Вся біда в тому, що свіжа вода зазвичай сюди надходить через протоку біля селища Лазурне Скадовського району Херсонщини із невибагливою назвою Промоїна. Та з початку літа вона почала замулюватися, і тепер дійшло до того, що водойма розділилася на два рукави. У ній з’явилися цілі острови, а глибина протоки настільки впала, що відпочивальники спокійно переходять її вбрід, навіть не замочивши шортів (на знімку). Як наслідок, катастрофічно міліє і сама Джарилгацька затока. У ній розвиваються процеси гниття органічних решток, з мулу виділяється токсичний сірководень.

Раніше тут вели промисел кефалі, бичка та камбали аж три легальні промислові бригади з Лазурного, чим годувалося приблизно сорок чоловік. Нині ж частина риби звідти втекла, а частина загинула — включно із кількома дельфінами, котрі запливли сюди через Промоїну, а потім не змогли вибратися назад. Місцевий рибалка Віктор Лазарєв каже, що замулювання протоки, яка постачає свіжу воду до Джарилгача, траплялося й у минулі роки. Це не було дивиною, і проблему розв’язували швидко: брали дозвіл у районному відділі екології, підганяли драгу й витягували зайвий мул із піском на берег, поглиблюючи дно. Але тепер далася взнаки адміністративна реформа: відділ екології у Скадовську ліквідували, а до кого ще звертатися по санкцію на покращення цієї самої екології в окремо взятій затоці, рибалки просто не відають. Телефонували у Мінекології України, але навіть корисної поради від чиновників не отримали.

«Земля біля Промоїни — у адміністративних межах Лазурненської селищної ради. Попросили її посприяти у порятунку Джарилгача, і там ніби пообіцяли втрутитися. Але досі нічого не змінилося — вода у затоці як гнила, так і гниє, і рибалкам там робити немає чого», — слушно нарікають Віктор Лазарєв та його колеги.

Після відвідин Джарилгача разом із рибалками власкор «Голосу України» звернувся по роз’яснення до голови селищної ради Лазурного Сергія Білика. І от що він каже: «Селищна рада готова взяти на себе зобов’язання з розчищення Промоїни. Для цього навіть бюджетних коштів витрачати не потрібно — знайдемо спонсорів. Для проведення тут днопоглиблювальних робіт звернулися за узгодженням до департаменту екології Херсонської облдержадміністрації. Проте відповіді досі не отримали. Неофіційно нам розповідають: чиновники не хочуть брати на себе таку відповідальність, оскільки побоюються, що під приводом розчищення протоки на Джарилгачі по-хижацькому добуватимуть пісок на продаж, — пояснив Сергій Якович. — Та надлишок піску, що насправді буде, плануємо пустити на створення дитячого пляжу. А сумніви стосовно його можливого видобування та вивезення розвіяти досить просто — можна встановити біля Промоїни камери відеоспостереження. І записи з них переконливо доведуть, що нічого протизаконного на берегах Джарилгача не відбувається».

Тривала катавасія із розчищенням Промоїни — дуже показовий приклад адміністративно-територіального хаосу у час реформ на Херсонщині. Адже на контроль над українськими Мальдівами та їх околицями претендують не тільки Лазурненська селищна рада, а ще й Скадовський держлісгосп і Національний природний парк «Джарилгацький» (про що, до речі, свідчить встановлений на березі його борд). Та розмежування територій цих установ триває. А поки що все відбувається, як у народному прислів’ї про сім няньок та дитину, котра через «уважний» догляд ока позбулася.

Фото автора.