Ще до кінця року вартість буханця може підвищитися на 7—10 відсотків. Такі попередні прогнози роблять у департаменті розвитку промисловості та АПК Хмельницької облдержадміністрації. Адже на аграрному ринку складаються передумови для збільшення вартості зерна. Насамперед через виробничі витрати, які вже традиційно пов’язані з подорожчанням енергоносіїв, засобів захисту рослин, насіння тощо.
Адже на аграрному ринку складаються передумови для збільшення вартості зерна. Насамперед через виробничі витрати, які вже традиційно пов’язані з подорожчанням енергоносіїв, засобів захисту рослин, насіння тощо.
До того ж урожайність зернових знизилася порівняно з минулим роком. Уже тепер кажуть, що намолоти колосових в області менші від минулорічних майже на 20 відсотків. Недобір фахівці пов’язують передусім з погодними особливостями, коли кожної пори року спостерігалися несприятливі умови: як то посуха восени, відсутність опадів взимку, морози навесні та надто рясні літні зливи.
В агропромисловому департаменті вже фіксують зростання цін на пшеницю на 7—10 відсотків порівняно із минулорічною жнивною порою. Вартість пшениці третього класу нині сягає 5,6 тисячі гривень за тонну.
Якщо до осені ціни на збіжжя не вщухнуть, то, цілком вірогідно, відповідно, зросте вартість борошна. А це потягне подорожчання всіх хлібобулочних виробів.
Тим часом в області тривають жнива. При цьому середня врожайність ранніх зернових — 47 центнерів з гектара (у серпні 2019-го сягала 55 ц/га). Передусім помітно гірше вродила пшениця. Якщо торік її збирали по 58 центнерів з гектара, то тепер середня цифра не перевищує 48 центнерів. Від загальних тенденцій не відійшли і господарства Шепетівського району, де практично зібрали ранні культури. Там вже повністю обмолотили яру пшеницю, яка дала понад 52 центнери з гектара. Але площі її посіву були невеликими, тож загалом вдалося засипати в засіки заледве тисячу тонн. А от озима пшениця показала нижчі результати, хоча й займала основні поля. Майже з 5,5 тисячі гектарів у районі отримали приблизно 25 тисяч тонн збіжжя. Проте врожайність не дотягнула до середньої по області й становить менше 46 центнерів.
Схожі результати в районі зафіксували і на полях з житом, ярим ячменем та вівсом.
Але в деяких агропідприємствах Хмельниччини, попри всі випробування погодою, мають вищі показники. Так, в одному із насіннєвих господарств Красилівського району намолоти сягають 60—80 центнерів з гектара. Хоча, коли сіяли елітне насіння різних сортів, сподівались отримати понад 80 центнерів. Утім, вплив природних чинників не вдалося повністю знівелювати. Рослини страждали від хвороб і стресових ситуацій, на здолання яких аграріям довелося витратити чималі додаткові кошти.
Зрозуміло, що через нижчий врожай і вищі затрати хлібороби прагнутимуть компенсувати свої витрати більшою ціною на вирощене зерно. Тому прогнози щодо вірогідного подорожчання хлібобулочних виробів можуть справдитись. Хоча самі виробники зерна не сподіваються на надто стрімке зростання його вартості та запевняють: дефіциту пшениці навіть за нижчих врожаїв усередині країни не спостерігатиметься. Цьому має посприяти і меморандум щодо обмеження експорту, котрий підписали уряд та потужні зернотрейдери.
Хмельницька область.
