Чим викликана її поява на Поділлі? Які перспективи обіцяють пахучі поля для охочих взятися за таку справу?
Дефіцит цієї ефірно-олійної культури виник після анексії Криму. Бо саме там росли сотні видів ефірних рослин. Після анексії півострова їх доводиться експортувати з інших країн. Адже потреба не зникла. Про це розповів керівник одного з аграрних кооперативів з Ладижина Станіслав Розсоха. Саме тому вирішив частково заповнити вивільнену нішу. Виростив на власній ділянці розсаду і пропонує її охочим зайнятися лавандовим бізнесом.
Станіслав Розсоха розпочав збирати запашний урожай лаванди — частину продадуть, решту перероблять на лавандову олію.
Запах квітів, гудіння бджіл...
Духмяно квітне лаванда на полі підприємця. Ряди яскравого фіолету видно здалеку. Квіти вирізняються на фоні зелені дерев. Контрастують кольором з сусідньою ділянкою кукурудзи. Аромат такий — ніби хтось парфуми розлив!
— Запах квітів і гудіння бджіл — все це так зачаровує, що словами не передати! — ділиться враженнями активіст і краєзнавець Петро Войт. — Бджола 3-4 секунди затримується на пелюстках, не довше. І за цей час встигає зібрати пилок.
Для нас це нішова культура, та ще й прибуткова
— Я не знаю у нашій області фермерів, які б вирощували лаванду, чи інші ефірні культури, або, скажімо, лікарські рослини, — розповідає Станіслав Розсоха. — Сіють пшеницю, ячмінь, соняшник, ріпак, дехто буряки, хтось збирає овочі. Роблять це з року в рік. Не знають, чи не хочуть знати, що після анексії Криму у нас зріс попит на ефірно-олійні культури. Всі вони прибуткові. І нині в дефіциті. Бо не зникла потреба в такій сировині для харчової, медичної, хімічної, фармацевтичної галузей.
За словами співрозмовника, лавандові ділянки, нехай невеликі, подекуди почали з’являтися. Натомість з ефірно-олійною трояндою не знайдете. Підприємець стверджує, що йому особисто невідомо, хто б займався такою справою. Всі його пошуки не дали результату...
У Станіслава Розсохи небагато власної землі. Але цілком достатньо, щоб виростити розсаду лаванди і олійну троянду. Каже, у Запоріжжі є науково-дослідний інститут, де методом клонування отримують посадковий матеріал ефірно-олійних культур. Саме там придбали насіння лаванди, з якого потім у теплицях виростили розсаду. Тепер пропонують охочим.
Продаємо за третину вартості
— Наш кооператив має намір залучити охочих до вирощування лаванди, — ділиться думками Станіслав Розсоха. — Пропонуємо людям таку схему співпраці: продаємо розсаду на вигідних умовах — за отриманий посадковий матеріал сплачують 35% його вартості. Остаточний розрахунок проводитимемо тоді, коли партнер виростить урожай, збере його і передасть нам. Вирахуємо недоплачену суму, а решту грошей заплатимо за здану сировину.
Як пояснив співрозмовник, лаванда — багаторічна культура. Один раз посадиш — і росте 20 років, кожного сезону збираєш урожай.
Після того, як рослина відцвітає, утворюються коробочки, де зосереджено насіння, з якого виробляють ефірні олії. Це основна продукція. Продавати можна також пелюстки, стебла. Їх теж використовують у виробництві.
— Поки що знайшлося четверо охочих взяти у нас розсаду, — каже підприємець. — Вирощуватимуть її загалом на п’яти гектарах. Один придбав матеріал на два гектари, інші на менші ділянки.
Люди у нас дуже насторожено ставляться до чогось нового, каже співрозмовник. Вважають, що їх хочуть обдурити. Саме цим, на його думку, пояснюється небажання частково відмовлятися від традиційних культур.
Висаджують картоплю, кукурудзу, сіють багаторічні трави. Не задумуються над тим, що можна заробляти більше. За словами підприємця, ефірно-олійні культури, про які мова, дають кращий прибуток, ніж, наприклад, картопля.
Невибаглива у догляді й високорентабельна
Лаванда невибаглива у догляді. Квітам не страшні шкідники — їх відлякує сильний запах, не вражаються грибковими захворюваннями. Рослини не потребують поливу, бо через надмірну кількість вологи підгнивають.
Основний догляд полягає у знищенні бур’янів. До того ж робити це доведеться вручну. Хімічні засоби не дозволяються. Інакше лабораторна перевірка не візьме сировину, адже вона йде для харчової промисловості, косметології.
Крім того, стійка до спеки і морозів. Узимку витримує температуру до мінус 20 градусів і нижче, влітку не боїться навіть 40-градусної спеки.
Фахівці називають лаванду високорентабельною культурою. За кілограм лавандових коробочок підприємці добре платять. З гектара вирощеної сировини можна заробити до 10 тисяч доларів. Високий дохід пояснюється низькими затратами. Для вирощування не потрібно використовувати ні препарати для догляду, ні хімічні засоби для підживлення.
Інформація до роздумів
Кооператив Станіслава Розсохи має виробничу базу в селі Заозерне сусіднього з Ладижином Тульчинського району. Там встановлені сучасні сушарні. Придбали інші технологічні лінії. Одна з них для автоматичного драглювання вишень. Лінія працює у ці дні. Мають лазерний фотосепаратор.
Приймають від населення ягоди, яблука, лікарські рослини. Серед них — бузину, кропиву, кінський каштан, лохину, фундук, корінь аїра і п’ятипалу.
Стосовно останнього, кореня п’ятипалу, підприємець каже, що ця рослина надзвичайно рентабельна. Щоправда, вирощувати доведеться упродовж трьох років. Попит великий, причому, не тільки у нашій країні. І ціна висока.
За його словами, заробити грошей можна навіть на кропиві. Приймають і зелене, і сушене листя. За останнє платять навіть більше, ніж за пшеницю. Хіба можна порівняти затрати на вирощування зерна з тим, як росте кропива?!
Вінницька область.
Фото Cвітлани ВОЙТ.
