Команда під його орудою на своїй базі в Конча-Заспі готується до нового сезону. Футболісти і тренер у виробничому процесі звикають один до одного.

Цього разу динамівці, зі зрозумілих причин, закордонних зборів не проводитимуть. Але і вдома у них умови не гірші, вони — на найвищому рівні. І всі гравці з настроєм проводили по два тренування щодня. Зіграли двосторонню зустріч, потім були два вихідні, а сьогодні процес продовжиться.

До речі, протягом останніх днів до команди з оренди повернулася ціла група виконавців: Богдан Лєднєв, Олександр Тимчик, Ахмед Алібеков, Сергій Булеца, Владислав Супряга, Роман Вантух, Жерсон Родрігес, Микита Корзун.

Зазначимо, що з першою командою тренуються двоє гравців з молодіжки клубу: 17-річний оборонець Ілля Забарний і 18-річний центрбек Костянтин Вівчаренко.

***

Ставши біля керма столичного клубу, знаменитий наставник одразу поспілкувався з представниками ЗМІ. Мірча Луческу відповідав у режимі онлайн.

— Як збираєтеся посилити гру?

— Радикальних змін не буде. Я допоможу гравцям розкрити найкращі якості. Маю тиждень, щоб познайомитися з футболістами, зрозуміти, в якому напрямі працювати.

З кожним виконавцем проведу індивідуальну співбесіду. Я хочу зрозуміти їхній психологічний стан. Вважаю, що в «Динамо» гарний підбір гравців, є талановита молодь. Насамперед їм потрібно змінити менталітет у плані підготовки. Я прагну, аби вони повністю віддавалися на тренуваннях та в іграх.

Про можливих новачків. Я зустрівся зі скаутами та попросив, щоб вони представили своїх кандидатів. Треба визначитися щодо точкового підсилення. Не можу нині називати імена, хочу спочатку з усіма познайомитися.

Кожен гравець має показати себе.

Я прагнув повернутися в Україну, в футбол. Український чемпіонат зростає, трансформується. Я хотів би зробити свій внесок у його розвиток. Молодь «Динамо» зростає і хоче додавати. Мені подобається розкривати потенціал саме молодих гравців, аби вони стали справжніми професіоналами.

— Якого результату чекаєте в Києві після 22 титулів у Донецьку?

— «Шахтар» для мене — шалена історія, але це вже минуле. Звісно, емоції та почуття залишаються. Там було проведено величезну роботу. Втім, я — професіональний тренер, який має рухатися вперед. Я працював в італійському чемпіонаті, де тренери переходять з однієї команди до іншої. Таке трапляється в англійських клубах. Це нормально для професіоналів. Йдеться про перехід на новий рівень.

Багато хто говорить про мою прихильність до бразильців. Справді, до них потрібно шукати особливий підхід, заміняти їм батьків. Однак я ніколи не розділяв гравців на бразильців та українців. У «Шахтарі» для мене всі були рівні.

— Які конкретні обов’язки ваших асистентів?

— Еміл Карас допомагатиме не тільки у вирішенні безпосередніх футбольних питань, а й з організацією процесу комунікації з футболістами, журналістами і, можливо, навіть уболівальниками. Михайло Михайлов готуватиме воротарів. Огнєн Вукоєвич і Олег Гусєв повинні розуміти мою філософію, аби передавати її гравцям. Олег працюватиме з групою атаки, а Вуко — з гравцями середини поля. Дієго Лонго відповідатиме за фізичну підготовку і проблеми організації. Я опікуватимуся обороною. Спробуємо виключити м’язові травми, яких у «Динамо» тепер дуже багато.

— Днями вам виповнилося 75. Як почуваєтеся в такому віці з огляду на вашу схильність до емоцій?

— Звичайно, не кожен зробить такий крок у 75 років. Але я почуваюся добре, відчуваю емоції, запал, що дає можливість вести тренування в центрі поля, бути серед гравців, а не стояти збоку. Упевнений, що тривалий час ще тренуватиму. Сподіваюся, що вболівальники, які нині обрали категоричну позицію, стануть на наш бік. Гадаю, вони оцінять мою сміливість прийти до «Динамо».

— Як відпочиваєте?

— Нічого особливого від мене не почуєте. Впевнений, що моїми найвідданішими вболівальниками будуть ті, кому за 70. Вони краще за всіх мене розуміють: життя триває, і в кожному своєму періоді воно по-своєму прекрасне. Якщо у мене вийде реалізувати намічене, то, впевнений, деякі тренери, які кинули це заняття, повернуться у футбол. Тоді мій приклад стане для них дуже корисним. Найголовніше — вірити в те, що ти можеш! Що ми можемо! Реалізація наших бажань — результат віри в те, що робимо.

Фото ФК «Динамо».