30 липня Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування провів круглий стіл щодо державного екологічного контролю, його функцій та повноважень. Йшлося про законодавчі ініціативи, зокрема, про проекти законів про державний екологічний контроль (реєстр. № 3091 від 19.02.2020), поданий народними депутатами України Олегом Бондаренком, Олександром Маріковським та іншими народними депутатами України; про державний екологічний контроль (реєстр. № 3091-1 від 05.03.2020), поданий народним депутатом України Сергієм Кузьміних та про основні засади проведення позапланових заходів контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища (реєстр. № 3417 від 30.04.2020), поданий народним депутатом України Сергієм Штепою. Засідання відбувалося в режимі відеоконференції.
Участь у круглому столі взяли народні депутати України — автори вищезазначених законопроектів, представники комітетів Верховної Ради, Головного науково-експертного управління, профільного міністерства, Державної екологічної інспекції, Агентства лісових ресурсів, служби геології тощо. А також представники громадських організацій.
Відкриваючи засідання, головуючий народний депутат, заступник голови Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олександр Маріковський зауважив, що з кожним роком поглиблюється ситуація, яка шкодить довкіллю, а це означає, що нині той час, коли маємо провести системну реформу в цій сфері. Саме для цього було розроблено законопроект № 3091. Як співавтор цієї законодавчої ініціативи, він наголосив, що перш ніж внести законопроект, він був широко пропрацьований з профільним міністерством, іншими державними органами та громадськими організаціями. Фактично це проєвропейська модель. Головна його новація — створити єдину систему збору інформації щодо заходів державного екологічного контролю. Велику увагу в документі також надано функціям екологічної інспекції. При цьому з’явилася й можливість контролювати її, а отже — збалансувати вплив такої інституції. У законі також прописано процедуру контролю підприємств без попередження, що неможливо здійснювати, приміром, нині. Також можуть бути позапланові перевірки, якщо є різке погіршення ситуації тощо. Прописано також заходи перевірки щодо фізичних осіб. За порушення екологічних норм законопроектом передбачені серйозні економічні санкції.
Найбільше дискусій, зазначив народний обранець, було щодо оперативних підрозділів, які мають здійснювати функції перевірок. У підсумку законодавець дійшов думки, що такі заходи мають проводитися у взаємодії з МВС. Необхідна взаємодія і з іншими органами, уповноваженими складати протоколи правопорушень тощо.
Тим часом заступник міністра екології і природних ресурсів Роман Шахматенко наголосив, що екологічна політика не працюватиме, якщо не буде дієвого контролю і відповідного реагування на зловживання. Представник Міністерства також зазначив, що їхнє відомство нині активно працює над розробкою підзаконних актів, щоб на момент, коли закон буде ухвалено і набере чинності, він міг безперешкодно і вчасно виконуватися.
Голова Державної екологічної служби України Андрій Мальований також запевнив, що їхнє відомство підтримує цей рамковий закон, утім він потребує доопрацювання, зокрема в частині дублювання інших та певного різночитання.
На необхідності доопрацювання внесених законопроектів наголосив і народний обранець Сергій Магера. Він зазначив, що створюється орган, який має дуже широкі повноваження. Обмеження роботи і зупинка підприємства, на думку Сергія Магери, може бути лише за судами, а не органом контролю. Як аргумент він навів приклад підприємств, які мають безперервний цикл, і це може завдати їм великої шкоди.
Такої саме думки і народний депутат Муса Магомедов: «Якщо буде прописано в законі зупинка підприємства з безперервним циклом — це буде катастрофа». До того ж такі функції екологічних контролерів несуть дуже великі корупційні ризики, зауважують народні обранці. У багатьох також викликало сумнів залучення підрозділів МВС.
Викликає зауваження і норма, яка регламентує накладання штрафів. Багато хто наголосив, що штрафи надто великі і можуть виявитися непідйомними. Проте не всі підтримали таку думку. Чимало із тих, хто виступав, особливо представники громадських організацій, вважають, що вітчизняний бізнес часто- густо маніпулює тим, що його не можна зупинити і продовжує труїти все навколо. При цьому завдаючи непоправної шкоди здоров’ю населення. Це стосується не лише металургійних підприємств, а й, приміром, сільськогосподарських, оскільки у нас немає ефективної утилізації відходів тваринництва, немає контролю над поводженням з пестицидами, не діє контроль за перевищення нормативів викидів у повітря тощо.
Тож у підсумку всі учасники круглого столу зійшлися на думці, що законодавчі ініціативи на часі і після певного доопрацювання мають обов’язково бути прийняті та запрацювати на благо держави і її громадян.
