«Україна визнала, що секрети СРСР не є секретами незалежної України. На відміну, наприклад, від країни-агресорки, де радянські секрети продовжують зберігати як державну таємницю сучасної Росії, ми маємо найбільш відкриту систему доступу до документів часів СРСР», — наголосив під час прес-конференції «Розсекречення Державною архівною службою України архівних документів комуністично-тоталітарного режиму 1917—1991 років», присвяченої роковинам «куркульської операції» НКВС, голова Державної архівної служби Анатолій Хромов.
Він зазначив, що 30 липня 1937 року було видано цілком таємний наказ НКВС № 00447 «О репрессировании бывших кулаков, уголовников и других антисоветских элементов», так званих «зайвих елементів для побудови комуністичного суспільства». Того ж літа стартували й інші каральні операції проти етнічних груп — польська, німецька, болгарська, грецька, харбінська, що, за словами Анатолія Хромова, призвело до розгортання Великого терору, внаслідок якого знищено сотні тисяч людей, а мільйони були виселені та депортовані.
«Найкраща пам’ять про жертв терору — забезпечення доступу до документів репресивних органів, право нащадків дізнатися всю правду», — наголосив Анатолій Хромов. Він підкреслив, що Україна у спадок від СРСР отримала архівні документи, засекречені на 50 відсотків.
«Перші кроки із розсекречення зроблено в перші дні незалежності. 27 серпня 1991 року було видано указ Президії Верховної Ради України відповідно до якого до державних архівів передаються всі партійні архіви, що були з обмеженим доступом. А це понад 11 мільйонів справ, 32 тисячі фото», — каже Анатолій Хромов.
Унаслідок системної роботи із розсекречення документів ступінь засекреченості Національного архівного фонду на 2010 рік зменшився до одного відсотка.
«У 2015 році було ухвалено комплекс декомунізаційних законів, один з яких — закон про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991 років. Цей закон остаточно закріпив те, що документи визначених органів є абсолютно відкритими, закон каже, що радянські грифи обмеження не є тотожними українським грифам секретності», — продовжує голова Державної архівної служби України.
Утім, в українських архівах і досі знаходять документи під грифом «секретно».
«Після того, як ми проводили певні зміни в структурі державної архівної служби, несподівано виявили, що в державному режимно-секретному органі архівної служби продовжують зберігатися документи часів СРСР як начебто державна таємниця України. Була створена комісія, рішенням якої розсекречено майже 200 документів і видань», — каже Андрій Хромов. Серед презентованих розсекречених видань «Инструкции по секретному делопроизводству» (1928), монографія, присвячена українським націоналістичним організаціям, видана у Луцьку у 1935 році, різноманітні списки-довідники тощо.
Анатолій Хромов повідомив, що архівісти працюють над амбітним проектом із створення мартирологу жертв репресій тоталітарного комуністичного режиму. Ознайомитися з ним можна буде на сайті Держархівслужби. Там буде розміщена інформація і про те, де зберігаються справи репресованих.