На знімку: Під час засідання.
На знімку: Артур Герасимов, Денис Монастирський.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Під час години запитань до уряду народні депутати заслухали інформацію про стан безпекового середовища довкола України та організацію проведення осіннього призову до Збройних Сил України.
Міністр оборони Андрій Таран (на знімку) повідомив, що задля недопущення дестабілізації ситуації на кримському напрямку керівництво Міністерства оборони, Генеральний штаб, командування Операції об’єднаних сил спланували і провели низку конкретних заходів. Зокрема, йдеться про створення умов, спрямованих на запобігання загостренню обстановки — підсилюється ведення розвідки, здійснюються заходи з ротації військ, організовано тісну взаємодію з Національною гвардією, поліцією, СБУ та Державною прикордонною службою. Нині обстановка в цьому напрямку контрольована, підкреслив посадовець.
Протягом останнього місяця з’явилося багато інформації в ЗМІ про можливий збройний напад з боку Російської Федерації та активізацію бойових дій на кримському напрямку, зауважив міністр. «У цьому контексті необхідно зазначити — на теперішній час ознак безпосередньої підготовки до активних бойових дій російських окупаційних військ поблизу адміністративної межі Херсонської області та тимчасово окупованої території Республіки Крим не виявлено. На півострові не фіксуються дії зі створення ударних угруповань». Водночас наші Збройні Сили здійснюють певні заходи для запобігання і надання відповідної відсічі можливим діям з боку Росії.
Члени парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки здійснили поїздку в Херсонську область, де мали можливість на власні очі побачити, що там відбувається, повідомив представник Кабміну.
Враховуючи накопичення військ під приводом підготовки до стратегічних навчань «Кавказ 2020», керівництво Міноборони ЗСУ має намір у той самий час, в останню декаду вересня, провести стратегічне командно-штабне навчання «Об’єднані зусилля 2020». У їх рамках планується перевірити спроможність Генерального штабу в новій структурі діяти відповідно до стандартів НАТО, наголосив А. Таран. Також перевірятиметься бойова готовність, проводитимуться бойові стрільби зенітно-ракетними комплексами із задіянням певних підрозділів та військових частин сухопутних військ та інших військових формувань. «Ми очікуємо, що представники країн НАТО зможуть взяти участь у цих навчаннях», — зауважив урядовець. За його словами, така симетрична відповідь покаже готовність ЗСУ надати достойну та гідну відсіч усім спробам Росії загострити ситуацію.
У зв’язку з пандемією та карантином військовий призов у 2020 році відбувається у безпрецедентних умовах, наголосив А. Таран. Відповідним указом Президента та розпорядженням уряду його перенесли на травень-липень. Завершиться він 31 липня. Міноборони спільно з Міносвіти через ЗМІ надали всі необхідні роз’яснення з приводу порядку проведення призову. Передусім вони стосуються молодих людей, які закінчують навчання за програмою бакалаврату і виявили бажання навчатися в магістратурі. Вони зможуть отримати відстрочку до 1 жовтня 2020 року. Так, усі охочі продовжити навчання мають подати до військкоматів відповідні документи від навчальних закладів. Якщо все ж складаються якісь непередбачувані обставини, Міноборони пропонує звертатися на гарячу лінію, телефони якої розміщено на офіційному сайті міністерства.
Випускники шкіл мають всі можливості для того, щоб безперешкодно реалізовувати своє право на отримання освіти, підкреслив міністр оборони. Громадяни віком 18—19 років можуть призиватися на військову службу лише за власним бажанням, підтвердженим письмовою заявою, акцентував він.
Цифри І факти
Цього року заплановано призвати 16 460 осіб. У тому числі, до ЗСУ — 9 тисяч, до Нацгвардії — 5460, до Державної прикордонної служби — 1300 осіб, до державної спеціальної служби транспорту — 700 осіб. Нині з військових комісаріатів відправлено для комплектування ЗСУ та інших військових формувань 9 465 осіб, що становить 57,5 відсотка від загального плану.
Парламентарії традиційно мали можливість поставити запитання урядовцям. А потім з трибуни на вимогу двох фракцій виступила Кіра Рудик. Від імені «Голосу» вона офіційно повідомила, що політична сила, яку представляє, йде в опозицію до чинної влади. «Ми прийшли захищати свободу і проводити реформи, але натомість ми постійно боремося з брехнею, — сказала народний депутат. — Брехнею про те, що існує кадровий голод, що існує питання про державну мову, брехнею, яка постійно нищить конструктив. Ми зрозуміли, що наш конструктив не приносить користі. Владі не потрібно допомагати, її треба змінювати. Наша надія тільки на нас самих». Потім Антон Поляков від групи «За майбутнє» звернув увагу на блокування роботи Смолинського торфобрикетного заводу. У цю ситуацію він закликав втрутитися Прем’єр-міністра.
Тоді в роботі парламенту оголосили перерву на вимогу фракцій «Батьківщина» та «Опозиційна платформа — За життя». А після цього народні депутати перейшли до розгляду за скороченою процедурою проекту постанови № 3736 щодо нелегітимного проведення загальноросійського голосування по поправках до Конституції Російської Федерації на тимчасово окупованій території України — в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі. Із трибуни його презентувала представниця «Європейської солідарності» Ірина Геращенко. Вона нагадала, що Російська Федерація провела на території окупованого Криму незаконний референдум з приводу нової Конституції РФ, яка не тільки обнулює термін президента Путіна, а й ускладнює повернення півострова Україні. «Ми маємо послати всьому світові сигнал, що Крим — це Україна, — наголосила парламентарій. — Що Україна бореться за повернення Криму. І ми вимагаємо не просто не визнавати референдум, а посилити санкції проти РФ щодо проведення незаконних референдумів та плебісцидів на окупованих територіях». Під час обговорення цього питання представник «Опозиційної платформи — За життя» Олег Волошин із трибуни заявив про те, що запропонована постанова — це пустий документ. У своїй промові він сказав, що «Україна — це країна без суверенітету». Цей виступ викликав хвилю обурення серед народних депутатів, а Голова Верховної Ради Дмитро Разумков зауважив: «Звертаюся до всіх у залі. Ми разом святкували річницю Декларації про державний суверенітет. Давайте ніколи не піднімати питання, які хоч якось ставитимуть під сумнів Незалежність, суверенітет, свободу та територіальну цілісність нашої держави». За результатами обговорення документ схвалили 306 голосами.
Тільки тоді на розгляд поставили проект постанови про утворення та ліквідацію районів № 3650. Його розглядали за скороченою процедурою. Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов зауважив, що місцеве самоврядування має перейти від декларативного формату до фактичного, а територіальна організація влади — наблизити країну до європейського вектора. Європейські партнери позитивно оцінюють рішення профільного комітету про схвалення відповідної постанови. Ще в червні уряд схвалив 1470 громад, а питання оптимізації субрегіонального рівня — це компетенція парламенту, зауважив чиновник. «Нам із вами випала відповідальна місія створити нову систему адміністративно-територіального устрою країни, яка відповідатиме сучасним вимогам та європейським стандартам. Ми відкриваємо можливості для завершення децентралізації та нові перспективи розвитку громад і регіонів. Для продовження реформи альтернативи цьому рішенню немає», — підкреслив О. Чернишов. Відповідною постановою законотворці пропонують утворити в Автономній Республіці Крим та областях 138 районів. За основу та в цілому за неї проголосували 238 народних депутатів.
Продовживши засідання на 15 хвилин, Голова Верховної Ради поставив на голосування ще два проекти законів. У другому читанні та в цілому вчора проголосували за закон про оборонні закупівлі № 2398-д (276 голосів). А також підтримали 244 голосами проект змін до Закону про Службу зовнішньої розвідки щодо діяльності Служби зовнішньої розвідки № 2414-д.
Заступник Голови Верховної Ради Олена Кондратюк оголосила низку депутатських запитів. Після цього Дмитро Разумков поінформував, що четверта сесія Верховної Ради дев’ятого скликання розпочне свою роботу у вівторок, 1 вересня. А після цього він оголосив третю сесію закритою. Водночас Д. Разумков зауважив, що вже зовсім незабаром, цього вівторка, 21 липня, о 12.00 народні депутати зберуться в сесійній залі на позачергову сесію!
Учора народні депутати вітали з днем народження свого колегу Сергія Льовочкіна.
