні обранці розглянули проект змін до Бюджетного кодексу щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи № 3614. Він передбачає формування фактично оптимальної моделі бюджетної децентралізації та надає місцевим громадам належну фінансову базу, наголосив у своїй доповіді автор ініціативи, народний депутат Зіновій Андрійович. За основу документ набрав 320 голосів.
Після того народні депутати за скороченою процедурою розглянули проект постанови про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році на неділю, 25 жовтня. Заступник голови Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Аліна Загоруйко поінформувала, що волевиявлення не проводитимуть на окупованих територіях. Обговорюючи це питання, майже всі народні депутати, окрім представників «Опозиційної платформи — За життя» акцентували на тому, що підтримуватимуть законопроект. Як результат — 326 голосів «за».
Урядовий проект закону про медіацію в парламенті представив заступник міністра юстиції Олександр Банчук, а народний депутат Андрій Клочко презентував альтернативний законопроект. Народні обранці наголошували, що ухвалення цього рішення вже давно перезріло в часі, адже його намагаються ухвалити вже протягом чотирьох скликань. За основу його взяли 339 голосами.
Наостанок парламентарії без обговорення проголосували за основу та в цілому (321 голос) за проект змін до закону про виконавче провадження щодо запровадження електронної форми виконавчого документа № 3707.
