Коронакриза внесла свої корективи не тільки в життєві плани мільйонів українців, а й в економіку країни, і, як наслідок, у ситуацію із зайнятістю населення, а швидше… з незайнятістю. Тобто — безробіттям.
Такими, що втратили роботу, стали сотні тисяч громадян: як представників інтелектуальної праці, так і найпростіших професій. Про це пише Урядовий портал. Від початку дії карантину
(з 12 березня по 20 серпня) статус безробітного отримали 431,8 тисячі осіб, що на 67% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Нині відновлюється робота підприємств та організацій по всій країні. Як наслідок, поступово зменшується кількість зареєстрованих безробітних та зростає число поданих до служби зайнятості вакансій. Так, у квітні статус безробітного отримали 149 тисяч осіб, у травні їх кількість становила 97 тисяч осіб, у червні — 75 тисяч, у липні — 68 тисяч.
Станом на 20 серпня до центрів зайнятості вже подано понад 220,5 тисячі пакетів документів (із них 192,6 тисячі — від фізичних осіб-підприємців, які є застрахованими особами), прийнято 202 тисячі позитивних рішень для надання фінансової допомоги 365,6 тисячі працівників (із них майже 179 тисяч — ФОПи).
Після п’яти карантинних місяців служба зайнятості поступово повертається до звичного режиму роботи — центри зайнятості відновлюють особистий прийом громадян і готові до надання комплексу послуг зі сприяння у працевлаштуванні не тільки онлайн, а й безпосередньо в центрах.
Дивно, але протягом останніх двох місяців на урядовому рівні про 500 тисяч робочих місць із зарплатою 6—8 тисяч гривень не згадують. Мабуть, запал минув, та й охочих не знайшлося?
«Перекроювання» Держпродспоживслужби ставить під загрозу експорт усієї аграрної продукції, попереджають аграрії і закликають не створювати нове державне відомство із функціями колишньої Державної санітарно-епідеміологічної служби, оскільки це може призвести як до негативних економічних наслідків всередині країни, так і до погіршення становища України на міжнародному ринку. З таким закликом до Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля звернулась громадська спілка, що об’єднує понад 800 малих та середніх агропідприємств, — Всеукраїнська аграрна рада.
Зокрема, аграрії наголошують, що реорганізація Держпродспоживслужби та створення на її базі Державної служби з контролю захворювань, яку наділять функціями СЕС, — це крок назад. Адже в 2014 році СЕС було реорганізовано саме через її «корупційну славу». З цим відомством пов’язано чимало скандалів, а його робота не відзначалася високою ефективністю.
Одним із засобів контролю за захворюваністю в країні, вважають представники агробізнесу, може стати ухвалення закону «Про громадське здоров’я», який замінить чинний нині радянський Закон «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». На основі цього нового закону можна вибудовувати нову та ефективну вертикаль епідеміологічного контролю.
З 1 серпня в Україні почали діяти ринкові умови у сфері постачання газу для населення. Консультанти центру «ГазПравда» провели опитування серед учасників ринку, щоб з’ясувати, які компанії вже цього року готові змагатися за побутового споживача.
За їх даними, в Україні 760 компаній мають ліцензії на постачання природного газу. Проте традиційно послугу населенню надавали 37 регіональних газзбутів. Більшість із них, додамо, належать до Регіональної газової компанії (РГК).
У перший тиждень після відкриття ринку 12 нових компаній повідомили про готовність здійснювати постачання газу населенню: ГК «Нафтогаз України», ETG.UA, TAS Energy, Paliv Energy (регіон поставки — Запоріжжя). Ще вісім учасників ринку зазначили, що найближчим часом оприлюднять газові тарифні плани для населення.
«Постачальник зможе пропонувати своїм клієнтам різні нові умови: знижку на газ за передоплату, послуги з розстрочки, або ж проведення енергоаудиту. Для потенційних постачальників відкриття ринку газу для населення — це не так про продаж самого газу, як про додаткові послуги», — каже енергетичний аналітик Dragon Capital Денис Саква.
Однак, на жаль, усе залишається на рівні розмов і обіцянок. Переваг одного постачальника перед іншим споживачі, поки що, не відчули і не побачили. Чи не туди дивляться?
Підсумовував Віктор БОНДАР
Малюнок Олексія КУСТОВСЬКОГО.
