Саме в Тинному виявили перших хворих на тоді ще невідомий коронавірус. Населений пункт, в якому проживає майже п’ять тисяч мешканців, повністю ізолювали, поставивши три блокпости на дорогах. Поцікавились, чим живе глибинка після місячної блокади.

Чотири пастухи та череда корів

Пастухи Павло, Євгеній та ще один Павло випасають 30 корів. Допомагає контролювати череду досвідчений пес Бобік.

Раніше вона була більша: 45 голів. Нині, як розповідають, тримати їх люди відмовляються. Але є господарі, які хазяйнують і на три корови:

— Випасаємо від сьомої години ранку до пів на восьму вечора. Навіть якщо дощ. Одягаємо плащі й так само цілий день працюємо. Для череди є певний маршрут пасовищ. Буває, заганяємо в ліс, але не зараз, там дуже багато мошки. Найкраще для корів зранку пастися на чистому полі. А в обід уже можна перегнати в затінок до води.

Випасали корів навіть під час карантину. Але, як запевнили пастухи, лише в масках.

— Коли нас ізолювали, то було тільки два пастухи по різні боки череди. Ну і, звичайно, в масках. У нас у селі є черга. Сьогодні пасуть одні, а завтра вже інші, і так чергуємося, — каже Павло.

Чоловіки запевняють, що це найкраща робота, особливо на час коронавірусу. Адже увесь день працюєш на свіжому повітрі, а коли спека, тварини пасуться на місці й можна годинку перепочити.

Ремонт  на землі та в повітрі

Якісні дороги в Україні — рідкість. А особливо в селі. Проте в Тинному ми все ж помітили, як вирівнюють ґрунтову вулицю. Водій грейдера розповів, що ініціатором роботи є Тинненське лісництво:

— Загорнути ями та прибрати горби можна лише за два проходи: туди й назад. Зараз трохи погано, що грунт сухий. Пилюки забагато й земля погано осідає. Краще грейдерувати, коли волого, тоді пісок рівненько лягає.

Також у Тинному планово трудяться працівники РЕМу. Одна бригада саме почала зачищати дерева біля лінії електропередач. Потрібно зрізати, за можливості, усі гілки, котрі зачіпають дроти. Робітники кажуть, що завдання не з легких і небезпечне. Проте потрібне. Місце роботи одразу позначили дорожніми конусами. А керівник бригади контролює, щоб люди не проходили під стрілою підйомної машини. За півгодини працівники виконали заплановане та передислокувалися.

Соцпрацівниці допомагають навіть уночі

Населення Тинного — п’ять тисяч жителів. Соціальні працівниці кажуть, що роботи вистачало й на карантині, коли працювали дистанційно, а тепер тим паче:

— Потрібно оформити папери з народження, різні соціальні пільги, субсидії, лікарняні. У нас голова працює навіть краще, ніж комп’ютер. Люди телефонують, як у довідкове бюро, будь-коли. Можуть навіть уночі телефонувати й питати розклад автобуса, час роботи паспортного столу. І всім допомагаємо.

Яна Вольтман розповіла, що з карантином звернень до них побільшало. Адже запрацювали деякі нововведення. Частіше звертаються багатодітні сім’ї.

— Люди не можуть, як раніше, їхати десь на заробітки, але потреби залишились. Тому й звертаються до нас. А от уже декому повинні урізати соцвиплати. Наприклад, якщо є два будинки, то отримати допомогу не вдасться, — каже пані Яна.

Соцпрацівниця Ніна Тимощук каже, що коли почали виявляти перші випадки коронавірусу, жителі дуже злякалися. Особливо коли село повністю ізолювали. Але нестачі продуктів не було. Ціни теж не піднімали:

— Це ж у нашому селі виявили перших хворих в області. Поки ніхто не вмирав, було трошки спокійніше. Але як зафіксували летальний випадок, дуже страшно стало. Особливо коли померла дитина. Багато хто з інших міст стверджував, що це тинняни винні в коронавірусі. Проте наш лікар казав, що люди масово хворіли ще зимою. Тоді ж про коронавірус ніхто не говорив.

Сучасна школа майже на тисячу учнів

Карантин надовго закрив усі навчальні заклади в країні. Не виняток і Тинненська ЗОШ І—ІІІ ступенів. Проблему дистанційного навчання учнів тут розв’язали дуже швидко.

— Викладачі, класні керівники працювали з дітьми через наш внутрішній сайт. Також для зв’язку створили групи у Viber. Думаю, потрібно, щоб Міністерство освіти створило єдину платформу для дистанційного навчання. Ну і, звичайно, забезпечило учнів гаджетами. У більшості, це 75%, є комп’ютери чи планшети, але ж не в усіх. Щойно ввели карантин, то за можливості швидко налаштувалися на дистанційну роботу. Звичайно, самі розумієте, не всі діти сумлінно виконували завдання. Але загалом навчальний рік завершили позитивно, — підсумовує Віктор Мельник, заступник директора.

Школа оснащена двома інтернет-точками швидкістю 100 мегабіт. Учні можуть у вільному доступі підключитися до будь-якої. Майже в кожному класі розміщений телевізор із підключенням до інтернет-мережі. Також є вісім інтерактивних дощок.

Літній ремонт деяких приміщень майже завершили. Віктор Мельник зазначив, що Тинненська ЗОШ — один із чотирьох закладів, які потрапили під урядову програму забезпечення Steam-лабораторією:

— Це класи хімії, фізики, біології з комп’ютерною технікою, 3D-принтерами, додатковим обладнанням. Також облаштуємо фотовідеостудію. Ціна програми — 1 мільйон 600 тисяч гривень. Їх отримають ще школи у Вараші, Рівному та ліцей у Сарнах.

Школа розрахована на 1100 дітей, наразі нараховується 930. Майже 300 учнів на навчання доставлятимуть чотири автобуси, а в кінці вересня планують закупити п’ятий. На 1 вересня Тинненська ЗОШ прийме 90 першачків. Віктор Мельник обережно прогнозує, що навчання почнеться вчасно. Але все залежить від епідеміологічної ситуації.

...Краєвиди села більше нагадують картини-пейзажі. Дуже багато гнізд лелек на електроопорах. Постійно на дорогах зустрічаєш гужовий транспорт, а на вечір — череди корів. Люди надзвичайно привітні. Кажуть, що набридло бути в центрі уваги.

Тинне живе звичайним розміреним життям зі своїми плюсами й мінусами. Місцеві мешканці зізнаються, що хоча про місячну ізоляцію вже всі забули, але за час карантину стали дружнішими.

Сарни.

Фото Василя СОСЮКА.