Україно,
Не зміряти і віками
Вроду твою журавлину,
Не обезлистити
навіть снігами
Мову твою тополину.
Україно,
Не стань сиротою при дітях!..
Ти благовіст мій і воля.
Скільки надій
в твоїх веснах розлитих,
Стільки й журби в твоїй долі.
Україно,
Ім’ям твоїм не торгую.
Роду твого не цураюсь.
Вірю в тебе
як у правду святую.
Болем твоїм я караюсь...
Україно,
Під небом твоїм
Калинові пливуть острови,
У зелених
вітрилах
Вишневі гудуть заметілі.
Україно!
Я — промінь живий
В твоїм сонячнім тілі!
З твого цвіту
І грому
Я
На світ
Народивсь, Україно!
Андрій ДЕМИДЕНКО, поет, академік, народний артист України.
Фото Юрія ПЕРЕБАЄВА.
