За січень—травень частка збиткових підприємств зросла на 13,6 пункту і становить 41%. Такі перші макроекономічні підсумки карантину.

За даними Держстату, індекс промпродукції за перші п’ять місяців року порівняно з січнем—травнем минулого становить 91,3%. Але в машинобудуванні падіння — понад 20%, у металургії — понад 16, при чому обсяги прокату труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі скоротилися на 29,3%, на текстильних підприємствах, фабриках із виготовлення одягу та взуття — майже 20%.

Продовжується стагнація в АПК. Тут упали обсяги виробництва молочних продуктів (мінус 1,5%), борошна та круп (на 5,4%), м’яса та м’ясних продуктів (на 7,1%), хлібобулочних виробів (мінус 9,2%). Зрештою, майже на три відсотки менше, ніж у січні—травні минулого року вироблено й сільгосппродукції.

Обсяги будівництва скоротилися на 8,3% (житлового — на 18,3, нежитлового — на 0,2), інженерних споруд — на 5,8%. Нове будівництво становить 43,1% від загального обсягу виробленої будівельної продукції, ремонт (капітальний і поточний) — 29,3, реконструкція та технічне переоcнащення — 27,6%.

COVID-19 пригальмував і «локомотив» нинішньої нашої економіки — оптову та роздрібну торгівлю. Порівняно з травнем минулого року товарообіг у травні зменшився на 2,8 та 1,5%. Обсяги вантажних перевезень впали на 20%. Із плюсом спрацювала тільки хімічна промисловість, але й тут обсяги виробництва помітно зменшилися.

За час карантину значно зросли ціни на деякі продукти харчування. Майже на 40% подорожчали овочі та фрукти, до 7% — кисломолочна продукція, сири й безалкогольні напої. Щоправда, подешевшали м’ясо птиці, яйця, сало, олія, масло й молоко, та це сезонне падіння цін, які підуть угору вже восени. Майже на 9% подорожчали тарифи ЖКК і, зокрема, відчутно зросли ціни на електроенергію.

Усі аналітики погоджуються в одному: хоча б які були прогнози на посткарантинний час, розвиток економіки залежатиме від того, чи дамо ми рішучу відсіч пандемії коронавірусу? Дехто з аналітиків прогнозує дві нові атаки COVID-19 — у вересні та листопаді, й тут, кажуть експерти, все залежатиме від розумних і зважених рішень Мінохоронздоров’я та Кабміну.

Кілька гарних новин. Державне космічне агентство, «Південмаш» і корпорація CARIS (Південна Корея) підписали угоду, за якою наше підприємство до 2023 року виготовить 5 тисяч електробусів на 23 млрд грн та 7,8 тисячі зарядних станцій. Останніми роками флагман нашої ракетної промисловості переживав тяжкі часи, але зміг зберегти свій науково-виробничий потенціал. «Тепер співпраця з CARIS дозволить нам оздоровити підприємство фінансово та відродити диверсифіковане машинобудування, продукція якого йде на цивільні проекти», — каже директор «Південмашу» Сергій Войт.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, коментуючи цю важливу угоду, заявив:

— Треба виробляти продукцію з доданою вартістю, а не експортувати сировину. Це — економічна модель, яку наш уряд хоче розвивати, і ми це закладаємо як одну з головних цілей в наші економічні програми. Підтримка вітчизняного виробника, індустріальні парки, доступне кредитування і ще багато інших кроків допоможуть нам уже в найближчі два роки перезапустити нашу промисловість.

Тут не можна не відзначити: Кабмін Дениса Шмигаля — перший за останні десять років уряд, який говорить про перезапуск промисловості як основи економічного поступу. Бо до нього в урядах ставки робили здебільшого на лібералізацію вітчизняного ринку збуту, торгівлю, розвиток ринку послуг, діяльність операторів мобільного зв’язку та ріелторів, орендний бізнес. Словом, на що завгодно, тільки не на промисловість, хоча економічна думка країн ЄС одностайна: добробут у країнах, з такою структурою економіки, як у нас, може підняти лише розвиток реального сектору економіки та підтримка інновацій.

Ми повідомляли нашим читачам, що при уряді вже діє Рада економічного розвитку, до якої увійшли й знані економісти, котрі доводять — розвиток економіки має іти завдяки стимулюванню інновацій, рішучій структурній перебудові фінансового сектору та нової грошової політики, нарощуванні випуску продукції з високою доданою вартістю.

Уряд призначив віце-прем’єра, який відповідатиме за роботу стратегічних галузей економіки. Цю посаду обійняв колишній перший заступник міністра промислової політики (2005—2006) і голова Державного космічного агентства (2015), досвідчений управлінець Олег Уруський. Чимало експертів-економістів наголошують: прихід в уряд професіональної команди промисловців може змінити ситуацію в реальному секторі на краще, зокрема, надати імпульс розвитку нашого ВПК, який здатен стати точкою росту всієї промисловості, адже одне робоче місце у високотехнологічних галузях створює 20 робочих місць на підприємствах-суміжниках.