— Із роками я зрозуміла, що по-справжньому мріяти так і не навчилася. Хоча більшість із моїх бажань здійснилася, оскільки вони були не такими вже й недосяжними. А от реалізація мрії працювати перекладачем дуже затягнулася. Тривалий час мене нікуди не брали. Але я знала, що це моє, і продовжувала пошуки. Після того як зовсім розчарувалася і відпустила ситуацію, таки отримала омріяну роботу. Це прозвучить дуже «затерто», але дійсно не треба боятися мріяти і, працюючи над собою, йти до мети.
У мене є один добрий знайомий, який виріс у малозабезпеченій родині, а на даний час є мільйонером. Він так і каже: «Я — везучий!». Але я знаю, що для везіння йому треба було пройти через багато випробувань, на які не кожен зважиться. А ще він мене постійно наставляє: «Треба не боятися мріяти!».
Ольга ЮРКОВСЬКА, 32 роки, перекладач, Вінниця.
