Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» щодо усунення законодавчих колізій та прогалин

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести до Закону України «Про нотаріат» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 39, ст. 383 із наступними змінами) такі зміни:
1. У статті 1:
1) у частині п’ятій слова «У населених пунктах, де немає нотаріусів» замінити словами «У сільських населених пунктах»;
2) у частині сьомій слово «доручень» замінити словом «довіреностей».
2. У частині другій статті 21 слова «Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі» замінити словами «та його територіальними органами».
3. У статті 3:
1) частину другу викласти в такій редакції:
«Нотаріусом може бути громадянин України, якому присуджено ступінь вищої юридичної освіти не нижче магістра, який володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», має стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори — не менш як три роки, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку (крім реабілітованої особи), особа, дієздатність якої обмежена, або особа, визнана недієздатною»;
2) частину четверту доповнити словами «а також діяльності у професійному самоврядуванні нотаріусів»;
3) частину п’яту викласти в такій редакції:
«Реєстраційна справа приватного нотаріуса зберігається і ведеться відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України».
4. У статті 4:
абзац другий викласти в такій редакції:
«витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій»;
в абзаці четвертому слова «угод і заяв» замінити словом «документів».
5. У статті 5:
в абзаці третьому слова «громадянам, підприємствам, установам і організаціям» замінити словами «фізичним та юридичним особам»;
в абзаці восьмому слова «Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі» замінити словами «його територіальних органів».
6. У статті 6:
абзац перший викласти в такій редакції:
«Особа, якій вперше надається право займатися нотаріальною діяльністю, у відповідному територіальному органі Міністерства юстиції України в урочистій обстановці складає присягу такого змісту»;
в абзаці другому слова «громадян і організацій» замінити словами «фізичних та юридичних осіб».
7. У статті 7:
1) частину першу викласти в такій редакції:
«Нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України та його територіальних органів, а в Автономній Республіці Крим — також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим»;
2) у частині другій слова «міждержавних угод» замінити словами «міжнародних договорів».
8. У статті 8:
1) у частині дев’ятій слова «письмову вимогу податкових органів» замінити словами «письмову вимогу податкового органу, засвідчену гербовою печаткою такого органу»;
2) у частині дванадцятій слова «Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі» замінити словами «та його територіальних органів»;
3) частину шістнадцяту виключити.
9. У статті 9:
у третьому реченні слова «у виконавчому комітеті іншої сільської, селищної, міської Ради народних депутатів» замінити словами «у виконавчому комітеті іншого органу місцевого самоврядування»;
у четвертому реченні слово «доручення» замінити словом «довіреності».
10. У статті 10:
1) у частині четвертій слова «відповідно Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі» замінити словами «відповідного територіального органу Міністерства юстиції України»;
2) частини сьому і восьму викласти в такій редакції:
«Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, допускається до наступного його складання не раніш як через рік за поданням відповідного територіального органу Міністерства юстиції України за місцем постійного проживання такої особи.
Особа, яка не здійснювала приватну нотаріальну діяльність протягом трьох років після отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, яка не працювала державним нотаріусом державної нотаріальної контори, державним нотаріусом державного нотаріального архіву, консультантом державної нотаріальної контори чи помічником приватного нотаріуса, не була посадовою особою, яка здійснює керівництво та контроль за діяльністю нотаріату, не працювала на виборній або іншій посаді в Нотаріальній палаті України протягом трьох років до подання заяви про реєстрацію нотаріальної діяльності чи призначення на посаду державного нотаріуса державної нотаріальної контори, повинна підтвердити свою кваліфікацію шляхом складання нового кваліфікаційного іспиту в порядку, встановленому Міністерством юстиції України»;
3) у частині дев’ятій слова «відповідно Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі» замінити словами «Міністерства юстиції України, його територіальних органів»;
4) у частині десятій слова «відповідно Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі» замінити словами «Міністерством юстиції України, його територіальними органами».
11. У пункті 2 частини першої статті 12:
в абзаці першому слова «Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі» замінити словами «його територіальних органів»;
підпункт «е» викласти в такій редакції:
«е) неодноразового порушення нотаріусом законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, фізичним та юридичним особам, при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону, за умови що такі порушення встановлені рішенням суду».
12. У першому реченні частини четвертої статті 13 слова «підприємств, установ і організацій» замінити словами «юридичних осіб».
13. У статті 14:
1) частини другу і четверту викласти в такій редакції:
«Державні нотаріальні контори і приватні нотаріуси ведуть встановлену статистичну та бухгалтерську звітність і подають її до відповідних територіальних органів Міністерства юстиції України»;
«Статистичний звіт про роботу державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів подається до Міністерства юстиції України його територіальними органами»;
2) у частині восьмій слова «з оформлення спадщини» виключити;
3) у частині дев’ятій слова «Головному управлінню юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головним управлінням юстиції в областях, містах Києві та Севастополі» замінити словами «до відповідних територіальних органів Міністерства юстиції України».
14. Статтю 15 викласти в такій редакції:
«Стаття 15. Мова нотаріального діловодства
Мова нотаріального діловодства визначається статтею 9 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
15. У частині першій статті 16 слова «на підприємствах, в установах та організаціях» замінити словами «у відносинах з іншими юридичними особами».
16. У статті 17:
1) у частині другій слова «Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі» замінити словами «територіальними органами Міністерства юстиції України»;
2) частину четверту викласти в такій редакції:
«Призначення на посади державного нотаріуса, завідуючого державною нотаріальною конторою та звільнення з таких посад здійснюються територіальними органами Міністерства юстиції України».
17. У статті 18:
1) у частині першій слова «Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі» замінити словами «його територіальні органи»;
2) після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:
«Проведення повторної перевірки з питань, які вже були предметом перевірки, не допускається, крім перевірки за зверненням фізичної чи юридичної особи в межах предмета звернення та відповідно до повноважень Міністерства юстиції України, його територіальних органів».
У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою;
3) у частині третій слова «перевірки, передбаченої частиною першою цієї статті» замінити словами «перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів».
18. У частині другій статті 19 слова «Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі» замінити словами «територіальними органами Міністерства юстиції України».
19. У частині третій статті 23 слова «Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі» замінити словами «відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України».
20. У статті 24:
1) частини першу, п’яту і восьму викласти в такій редакції:
«Реєстрація приватної нотаріальної діяльності провадиться відповідними територіальними органами Міністерства юстиції України на підставі заяви особи, яка має свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, та акта про сертифікацію відповідності робочого місця (контори) приватного нотаріуса встановленим цим Законом умовам. У заяві зазначається назва нотаріального округу, в якому особа буде займатися нотаріальною діяльністю»;
«Реєстраційне посвідчення видається відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України у семиденний строк після подання заяви. Відмова у реєстрації приватної нотаріальної діяльності допускається у разі, якщо подані документи не відповідають встановленим вимогам, а також з підстави, передбаченої пунктом 81 частини першої статті 30 цього Закону. Про видачу реєстраційного посвідчення територіальний орган Міністерства юстиції України повідомляє податковий орган за місцем постійного проживання приватного
нотаріуса»;
«У разі якщо нотаріус не розпочав роботу у встановлений строк без поважних причин, його реєстраційне посвідчення анулюється за наказом відповідного територіального органу Міністерства юстиції України, який видав реєстраційне посвідчення»;
2) у частині десятій слово «громадян» замінити словами «фізичних осіб».
21. У статті 25:
1) частини третю і четверту викласти в такій редакції:
«До початку здійснення нотаріальної діяльності приватним нотаріусом, а також у разі зміни адреси розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України протягом 15 днів з дня отримання заяви про сертифікацію робочого місця (контори) приватного нотаріуса або заяви про зміну адреси розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса проводить перевірку відповідності робочого місця (контори) приватного нотаріуса встановленим цим Законом умовам, за результатами якої відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України складає акт про сертифікацію відповідності робочого місця (контори) приватного нотаріуса або акт про відмову у сертифікації відповідності робочого місця (контори) приватного нотаріуса.
Приватний нотаріус може здійснювати нотаріальну діяльність лише за наявності акта про сертифікацію відповідності робочого місця (контори) приватного нотаріуса або рішення суду, яке набрало законної сили, яким визнано незаконним акт про відмову у сертифікації відповідності робочого місця (контори) приватного нотаріуса»;
2) у частині п’ятій слова «Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі» замінити словами «відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України».
22. Частину другу статті 29 викласти в такій редакції:
«Приватний нотаріус може укласти договір про його заміщення з іншим приватним нотаріусом у порядку та в межах строків, визначених статтями 291, 292 цього Закону. У разі неможливості укладення договору про заміщення приватний нотаріус повідомляє про це відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України та додає до повідомлення документи, що підтверджують неможливість його заміщення іншим приватним нотаріусом. Територіальний орган Міністерства юстиції України, отримавши повідомлення нотаріуса про неможливість його заміщення, вживає відповідних заходів у межах компетенції».
23. У статті 291:
1) у частині першій:
пункт 1 після слів «робочого місця» доповнити словом «(контори)»;
у пункті 4 слова «Головному управлінню юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головним управлінням юстиції в областях, містах Києві та Севастополі» замінити словами «його територіальному органу»;
пункт 8 викласти в такій редакції:
«8) у разі направлення територіальним органом до Міністерства юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю — до вирішення питання по суті, але не більш як на шість місяців»;
2) частину другу доповнити словами «подавши до територіального органу Міністерства юстиції України відповідну заяву»;
3) частину третю викласти в такій редакції:
«Про зупинення нотаріальної діяльності на строк більше трьох днів приватний нотаріус зобов’язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України із зазначенням причин та строку, протягом якого він не здійснюватиме нотаріальну діяльність, не пізніше ніж за один робочий день до дати зупинення».
24. У статті 292:
1) у частині першій слова «Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі» замінити словами «відповідного територіального органу Міністерства юстиції України»;
2) у частині другій слова «Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі зобов’язані» замінити словами «Відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України зобов’язаний»;
3) у частині шостій слова «знімати заборону відчуження нерухомого майна» виключити.
25. У частині першій статті 30:
у пункті 7 слова «Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі» замінити словами «або його територіального органу»;
у пункті 81 слова «Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» замінити словами «Законом України «Про запобігання корупції»;
у пункті 9 слова «обмежено дієздатним» замінити словами «обмеження його цивільної дієздатності».
26. У статті 301:
1) у частині першій слова «Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі» замінити словами «відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України»;
2) у частині другій слова «Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі зобов’язані» замінити словами «відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України зобов’язаний»;
3) у другому реченні частини п’ятої слова «Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі» замінити словами «відповідного територіального органу Міністерства юстиції України»;
4) у частині шостій слова «Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі» замінити словами «відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України».
27. Частину першу статті 31 викласти в такій редакції:
«Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та фізичною або юридичною особою».
28. У статті 33:
1) частину першу викласти в такій редакції:
«Міністерство юстиції України, його територіальні органи проводять перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за певний період. Проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом перевірки, не допускається, крім перевірки за зверненням фізичної чи юридичної особи в межах предмета звернення та відповідно до повноважень Міністерства юстиції України, його територіальних органів»;
2) частину другу доповнити словами та цифрами «за 10 днів»;
3) частину четверту викласти в такій редакції:
«У разі виявлення під час перевірки порушень в організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, порядку вчинення нотаріальних дій або неодноразових порушень правил нотаріального діловодства Міністерство юстиції України, його територіальний орган, які проводили перевірку, можуть зупинити або припинити

нотаріальну діяльність приватного нотаріуса з підстав та в порядку, передбачених цим Законом».
29. У статті 34:
1) у частині першій:
пункт 4 викласти в такій редакції:
«4) видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) на підставі спільної заяви або в разі смерті одного з подружжя»;
пункт 9 після слова «накладають» доповнити словами «та знімають»;
2) частину третю викласти в такій редакції:
«Тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, вимог про нотаріальне посвідчення правочину, вимог про нотаріальне засвідчення справжності підписів учасника під час прийняття ним рішення з питань діяльності відповідної юридичної особи, правочинів про скасування таких вимог, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу (крім тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса), а також заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, дублікатів нотаріальних документів, рішень про створення юридичних осіб, рішень органів управління юридичних осіб, актів приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі, актів про передавання нерухомого майна до та із статутних капіталів юридичних осіб, передавальних актів, розподільчих балансів, а також інших документів, визначених законом, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів. Зразок, опис, порядок використання, зберігання, обігу та звітності спеціальних бланків нотаріальних документів встановлюються Кабінетом Міністрів України».
30. У частині першій статті 38:
пункти 1 і 8 викласти в такій редакції:
«1) посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо), крім іпотечних договорів, договорів про відчуження та заставу жилих будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, земельних ділянок, іншого нерухомого майна, що знаходиться в Україні, а також крім договорів оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення»;
«8) посвідчують факт, що фізична особа є живою»;
у пункті 9 слова «знаходження громадянина» замінити словами «перебування фізичної особи»;
у пункті 10 слово «громадянина» замінити словами «фізичної особи».
31. У статті 41:
1) у частині першій цифри «70-73» замінити цифрами «71-73», а цифри «93» виключити;
2) частину другу викласти в такій редакції:
«Нотаріальні дії вчиняються в приміщенні державної нотаріальної контори, в державному нотаріальному архіві, у приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, у приміщенні органу місцевого самоврядування, у приміщенні дипломатичного представництва або консульської установи. В окремих випадках, якщо особа не може з’явитися в зазначене приміщення, а також якщо того вимагають особливості вчинюваної нотаріальної дії, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза зазначеними приміщеннями».
32. Текст статті 48 викласти в такій редакції:
«При посвідченні правочинів, засвідченні вірності копій документів і виписок із них, справжності підпису на документах, вірності перекладу документів з однієї мови на іншу, при видачі дубліката документа, накладенні та знятті заборони відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), а також при посвідченні часу пред’явлення документа на відповідних документах вчиняються посвідчувальні написи.
На підтвердження права на спадщину, права власності, підтвердження повноважень виконавця заповіту, посвідчення фактів, що фізична особа є живою, про перебування її в певному місці, про прийняття на зберігання документів, про передачу заяви видаються відповідні свідоцтва».
33. У пункті 81 частини першої статті 49 слова «зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці» виключити.
34. У статті 50:
1) у частині першій слова «нотаріальний акт» виключити;
2) частину другу викласти в такій редакції:
«Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії».
35. У частині третій статті 52 слова «органу юстиції та печаткою Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі» замінити словами «територіального органу Міністерства юстиції України та його печаткою».
36. Статтю 53 викласти в такій редакції:
«Стаття 53. Видача дубліката нотаріально посвідченого документа
У разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування видається дублікат втраченого або зіпсованого документа.
Дублікати документів, посвідчених або виданих нотаріусом, посадовою особою органу місцевого самоврядування, можуть бути видані за письмовою заявою правонаступників осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, а дублікат іпотечного договору — в тому числі за письмовою заявою іпотекодержателя за іпотечним договором.
Дублікати документів, посвідчених або виданих нотаріусом, посадовою особою органу місцевого самоврядування, можуть бути видані за письмовою заявою спадкоємців осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, а також виконавця заповіту та на запит нотаріуса, яким заведено спадкову справу. У такому разі нотаріусу, крім свідоцтва про смерть таких осіб, подаються документи, що підтверджують родинні відносини (свідоцтво виконавця заповіту).
Дублікат заповіту може бути виданий зазначеним у заповіті спадкоємцям, виконавцю заповіту після подання ними свідоцтва про смерть заповідача. У разі смерті спадкоємців, зазначених у заповіті, дублікат може бути виданий їхнім спадкоємцям після подання ними свідоцтва про смерть заповідача і свідоцтва про смерть померлого спадкоємця.
До заяви про видачу дубліката заповіту або про видачу дубліката іншого документа спадкоємцям осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, виконавцю заповіту нотаріус долучає засвідчену ним копію свідоцтва про смерть та засвідчені копії інших документів, що підтверджують їхні родинні відносини (копію свідоцтва виконавця заповіту).
Дублікат секретного заповіту не видається.
Дублікати втрачених заповітів та довіреностей підлягають обов’язковій реєстрації у Спадковому реєстрі, Єдиному реєстрі довіреностей.
Дублікат документа повинен містити весь текст посвідченого або виданого документа, оригінал якого вважається таким, що втратив чинність.
На дублікаті документа робиться відмітка про те, що він має силу оригіналу, і вчиняється посвідчувальний напис. Крім того, про видачу дубліката нотаріус робить відмітку на примірнику документа, який зберігається у справах державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву чи приватного нотаріуса.
Дублікат аграрної розписки не видається».
37. У назві глави 5 слово «угод» замінити словом «правочинів».
38. Статтю 54 викласти в такій редакції:
«Стаття 54. Правочини, що підлягають нотаріальному посвідченню
Нотаріуси посвідчують правочини, які згідно із законом підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.
Нотаріус при вчиненні нотаріальної дії перевіряє, чи відповідає зміст посвідчуваного ним правочину вимогам закону і дійсним намірам сторін».
39. У статті 55:
1) назву викласти в такій редакції:
«Стаття 55. Посвідчення договорів про відчуження та заставу майна»;
2) частину четверту викласти в такій редакції:
«Посвідчення договорів щодо відчуження, іпотеки житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна здійснюється за місцезнаходженням такого майна або за місцезнаходженням юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи — однієї із сторін відповідного договору. Посвідчення договорів щодо відчуження, застави транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, здійснюється за місцезнаходженням юридичної особи або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи — однієї із сторін відповідного договору»;
3) у тексті статті слово «угода» у всіх відмінках і числах замінити словом «договір» у відповідному відмінку і числі.
40. У частині першій статті 56 слово «громадян» замінити словами «фізичних осіб».
41. У статті 57:
1) у частині першій слова «у виконавчому комітеті сільської, селищної, міської Ради народних депутатів» замінити словами «у виконавчому комітеті органу місцевого самоврядування»;
2) у першому реченні частини третьої слова «виконавчий комітет сільської, селищної, міської Ради народних депутатів» замінити словами «виконавчий комітет органу місцевого самоврядування».
42. Статті 58 і 59 викласти в такій редакції:
«Стаття 58. Посвідчення довіреностей. Припинення дії довіреностей
Нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують довіреність, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Строк, на який може бути видана довіреність, визначається цивільним законодавством України.
Довіреність, видана в порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню після подання основної довіреності, в якій застережено право на передоручення, або після надання доказів того, що представник за основною довіреністю примушений до цього обставинами для охорони інтересів особи, яка видала довіреність.
Довіреність, видана в порядку передоручення, не може містити в собі більший обсяг прав, ніж їх передано за основною довіреністю. Строк дії довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана.
Припинення дії довіреності провадиться в порядку, передбаченому законом.
Стаття 59. Кількість примірників документів, в яких викладено зміст правочинів, свідоцтв
Документи, в яких викладено зміст правочинів (договори, заповіти, довіреності тощо), свідоцтва, що посвідчуються нотаріально або видаються нотаріусом, виготовляються нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, не менше ніж у двох примірниках, один із яких залишається у справах державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса, у виконавчому комітеті органу місцевого самоврядування».
43. У статті 60:
1) у першому реченні частини першої слова «підприємств, установ, організацій, громадян» замінити словами «фізичних та юридичних осіб»;
2) у частині третій слова «громадян, підприємств, установ, організацій» замінити словами «фізичних та юридичних осіб».
44. Частину третю статті 61 викласти в такій редакції:
«Якщо у складі спадщини є корпоративні права для управління ними, нотаріус, а в сільських населених пунктах — посадова особа органу місцевого самоврядування призначає управителя спадщини з числа спадкоємців або виконавців заповіту, а в разі їх відсутності — укладає договір на управління спадщиною з іншою особою».
45. У частині другій статті 64 слова «підприємству або організації» замінити словами «юридичній особі».
46. У частині шостій статті 67 слова «цивільно-правових угод» замінити словом «правочинів».
47. Включити статтю 70 такого змісту:
«Стаття 70. Видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) на підставі спільної заяви
Нотаріус на підставі спільної письмової заяви подружжя видає одному або кожному з них свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, набутому ним за час шлюбу.
Таке свідоцтво може бути видано кожному з подружжя під час перебування у шлюбі або після розірвання шлюбу.
Свідоцтво про право власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, земельну ділянку та інше нерухоме майно видається нотаріусом за місцезнаходженням такого майна.
Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя видається за умови подання документів, що підтверджують право власності на таке майно, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
При видачі свідоцтва нотаріус перевіряє факт належності майна подружжю (колишньому подружжю) на праві спільної сумісної власності».
48. Статті 71 і 72 викласти в такій редакції:
«Стаття 71. Видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) у разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя)
У разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя) свідоцтво про право власності на частку в їхньому спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя (колишнього з подружжя) з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна.
На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя (колишнього з подружжя), що є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності.
Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини.
Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті другого з подружжя видається за умови подання документів, що підтверджують право власності на таке майно, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
При видачі свідоцтва нотаріус перевіряє факт належності майна подружжю (колишньому подружжю) на праві спільної сумісної власності»;
«Стаття 72. Видача свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо вони не відбулися
Придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів (аукціонів) оформлюється нотаріусом за місцезнаходженням такого майна шляхом видачі набувачу відповідного свідоцтва на підставі документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження».
Видача свідоцтва про придбання заставленого майна, що складається лише з рухомого майна, здійснюється за місцезнаходженням юридичної особи або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи — набувача.
Придбання нерухомого майна, що було предметом застави (іпотеки), оформлюється нотаріусом за місцезнаходженням такого нерухомого майна шляхом видачі набувачу відповідного свідоцтва на підставі документів, визначених Законом України «Про іпотеку».
Придбання нерухомого майна на аукціоні при його продажу в провадженні у справі про банкрутство оформлюється нотаріусом відповідно до закону за місцезнаходженням такого майна шляхом видачі набувачу відповідного свідоцтва на підставі документів, визначених Кодексом України з процедур банкрутства».
49. У статті 73:
абзац перший викласти в такій редакції:
«Нотаріус за місцезнаходженням житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна або за місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладає заборону їх відчуження»;
в абзаці другому слова «підприємства або організації про видачу громадянину» замінити словами «іншої юридичної особи про видачу фізичній особі».
50. У статті 74 слова «підприємства чи організації» замінити словами «іншої юридичної особи».
51. Текст статті 75 викласти в такій редакції:
«Нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування та посадові особи консульських установ України, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих юридичними особами, за умови що ці документи не суперечать закону, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом.
Вірність копії документа, виданого фізичною особою, засвідчується у випадках, якщо справжність підпису фізичної особи на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом, посадовою особою органу місцевого самоврядування, посадовою особою консульської установи України, начальником установи виконання покарань».
52. У статті 76:
перше речення після слів «органу місцевого самоврядування» доповнити словами «посадовою особою консульської установи України», а слова «підприємством, установою, організацією» замінити словами «юридичною особою»;
друге речення викласти в такій редакції: «У такому разі копія документа має бути викладена на бланку цієї юридичної особи з відміткою про те, що оригінал документа знаходиться у цієї юридичної особи».
53. У статті 78:
1) частину першу після слів «органу місцевого самоврядування» доповнити словами «посадовою особою консульської установи України»;
2) у частині другій слова «На угоді» замінити словами «На документі»;
3) частину третю після слів «органу місцевого самоврядування» доповнити словами «посадова особа консульської установи України, начальник установи виконання покарань»;
4) доповнити частиною четвертою такого змісту:
«Нотаріус, посадова особа органу місцевого самоврядування, посадова особа консульської установи України, начальник установи виконання покарань не може засвідчувати справжність підпису фізичної особи на документі, в якому стверджуються обставини, право посвідчення яких належить лише відповідному державному органу (час народження, шлюбу, смерті, наявність хвороби, інвалідності, права власності на майно тощо). Справжність підпису на такому документі може бути засвідчена у випадку, якщо документ призначений для подання до компетентних органів іншої держави».
54. Статті 80 і 81 викласти в такій редакції:
«Стаття 80. Посвідчення факту, що фізична особа є живою
Нотаріус на прохання фізичної особи посвідчує факт, що така фізична особа є живою.
Посвідчення факту, що малолітня особа, недієздатна фізична особа є живою, здійснюється за зверненням законних представників такої особи (батьків, усиновлювачів, опікуна).
Посвідчення факту, що неповнолітня особа, фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, є живою, здійснюється за зверненням такої особи і за згодою її законних представників (батьків, усиновлювачів, піклувальника).
На підтвердження зазначеної обставини нотаріус видає заінтересованим особам свідоцтво.
Стаття 81. Посвідчення факту перебування фізичної особи в певному місці
Нотаріус на прохання фізичної особи посвідчує факт її перебування в певному місці.
Посвідчення факту перебування в певному місці малолітньої особи, недієздатної особи здійснюється за зверненням законних представників такої особи (батьків, усиновлювачів, опікуна).
Посвідчення факту перебування в певному місці неповнолітньої особи, фізичної особи, цивільна дієздатність якої обмежена, здійснюється за зверненням такої особи і за згодою її законних представників (батьків, усиновлювачів, піклувальника).
На підтвердження зазначеної обставини нотаріус видає заінтересованим особам свідоцтво».
55. У статті 84:
1) назву викласти в такій редакції:
«Стаття 84. Передача заяв фізичних та юридичних осіб»;
2) у частині першій:
у першому реченні слова «громадян, підприємств, установ та організацій іншим громадянам, підприємствам, установам і організаціям» замінити словами «фізичних та юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам»;
друге речення викласти в такій редакції: «Заяви надсилаються поштовим відправленням з повідомленням про вручення або передаються адресатам особисто під розписку».
56. У частині першій статті 88 слова «а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями — не більше одного року» виключити.
57. В абзаці четвертому частини першої статті 89 слово «громадян» замінити словами «фізичних осіб».
58. У частині першій статті 91 слова «одного року» замінити словами «трьох років».
59. У статті 99 слова «іноземного громадянина» замінити словом «іноземця», а слова «іноземному громадянину» — словом «іноземцю».
60. У частині першій статті 100 слово «властей» замінити словами «органів влади».
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
3. Кабінету Міністрів України включити інформацію про виконання цього Закону до звіту про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України за 2020 рік.

Президент України В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ.

м. Київ,
14 липня 2020 року.
№ 775-ІХ.