Вона присвячена 100-річчю героїчної оборони Замостя в роки Української революції 1917—1921 років. Також урочисто відкрито меморіальну дошку легендарному воєначальнику.
Меморіальну дошку відкрили краєзнавець Олександр Лінчук і внучатий небіж генерала — Анатолій Безручко, який приїхав на урочистості з Мелітополя. Цікаво, що дошку виготовлено за особисті кошти депутатів міськради: її голови Ігоря Котелевського, секретаря Олексія Чуба, Світлани Поліщук, Олени Плаксіної, Станіслава Глущенка, Володимира Куцериба та інших. В урочистостях також брали участь ветерани ЗСУ та учасники АТО, представники громадськості міста, учнівська молодь.
Марко Безручко — один із невідомих героїв Української революції 1917—1921 років. Він — професійний військовий. Закінчив Одеське піхотне юнкерське училище та військову академію в Петербурзі. Дістав поранення під час Першої світової війни.
У 1918—1919 роках — начштабу Окремої Запорізької бригади та Корпусу Січових Стрільців, у 1920-му — командир 6-ї Січової дивізії Армії УНР. У серпні 1920-го дивізія Безручка в боях під Замостям завдала нищівної поразки наступаючим більшовицьким військам, відкинувши їх на Поділля.
В еміграції генерал жив у Польщі. Тут він написав спогади — «Українські Січові Стрільці на службі Батьківщині» та «Оборона Замостя». Загинув під час Варшавського повстання 1944 року. Похований у столиці Польщі. Ім’я українця носить варшавський сквер, у Вроцлаві — одна з центральних вулиць.
А от у рідному місті про земляка дізналися тільки у 2000 році завдяки публікації, яку ініціював вчитель із села Кохане Токмацького району Михайло Стаценко. З того часу багато для популяризації генерала зробив учитель історії, краєзнавець Олександр Лінчук. Зокрема, він домігся публікації книги «Оборона Замостя». А безпосереднім ініціатором встановлення меморіальної дошки став місцевий журналіст Віктор Глянь, який звернувся до депутатів міськради із закликом вшанувати пам’ять земляка.
