Нещодавно завершилася третя сесія Верховної Ради дев’ятого скликання. Народним депутатам довелося долати чимало викликів. Про підсумки своєї роботи «Голосу України» розповіли представники парламентських політичних сил.
Андрій КЛОЧКО, голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування (депутатська фракція «Слуга народу»):
— Це була досить складна сесія, адже значна її частина припала на карантинні обмеження, введені у зв’язку з поширенням COVID-19. Парламенту, разом з Президентом України та новосформованим урядом, довелося оперативно реагувати на виклики, що загрожували життю і здоров’ю громадян України. Зокрема, в стислі терміни було внесено зміни до Державного бюджету на 2020 рік, сформовано фонд боротьби з коронавірусом у розмірі 64,7 мільярда гривень, завдяки чому було придбано засоби захисту, профінансовано доплати лікарям, задіяним у подоланні хвороби, а також надано підтримку малому бізнесу та соціально вразливим категоріям громадян.
І хоча карантин організаційно ускладнив нашу роботу, все ж вдалося здійснити величезний обсяг законотворчої роботи, пов’язаний із запуском фінального етапу реформи децентралізації та законодавчим забезпеченням виборчого процесу чергових місцевих виборів, запланованих на 25 жовтня 2020 року. Це відбувалося в умовах непростого діалогу з представниками місцевого самоврядування, коли кілька місяців поспіль, майже в режимі «нон-стоп», ми проводили зустрічі з депутатами місцевих рад, представниками та активістами громад, щоб досягти консенсусу щодо моделей реформування субрегіонального (районного) рівня адміністративно-територіального устрою.
Ефективна співпраця комітету з Офісом Президента, урядом та профільним Міністерством розвитку громад та територій України дала гарний результат: ухвалено рішення про затвердження перспективних планів 1470 спроможних об’єднаних територіальних громад, утворено 136 районів, замість 490 існуючих, вибори до місцевих рад відбудуться на новій територіальній основі, підготовлено до другого читання законопроект про оптимізацію мережі ЦНАПів (№ 2679), що дозволить наблизити послуги до людей. Також Верховною Радою України ухвалено важливі закони щодо обігу земель сільськогосподарського призначення, проведення інвентаризації лісів, посилення захисту телекомунікаційних мереж, формування національної структури геопросторових даних, введення єдиного рахунку для сплати податків, зміни до Бюджетного кодексу щодо ефективного фінансування розвитку дорожньої галузі. Ці рішення стимулюватимуть розвиток української економіки, сприятимуть посиленню її інвестиційної привабливості та реалізації національного проекту «Велике будівництво», який передбачає будівництво 4 тисяч кілометрів автодоріг, сотень шкіл, дитячих садочків, стадіонів, приймальних відділень лікарень та створення майже 150 тисяч нових робочих місць.
Інна СОВСУН (фракція «Голос»):
— Протягом останньої, дуже непростої, сесії парламенту ми з колегами по фракції обстоювали ухвалення необхідних для всієї країни змін. Відбивали постійні спроби з боку владної більшості пропихнути рішення, вигідні лише окремим олігархам. Боролися проти лобістських та шкідливих й ризикованих законопроектів. Проти становлення в Україні поліцейської держави. Обстоювали верховенство права та справедливість.
Не всі битви вдалося виграти одразу. Але ми анітрохи не втомилися та продовжуємо боротьбу.
Ухвалення «антиколомойського» закону про банки — один з найбільших викликів сесії, що минула. Альтернативи йому не було — тільки він міг розблокувати співпрацю з МВФ та відкрити Україні дорогу до інших міжнародних кредитних програм. Ми здолали гору поправок та в середині травня все-таки ухвалили банківський закон. І це велика перемога, яка врятувала Україну від банкрутства.
Незважаючи на масовану інформаційну атаку та шалений політичний тиск, ми голосували за ринок землі. Причому нам вдалося обстояти пріоритетне право малих та середніх фермерів купувати землю та захистити їх від великих агрохолдингів.
Ми розробили і ухвалили в парламенті низку законопроектів, які допомогли захистити медиків та спростити життя середнім та малим підприємцям під час карантину. Наприклад, парламент ухвалив законопроект нашої Ольги Стефанишиної. Він гарантує регулярне тестування на COVID-19 українських медиків та збереження їхньої зарплати у повному обсязі, поки вони перебувають на самоізоляції через коронавірус.
Також серед наших ініціатив — законопроект про підтримку бізнесу, над яким активно працював наш Ярослав Железняк. Ним ми: звільнили ФОПів та тих, хто займається незалежною професійною діяльністю, від сплати ЄСВ; тимчасово скасували штрафи та пеню за порушення податкового законодавства; скасували податок на комерційну нерухомість та землю; звільнили від штрафів та пені за прострочення виплат споживчих кредитів; ввели мораторій на податкові перевірки.
Партія «Голос» стала єдиною політичною силою в Україні, в якої стало сміливості гучно, чітко й рішуче виступити проти поліцейського свавілля. Ми єдині, хто голосно заявив про те, що з нас усіх досить: поліція має захищати, а не катувати! Ми з колегами розробили й подали кілька законопроектів — вони дозволять контролювати відбір на службу у правоохоронних органах, а також — ідентифікувати нацгвардійців, які здійснюють охорону правопорядку під час масових заходів.
Cергій АЛЄКСЄЄВ («Європейська солідарність»):
— Щодо підсумків третьої сесії, то треба відзначити сповільнення турборежиму порівняно з попередніми сесіями. Хоча до нормальної планової роботи ще дуже далеко, а кількість позапланових засідань за ці кілька місяців була більшою, ніж за все попереднє скликання.
Якщо говорити про ухвалені рішення на цій сесії, то хочеться привернути увагу на кілька важливих, які залишилися поза увагою широкого загалу. Так, особисто для мене було важливим ухвалення у першому читанні законопроекту «Про медіацію». Ця тема тягнеться років з десять. Чекають на цей документ не тільки наші бізнесмени, а й іноземні інвестори, які звикли вирішувати спірні питання не в судах, а саме за допомогою медіатора.
У минулому скликанні ми довго працювали над аналогічним проектом і в другому читанні не вистачило буквально кількох голосів.
Також поки що в першому читанні, але, сподіваюсь, восени буде ухвалено в цілому, був прийнятий законопроект за моїм співавторством № 3301 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення законодавства у сфері протидії незаконному заволодінню транспортним засобом». Він має посилити відповідальність за викрадення авто.
Важливим також вважаю ухвалений і вже підписаний Президентом Закон № 2256 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури внесення змін». Фракція ЄС його підтримала, бо він удосконалює процедури внесення змін до ККУ, КПК та КУАП, що надасть можливість виключно Комітету з питань правоохоронної діяльності бути головним з підготовки та опрацювання законопроектів, які стосуються внесення змін до зазначених актів та дозволить посилити правовий захист громадян.
Ще один важливий, як на мене, закон, авторами якого є практично всі члени нашого Комітету з питань правоохоронної діяльності, № 3314 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям
Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», більше відомий як закон щодо кримінальних проступків.
Тому, як бачите, попри турборежим та карантин нам вдалося ухвалити дійсно важливі закони.
Михайло ЦИМБАЛЮК («Батьківщина»):
— Народні обранці з монобільшості збавили турборежим у законодавчій роботі й подекуди навіть дослухаються до думки опозиційних сил.
Народні депутати фракції ВО «Батьківщина» за цей рік стали співавторами декількох законопроектів, які позитивно вплинули на економічну та соціальну ситуацію в державі. Ми спільними зусиллями обстояли інтереси добровольчих військових батальйонів, які прирівняли до учасників бойових дій.
Ще один важливий законопроект, який підтримала сесійна зала — «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» щодо підвищення розмірів стипендії та щорічної допомоги».
Цікавою законодавчою ініціативою є і те, що 16 червня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроект про внесення змін до законодавства щодо надання права безоплатної реєстрації особам з інвалідністю та особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Щоправда, на нього накладене вето Президента, але маю надію, що під час майбутньої сесії колеги-депутати зможуть подолати вето, бо соціальну важливість цього законопроекту важко переоцінити.
Варто визнати й говорити про те, що за останній рік проголосовано велику кількість законопроектів, які ускладнюють життя малому та середньому бізнесу. Зокрема, у час карантину не вдалося в парламенті обстояти пільгове оподаткування.
Вважаю великим негативом те, що більше ста законопроектів, які зареєстрували депутати фракції ВО «Батьківщина», не вносять на розгляд до сесійної зали.
Не можу не згадати і про шкідливі для країни законодавчі ініціативи. На наш погляд, серед найбільш загрозливих — Закон про продаж землі, Закон про банки і банківську діяльність і Закон про легалізацію грального бізнесу.
Зрештою, хотів би з оптимізмом дивитись у майбутнє і вірити, що все-таки з вересня зміниться політичний розклад у парламенті.
Юрій БОЙКО (співголова фракції «Опозиційна платформа — За життя»):
— За рік парламент втратив довіру через те, що правляча фракція більше займається собою, ніж підтримкою громадян України. Виборці чекали, що «слуги» виконають свої передвиборні обіцянки. Досягнуть миру. Поліпшать життя людей і відновлять економіку. Припинять політику дискримінації російськомовних та національних меншин, припинять переписувати історію. Але Зе-команда, користуючись відсутністю обмежень, почала рухатися у зовсім іншому напрямку. Тому для країни і людей це був рік втрат і розчарувань.
«Слуги» протягли через парламент рішення про розпродаж землі всупереч протестам аграріїв і невдоволення громадян. Посилили податковий та адміністративний тиск на малий і середній бізнес, незважаючи на важку ситуацію в економіці. Продовжили примусове перекроювання громад і тепер «укрупнюють» райони. Без підготовки, без консультацій із населенням та представниками місцевого самоврядування. У минулому році монобільшість прийняла бюджет, в якому на утримання силовиків і чиновників виділено 20% витрат, але не відновлені соціальні пільги для пенсіонерів, чорнобильців та дітей-інвалідів. На голодний пайок були посаджені освіта і медицина. Коли почалася епідемія, в бюджет внесли правки, які остаточно зробили його бюджетом обману і розорення. «Слуги» подбали про захист інтересів зовнішніх кредиторів, але скоротили субвенції місцевому самоврядуванню, зрізали інвестиції в економіку і більш ніж на 8 мільярдів гривень урізали житлово-комунальні субсидії. Приймалися закони, перерізалися повноваження між гілками та інститутами влади, але до обіцяного на виборах народовладдя справа так і не дійшла. Нічого не було зроблено для наближення миру на Донбасі та реалізації Мінських угод.
Така діяльність монобільшості і позиція її керівництва стали причиною падіння довіри людей до Зе-влади. Я вважаю, що коли в умовах економічної кризи парламент понад тиждень розглядає закон про легалізацію казино — це красномовна ознака того, що він живе окремим від країни життям.