Дехто за такого несподіваного побачення навіть жахається, сприйнявши тварину в лісовому масиві за дикого кабана. Але більшість здружуються з «хрюшкою», яка має надзвичайно миролюбний характер і не вирізняється специфічним запахом. Мандрівники зазвичай під час приязного знайомства з парнокопитною частують її гостинцями — тістечками, яблуками, цукерками і, звісно, часто-густо фотографуються на згадку про поїздку в село Пилипець.
Як правило, в’єтнамським свиням швидко вкорочують вік. А ця вже святкує 10-літній ювілей. Її хазяїн — власник місцевої бази відпочинку — з року в рік змилостивлюється.
Практично весь день гуляка-свиня дружелюбно плентається біля водоспаду, харчуючись лісовою рослинністю. До спальні-свинарника повертається аж затемна. «В’єтнамка» має допитливу натуру. Нещодавно на Івана Купала мандрувала аж в урочище Плашанки, що над пінистим Шипотом, аби стати свідком фестивального дійства неформалів. І традиційно заприятелювала з хіпарями, панками, рокерами й собі подібними — нудистами...
