Саме в цей час загинув легендарний командир добровольчого батальйону «Херсон» Руслан Сторчеус. Професійний юрист і батько трьох дітей поїхав обстоювати для них кращу долю на Революцію Гідності, а після її перемоги згуртував у Херсоні однодумців, щоб спільно давати відсіч проросійським провокаторам і сепаратистам. Із тих однодумців і сформувалося ядро батальйону спецпризначення «Херсон», який після короткого вишколу виїхав на схід України. А його комбатом став Руслан Сторчеус.

Тоді була дорога на Іловайськ із вантажем боєприпасів і засідка, в яку потрапив Сторчеус та його водій Олексій Пешков — обох розстріляли проросійські найманці. Нині Руслана посмертно нагородили медаллю святого архістратига Михаїла, і вручили нагороду його батькові Олександру Сторчеусу на міській Алеї Героїв (на знімку).

Та сама страшна дорога під Іловайськом стала останньою у житті для бійця херсонського батальйону Нацгвардії — кінолога Максима Баранова. Коли нацгвардійці виривалися з Іловайського котла, їх автоколону також обстріляли із засідки. Життя 22-річного Максима забрала ворожа куля, щойно він десантувався з машини й заліг, щоб вогнем дати відсіч ворогові. Максима Баранова нагороджено орденом «За мужність» третього ступеня посмертно.