До редакції газети «Голос України» надходять стурбовані листи від наших читачів, які дивляться телерепортажі з-під купола Верховної Ради і не перестають дивуватися гардеробу наших парламентаріїв.
Одні ходять у принтованих футболках, джинсах, кедах, інші красуються у Луї Віттонах та Дольче і Габбанах! Тож читачі запитують: чи існує регламент одягу для парламентаріїв і що носять зазвичай політики в інших країнах? Отже...
Поняття дрес-код іммігрувало до нас зі стриманої Англії. І хоча законодавицею моди завжди вважалася Франція, вперше стандарт одягу для парламентаріїв запровадили у лондонській Палаті лордів. Відповідно до сьогоднішніх норм урядовцям заборонено з’являтися в кулуарах Вестмінстерського палацу в орденах, головних уборах і, найцікавіше — в лицарських обладунках. У XIV столітті Палата лордів частково включала у свій склад лицарів, що цілком виправдовує останній пункт. Не все так одно-
значно і з головними уборами. Циліндр був невід’ємним атрибутом депутатів, який вони знімали під час дебатів і дискусій, щоб звернути увагу голови парламенту. Спікер Палати лордів традиційно одягав специфічне вбрання: короткі панталони-кюлоти, жилет, сорочку зі стоячим комірцем, мантію та перуку аж до 1992 року.
Сьогодні регламент зовнішнього вигляду парламентаріїв у Великій Британії, як і в інших європейських країнах, вимагає дотримання ділового дрес-коду. Але раз на рік, на церемонії відкриття парламенту, законодавці одягають ошатне вбрання і мантії, які з XVII століття незмінно шиє фірма Ede & Ravenscroft.
Мода ніколи не стоїть на місці, з віянням часу змінювався і дрес-код: сьогодні це піджак і штани, а у XVIII столітті — каптан, камзол і кюлоти. Доповнювався такий образ сорочкою з ажурним жабо, трикутними форменими капелюхами і панчохами.
Пізніше камзол зміниться фраком і почнеться епоха «великої чоловічої відмови». Свіжий подих дендізму змусить чоловіків відкласти свої білосніжні панчохи до нагоди балу, віддати перуки своїм дружинам і відмовитися від франтівського окантування рукавів та коротеньких штанів. У XIX столітті на зміну розкоші приходить мінімалізм, але головним трендом все-таки залишається компактний циліндр «шапокляк», який складали, коли входили до приміщення. Чоловіки починають одягати до зали засідань фраки, які пізніше трансформуються у сюртуки, а згодом у звичний нам піджак. Шийна хустка замінюється знайомою нам краваткою, а сорочки починають відшивати із заниженим комірцем. Саме з XIX століття формується базовий діловий дрес-код.
Нині більшість світових парламентів вимагають від своїх працівників дотримання дрес-коду Business best (Bb), який допускає строгий діловий костюм, світлу сорочку, краватку та класичні черевики для чоловіків. А для прекрасної статі рекомендують одягати діловий костюм або спідницю, блузу та взуття на невисоких підборах.
Насамперед діловий стиль — це про стриманість та смак. Спокійні кольори, простий крій класичного одягу є головними вимогами дрес-коду для урядовців. Недопустимим вважається дефілювання коридорами парламенту в люксових брендах із дорогими аксесуарами. У рамках ділового стилю політичним діячам забороняється з’являтися на роботу у джинсах, футболках з принтом та гаслами, військовій формі та національному одязі.
Хоча останній пункт має деякі винятки. Наприклад, у парламентах країн Південної Азії жінки часто одягають сарі, в Малайзії з 2008 року всі високопосадовці зобов’язані носити щочетверга національний костюм — Баджо Мелайя, який складається із шовкової сорочки, штанів і накинутого зверху батикового саронга. В Японії представниць прекрасної статі можна побачити в кімоно.
В арабських країнах політики традиційно одягнені в кандури, і це довге вбрання представники парламенту можуть змінити на діловий костюм лише в робочих поїздках за кордон.
Більш гнучкі умови пропонує Єгипет, де політичним діячам дозволяється носити і національний одяг, і солідні костюми.
Цікаво спостерігати за провідними політиками світу, які полюбляють розбавляти строгий дрес-код, підкреслюючи свою індивідуальність. Скажімо, строкаті шкарпетки Джастіна Трюдо, величезні, кричущі брошки Мадлен Олбрайт, яскраві принтовані краватки Мун Чже Іна та кольорові тюрбани Джагміта Сінгса привертають чимало уваги публіки та ЗМІ, які з легкістю пробачають недотримання правил.
Через те, що в парламентах деяких країн відсутні чітко прописані норми робочого одягу, більшість людей представницької професії одягаються неправильно. У діловому дрес-коді висуваються жорсткі вимоги: що можна носити, а що перебуває під забороною.
Тож дрес-код Business best прописує такі правила для жінок:
1. Довжина спідниці повинна бути до середини коліна (максимально на два пальці вище) або нижче.
2. Підбори не вище 3—5 сантиметрів. Моветоном вважають відкриті п’яти та масивні платформи.
3. У діловому світі вважається непристойним показувати оголенні ноги, тому їх мають «захищати» колготки тілесного або чорного кольору. Важливим є правило: що нижче каблук і важче одяг, то більша повинна бути щільність деньє.
4. Неприпустимими є прозорі блузки, глибокі декольте, відкриті руки. Останній пункт вимагає обов’язкову наявність піджака.
5. Вічною класикою залишається білий верх, темний низ.
6. Рекомендується носити не більш як три аксесуари, включаючи годинники та обручки. Строгий образ можна пом’якшити яскравою однотонною сумкою, витонченою хусткою або поясом.
7. Зачіска повинна бути охайна, волосся зібране.
Діловий дрес-код для чоловіків допускає таке:
1. Костюм у стриманих тонах, штани та піджак якого мають бути з одного комплекту.
2. Довжина краватки має бути трохи нижче ременя на поясі, а її колір не може бути світліший за колір сорочки. Дозволяються геометричні візерунки, спокійні флористичні мотиви.
3. Шкарпетки повинні відповідати кольору взуття.
4. Дозволяються стримані, класичні аксесуари зі шкіри — ремінь, портмоне. Також обручка, окуляри, годинник, затиск для краватки, запонки.
І ще одна невидима, але точно відчутна деталь дрес-коду — нейтральний парфум. Перед тим, як «надягти» на себе певний аромат, поміркуйте, чи не надто він різкий або солодкий, адже стане частиною робочої атмосфери.
Надавайте перевагу парфумам «унісекс» з нотками свіжого морського бризу, кислих цитрусових фруктів, деревинно-зеленим шлейфом.
Слід пам’ятати, що дрес-код допомагає створити потрібне, правильне враження, підкреслити повагу до своїх колег та партнерів. Дотримання цих правил є вкрай важливим для представників уряду, які постійно перебувають під пильною увагою суспільства і несуть певну відповідальність, оскільки їх імідж складає враження про державу загалом.
А головними трендами цього року залишаються захисні маски та рукавчики, тому будьте відповідальні та дбайте про своє здоров’я.