Міністр фінансів С. Марченко.
Ольга Савченко (в центрі).
Ольга Саладуха, Жан Беленюк.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Позачергова сесія
Пленарне засідання 25 серпня
Верховна Рада зібралася на позачергову сесію у зв’язку з пропозицією Президента Володимира Зеленського та відповідно до розпорядження Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова. У сесійній залі зареєструвалися 254 народні депутати. Пролунав Державний Гімн України. Відкриваючи засідання, глава парламенту привітав усіх з Днем Державного Прапора та Днем Незалежності України і закликав парламентаріїв ніколи не забувати заради кого і чого вони працюють.
На розгляд позачергової сесії Президент ініціював зміни до Закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (№ 3963), народні депутати подали до нього два альтернативні проекти № 3963-1 (автори Наталія Королевська та Юрій Солод) і
№ 3963-2 (авторства Юлії Тимошенко, Сергія Тарути, Сергія Соболєва та Михайла Цимбалюка). Документи розглядались за скороченою процедурою.
Доповідаючи основний законопроект, міністр фінансів Сергій Марченко зауважив, що ним передбачено поетапне збільшення розміру мінімальної зарплати і з 1 вересня вона становитиме 5 тис. грн. Водночас буде збережено співвідношення між розмірами посадового окладу працівника 1-го тарифного розряду та мінімальною заробітною платою, що склалася в нинішньому році — 44,5%. «Для реалізації зазначених ініціатив у проекті передбачено збільшення видатків на 4 млрд грн за рахунок економії видатків на обслуговування державного боргу в сумі 3,5 млрд грн. Це пов’язано з відхиленням фактичного курсу національної валюти по відношенню до іноземних валют порівняно з прогнозом, який було встановлено у бюджеті 2020 року», — повідомив міністр.
За його словами, перегляд прогнозу доходів державного бюджету у зв’язку з підвищенням мінімальної зарплати з 1 вересня до 5 тис. грн призведе до того, що доходи буде збільшено на 500 млн грн. Зокрема, це податок з доходів фізичних осіб — 400 млн грн, податок на додану вартість — 100 млн грн. «Реалізація запропонованих змін стимулюватиме зростання споживчого побуту, зумовить підвищення якості життя громадян», — наголосив урядовець.
Представляючи альтернативний проект № 3963-1, Наталія Королевська зауважила: не можна, піднімаючи мінімальну зарплату, не забезпечувати відповідне зростання пенсій. «Ви створюєте колосальну соціальну прірву. Коли мінімальна зарплата буде майже втричі вища за мінімальну пенсію. Тому ми звертаємось до вас терміново розглянути питання щодо підвищення мінімальної пенсії», — заявила вона, додавши, що депутати готові зібратися на ще одну позачергову сесію, аби вирішити одночасно питання підвищення мінімальної зарплати та пенсії.
Окремо вона наголосила, що важливо сьогодні — не лише підняти мінімальні зарплати, а й забезпечити відповідне підвищення розміру посадового окладу працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки (ЄТС).
У свою чергу Михайло Цимбалюк, представляючи свій проект (№ 3963-2), наголосив, що мінімальну зарплату необхідно піднімати однозначно, але водночас зауважив, що економічного підґрунтя для такого підняття немає. «Наш альтернативний законопроект вирішує комплексно питання, пов’язані з підняттям розміру мінімальної зарплати. Але він захищає інтереси бюджетних галузей, малого та середнього бізнесу. Визначає додаткові джерела бюджетних доходів для фінансування витрат, пов’язаних із прийняттям закону.
Збільшення розміру мінімальної зарплати до 5 тис. грн матиме подвійний вплив на економіку держави. Але нашим законопроектом ми пропонуємо встановити, що перший тарифний розряд за ЄТС має дорівнювати мінімальній зарплаті, а не прожитковому мінімуму.
Ми пропонуємо також зупинити маніпуляції з тарифними розрядами, щоб розрив був не менше 10%. Ми пропонуємо де брати кошти. Потрібно оподатковувати великі зарплати — понад 75 тис. грн», —сказав він.
М. Цимбалюк зауважив, що «Батьківщина» готова підтримати президентський проект у першому читанні, але закликає до другого підготувати комплексні зміни.
Профільний комітет з питань бюджету, за словами його представниці Лесі Забуранної, визнав президентський законопроект збалансованим за бюджетними показниками і запропонував ухвалити його у першому читанні та в цілому.
Загалом законопроект глави держави «Про внесення змін до Закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (№ 3963 ) за основу підтримали 326 народних депутатів. У цілому за документ проголосували 295 обранців: «СН» — 231, ОПЗЖ — 26, «ЄС» — 0, «Батьківщина» — 0, «За майбутнє» — 12, «Голос» — 0, «Довіра» — 15, позафракційні — 11.
Верховна Рада також розглянула у повторному першому читанні проект Закону «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (№ 3659). Проектом, зокрема, пропонується розширити напрями надання у 2020 році державних гарантій за рішенням Кабінету Міністрів України для забезпечення виконання боргових зобов’язань приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» та часткового виконання боргових зобов’язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, наданих суб’єктам господарювання мікро-, малого та середнього сектору економіки — резидентам України, у тому числі, які зазнали значних фінансових втрат внаслідок запровадження карантинних обмежень та подолання їх наслідків, викликаних респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2» (п. 1).
Цей законопроект Верховна Рада ухвалила у першому читанні, водночас скоротивши строки підготовки проекту до другого читання.
В цілому було ухвалено проект Постанови Верховної Ради України про оголошення конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України (№ 3994). Серед авторів постанови — Голова Верховної Ради Дмитро Разумков та його Перший заступник Руслан Стефанчук.
Представляючи проект, Олександр Корнієнко («Слуга народу») зауважив: «Можна довго говорити про важливість значення символів для держави. Я хотів би зупинитися на думці Конституційного Суду України, який в одному зі своїх рішень зазначив, що державні символи є підтвердженням факту існування держави, її суверенітету та спрямовані на зміцнення її авторитету. Тому будь-які розмови про недоречність розгляду цього питання — це розмови про недоречність існування нашої держави. Тому я вірю, що у Верховній Раді їх не буде і ми підтримаємо цю постанову».
Проектом постанови пропонується доручити Кабінету Міністрів провести конкурс на кращий ескіз великого Державного Герба України та у визначені строки утворити організаційний комітет, розробити та затвердити відповідні положення, а також вирішити питання щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення організації та проведення конкурсу. А також здійснити всебічне суспільне обговорення ескізу великого Державного Герба України та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції, встановлені за результатами конкурсу.
За основу та в цілому проект підтримали 279 народних депутатів.
Верховна Рада розглянула також проект Закону «Про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором і Кредитної угоди між Україною як Позичальником та Національним банком України як Агентом Позичальника та Європейським Союзом як Кредитором (щодо отримання Україною макрофінансової допомоги Європейського Союзу в сумі до 1 мільярда 200 мільйонів євро)» (№ 0063).
Міністр фінансів Сергій Марченко, доповідаючи проект, зауважив, що ЄС прийняв рішення про можливість надання виняткової макрофінансової кредитної допомоги країнам європейської політики сусідства, зокрема, Україні для підтримки зусиль із подолання наслідків кризи, зумовленої поширенням COVID-19. Таке рішення відкрило можливість для отримання нашою державою пільгового кредиту на суму 1,2 млрд євро двома траншами по 600 млн євро в рамках нової програми макрофінансової допомоги ЄС. Відсоткова ставка є прийнятною і не перевищує 2 відсотки. Строк погашення кредиту — не більше 15 років.
У свою чергу голова Комітету з питань інтеграції України з Європейським Союзом Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважила, що надання першого траншу можливе після набрання для України чинності відповідних міжнародних договорів і досягнення задовільного результату виконання програми, узгодженої між Україною і МВФ.
Передумовою отримання другого траншу, в рамках нової програми макроекономічної допомоги, у сумі 600 млн євро є виконання низки погоджених сторонами заходів. Це, зокрема, забезпечення незалежності Центрального банку та досягнення прогресу в напрямі імплементації Угоди про асоціацію, включаючи поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі. Очікуваний строк погашення кредиту — 10—15 років, відсоткова ставка — 2 відсотки. Комітет рекомендував ратифікувати документ — «за» проголосували 248 народних депутатів.
Підтримку (288 «за») дістав також проект Закону «Про ратифікацію Фінансової угоди «Європейські дороги України III (Проект «Розвиток транс’європейської транспортної мережі»)» між Україною та Європейським інвестиційним банком» (реєстр. № 0055).
Доповідаючи документ, міністр інфраструктури Владислав Криклій, зокрема зауважив, що українців об’єднують не лише два кольори державного прапора, а й дороги. Він нагадав, що цього року в рамках президентської програми здійснюється проект «Велике будівництво». Ще більше якісних доріг ми зробимо завдяки ратифікації фінансової угоди «Європейські дороги України» (Проект «Розвиток транс’європейської транспортної мережі»).
Угода передбачає залучення коштів позики європейського інвестиційного банку в розмірі 450 млн євро терміном на 25 років. За ці кошти буде капітально відремонтовано 314 км автомобільної дороги Київ — Одеса. Також кошти підуть на будівництво 23 км північно-об’їзної дороги Львова. Це буде дорога першої категорії, яка матиме чотири смуги, три мости, сім шляхопроводів та три естакади. Північно-об’їзна у Львові скоротить час і відведе вантажні потоки від міста». Разом з дорогами також будуватиметься сучасна інфраструктура безпеки. Реалізація цього проекту покращить стан автомобільних доріг за маршрутами міжнародних транспортних коридорів, підвищить безпеку дорожнього руху на автошляхах.
Проект Закону «Про ратифікацію Фінансової угоди (Проект «Транспортний зв’язок в Україні — Фаза І») між Україною та Європейським інвестиційним банком (реєстр. № 0056) також дістав підтримку народних депутатів. Ухвалення документа підтримало 273 народних депутати.
Як зауважив міністр інфраструктури Владислав Криклій, загальний обсяг фінансування за цим законопроектом становитиме 100 млн євро. 50 млн євро — кошти європейського інвестиційного банку, решта — грандові кошти ЄС. «Кошти будуть спрямовані на будівництво північно-східної ділянки об’їзної дороги навколо Тернополя. Також передбачено будівництво трирівневих розв’язок та двох шляхопроводів у Львівській та Рівненській областях, біля Тернополя. А також розбудова інтелектуальних транспортних систем для того, щоб дороги були не лише безпечними, а й розумними, і можна було краще забезпечувати безпековий компонент», — зауважив він.
На початку пленарного засідання представники депутатських фракцій та груп виступили з трибуни із заявами та оголошеннями.
Сергій Шахов (група «Довіра») висловив обурення діями Донецької та Луганської ВЦА, через висновки яких вибори на деяких територіях Донбасу не відбудуться, хоча вже місяць, як на сході дотримується режим всеосяжної тиші. Депутат зажадав негайно відсторонити від посад очільників Донецької та Луганської ВЦА за те, що ввели в оману Президента.
Олександр Колтунович («ОПЗЖ»), привітавши в цілому підняття мінімальної зарплати, заради якої було скликано позачергову сесію, наголосив, що економічних передумов для цього немає. Падіння ВВП, за його словами, за перше півріччя — 11,4%, падіння промислового виробництва становить понад 8%, експорту — понад 6%, сільськогосподарського виробництва — майже на 12%. «На першому етапі потрібно створити економічні передумови, а на другому — суттєво піднімати заробітну плату», — наголосив він. У цьому контексті депутат акцентував увагу на законопроекті авторства Наталії Королевської, який був винесений на сесію як альтернативний до президентського проекту.
Соломія Бобровська («Голос») привернула увагу до подій у Білорусі. «Багатьох непокоять наслідки цих протестів. У першу чергу йдеться про російський інтерес у цих подіях. Але як би там не було, це їхній шлях — кого обирати, з ким товаришувати», — сказала депутат і закликала підтримати наших сусідів у прагненні прийти на вибори ще раз. Вона нагадала, що у парламенті зареєстровано постанову про невизнання виборів у Білорусі і запропонувала розглянути її у перші дні чергової сесії у вересні. Крім того, обраниця зауважила, що будь-яке залякування Майданом — це хвора російська пропаганда.
Тарас Батенко («За майбутнє») приєднався до привітань з нагоди 29-ї річниці Незалежності. Незалежність, за його словами, потрібно виборювати і обстоювати щодня, виборювати важкою працею. «Працювати так, щоб стати господарями, а не слугами когось на власній землі», — сказав депутат, назвавши нинішню роботу уряду непрофесійною, який не може подолати виклики, які стоять перед країною та людьми сьогодні. Йдеться, зокрема, про поширення COVID-19 та підтримку медиків, які опинилися на передовій боротьби з інфекцією, та падіння економіки.
Артур Герасимов («ЄС») наголосив, що Марш захисників Вітчизни насамперед засвідчив: Україну є кому захистити від російської навали, проукраїнські сили здатні до об’єднання, коли внутрішні вороги загрожують реваншем та капітуляцією. Він також нагадав, що напередодні Дня Незалежності ЄС підтримала меморандум єдності українських сил і закликала всі патріотичні сили долучатись до підписання меморандуму. А владу — присвоїти звання Героя України Ярославу Журавлю посмертно. Підняття мінімальної зарплати напередодні старту місцевих виборів парламентарій назвав піаром.
Сергій Власенко («Батьківщина»), розкритикувавши порядок денний, зокрема, наголосив, що кожен, хто проголосує за ратифікацію № 0055, проголосує за ганебний меморандум з МВФ. Депутат переконаний, що, ухваливши документ, ми дозволимо втручатись у наші внутрішні справи.
У свою чергу Олександр Качура («Слуга народу») заявив, що на порядку денному сесії одне з ключових питань, яке депутати розглядатимуть першочергово — підняття мінімальної заробітної плати. «Вся наша фракція підтримує ініціативу
Президента», — заявив він і додав, що підняття мінімальної зарплати — це шлях до соціальної справедливості. «І ми будемо робити все для того, щоб рівень благополуччя громадян зростав щодня», — сказав народний депутат.
Насамкінець Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив про створення у парламенті нового МФО «Депутатська аграрна рада». Головою МФО обрано Андрія Богданця.
Із днем народження цього дня вітали Ігоря Васильєва та Олександра Куницького.
Коли порядок денний було вичерпано, Голова Верховної Ради закрив позачергову сесію, у сесійній залі пролунав Державний Гімн України.
