Мустафа Джемілєв.
Народний депутат України Єлизавета Ясько з біло-червоним прапором Білорусі.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Ранкове засідання 4 вересня
На початку роботи Голова Верховної Ради Дмитро Разумков поінформував, що 4 вересня 1991 року над парламентською будівлею вперше підняли синьо-жовтий прапор. «Український парламент завжди демонстрував сталість традицій та захист інтересів держави, — наголосив він. — Завжди в складні етапи життя нашої країни саме парламент приймав ключові рішення і завжди допомагав рухатися державі вперед. Багато історичних подій відбулося саме в цій будівлі, або в інших парламентських інститутах раніше в нашій історії. Упевнений, що ми всі повинні добре знати та пам’ятати історію зі всіма її перемогами та поразками. Бо лише знаючи історію, ми зможемо сформувати якісне майбутнє для наших дітей».
Д. Разумков зауважив, що під час святкування Дня Незалежності відвідав Музей становлення української нації. «Рекомендую туди сходити всім, бо не впевнений, що багато історичних подій ми знаємо настільки глибоко і якісно, як це було б варто знати народним депутатам», — сказав він.
За заявою, поданою двома фракціями, з трибуни із спільною заявою на підтримку сусідньої Білорусі виступили представники різних фракцій та груп. «Сябри, Україна з вами, — сказав, зокрема, представник «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко. — Нині ви боретеся не просто за демократію і свободу Білорусі, а й за саме існування вашої країни. Диктатор Лукашенко зливає її Путіну. Цього не можна допустити». Єлизавета Ясько зі «Слуги народу» нагадала про Михайла Жизнєвського, який загинув, захищаючи українську свободу. «Свобода, гідність та права людини не мають державних кордонів, геополітичних вподобань та партійної приналежності, — акцентувала вона. — Тому незалежно ні від чого ми мусимо стояти разом з білоруським народом. Хай живе Білорусь».
Тоді на вимогу двох фракцій також виступив Володимир Ар’єв. Він поінформував, що на сайті Верховної Ради зареєстровано петицію від родин загиблих військових із вимогою розібратися, що ж сталося з тими, хто вбивав українських захисників у 2014—2015 роках. Йдеться, зокрема, і про так званих «вагнерівців», наголосив народний депутат. В. Ар’єв повідомив: має неспростовну інформацію про те, що російських найманців затримали унаслідок навмисне зірваної операції українських спецслужб. Парламентарій виступив із вимогою створити тимчасову слідчу комісію, яка б вивчила це питання. Якщо ж ні — усі матеріали про злив інформації Офісом Президента будуть оприлюднені, запевнив народний депутат.
Темою вчорашньої години запитань до уряду ще напередодні визначили стан захворюваності на коронавірусну хворобу та невідкладні заходи уряду щодо запобігання її розповсюдженню. Із самого початку виступив міністр охорони здоров’я Максим Степанов. Він повідомив, що протягом серпня в країні зафіксовано 12 антирекордів, коли рівень захворюваності ставав дедалі більшим. У п’ятницю, 4 вересня, наприклад, знову зафіксували рекордну кількість хворих — 2723 особи. А загалом за весь період спалаху захворіли понад 130 тисяч українців. Найстрашніше, за словами міністра, що багато людей сприймають статистику як просто цифри і нехтують запобіжними заходами.
Стратегія боротьби з коронавірусом має дві складові, поінформував М. Степанов. Передусім — це запровадження та дотримання правил, які допомагають убезпечити людей. МОЗ наполягає на дотриманні розроблених ним профілактичних заходів. Інша складова стосується процесу лікування тих, хто вже захворів, і вона зосереджується на вдосконаленні схем лікування, наявності необхідного обладнання та умов для надання необхідних медичних послуг. «У цього питання запас міцності обмежений, — сказав міністр. — Хоч і маємо нині 35 тисяч ліжко-місць, ми можемо зіткнутися з ситуацією, коли банально не вистачить лікарів. Адже не можемо зняти всіх фахівців із їх прямих обов’язків і поставити боротися з COVID-19. Пандемія не скасувала ні онкології, ні серцево-судинних захворювань, ні будь-яких інших, а тільки ускладнила ситуацію». М. Степанов повідомив, що адаптивний карантин має максимальний баланс між безпекою громадян та комфортним життям. А тим часом МОЗ готується до всіх можливих сценаріїв розвитку подій. На початок вересня в 315 закладах охорони здоров’я, які надають допомогу хворим на коронавірус, наявні 26 тисяч ліжок, а в резерві ще 213 лікарень, готових прийняти хворих, якщо їх більшатиме. А це ще 9 тисяч додаткових місць. Нині в лікарнях, визначених для прийому хворих із коронавірусом, є 3759 апаратів штучної вентиляції легенів, а задіяно поки що 227 із них.
Перемога над пандемією — пріоритет усіх гілок влади, наголосив міністр охорони здоров’я. Однак урядовці не закривають очі й на інші проблеми галузі, які доводиться вирішувати. Так, чиновник нагадав, що в країні триває впровадження медичної реформи. «Ми працюємо над тим, щоб зробити медичну систему такою, за якої люди в білих халатах почувалися б комфортно та безпечно на місцях, а пацієнти отримували необхідне лікування».
Народні депутати мали можливість поставити питання представникам Кабінету Міністрів. Так, заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк поцікавилася тим, яка ситуація в нашій країні складається із вакцинацією від коронавірусу. М. Степанов погодився із тим, що тільки щеплення зможуть допомогти повністю зарадити поширенню COVID-19. «Ми спілкуємося, фактично, з усіма лідерами з розробки вакцини», — запевнив він. Втім, станом на сьогодні немає ще жодної компанії, яка б її зареєструвала. Усі напрацювання в кращому випадку знаходяться на стадії випробувань, підкреслив урядовець.
На початку ранкового засідання Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук звернувся до своїх колег та до урядовців із пропозицією вшанувати пам’ять видатного співвітчизника Василя Стуса. «Сьогодні ми згадували дуже багато важливих дат в історії України, — наголосив він. — Тож хотів би, щоб ми сказали про ще одну дату — 35 років тому помер видатний український поет, перекладач, прозаїк, мислитель та учасник десидентського руху, Герой України Василь Стус. Давайте згадаємо його пам’ять у Верховній Раді». Народні депутати підтримали таку пропозицію.
Згідно з порядком денним народні депутати ще до перерви встигли розглянути два проекти постанов про скасування рішення Верховної Ради України від 1 вересня 2020 року про прийняття в другому читанні й у цілому як Закону України проекту змін до Прикінцевих та перехідних положень закону про ринок електричної енергії щодо постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного житлового будинку. Сам автор цих змін Олексій Кучеренко наголосив, що змушений був внести постанову про скасування голосування через те, що його детально підготовлений законопроект під час розгляду в сесійній залі зіпсували тільки однією правкою, яка призведе до підвищення ціни на електроенергію. Начебто під час голосування на це не звернули увагу. Утім, народний депутат зняв свою постанову з огляду на те, що в цілому документ украй потрібен для суспільства. А от авторка іншої такої постанови Вікторія Гриб наполягала на тому, щоб ухвалене рішення скасували. Шляхом голосування народні депутати не підтримали таку ініціативу.
Тоді перший заступник голови Комітету з питань транспорту та інфраструктури Юлія Клименко доповіла з приводу проекту змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері гарантування безпеки окремих категорій учасників дорожнього руху (користувачів персонального легкого електротранспорту, велосипедистів та пішоходів). Вона зауважила, що автори законопроекту пропонують удосконалити чинні правила дорожнього руху і ввести в них поняття користувачів легкого транспорту, а також врегулювати їхні права та обов’язки. Така необхідність виникла у зв’язку з тим, що на вулицях міст дедалі більшає користувачів різноманітних героскутерів, електросамокатів тощо, але сучасне законодавство не передбачає жодних правил для них, а відтак і жодної відповідальності за порушення елементарних правил безпеки. У парламент надійшло два подібних документи. Жоден із них не передбачав запровадження якихось дозвільних документів для власників такого транспорту чи обмеження їхніх прав. Народні депутати підтримали в першому читанні проект № 3023.
Після перерви розглядали проект змін до закону про державну підтримку сільського господарства України та інших законів щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції № 3295. Обговорюючи його за скороченою процедурою, народні депутати переважно схвалювали запропоновану ініціативу. Проект у першому читанні підтримали 271 голосом. Наприкінці законотворчої роботи народні депутати розглянули два питання, пов’язані з ратифікацією міжнародних угод. Для схвалення закону про вихід з угоди про співробітництво держав — учасниць СНД у створенні, використанні та розвитку міждержавної мережі інформаційно-маркетингових центрів для просування товарів і послуг на національні ринки забракувало лише кількох голосів. А от ратифікувати протокол, що вносить зміни до Додаткового протоколу до Конвенції про передачу засуджених осіб, учора змогли.
Тоді заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк зачитала 115 депутатських запитів. Вона також оголосила про створення міжфракційного депутатського об’єднання «Антирейдер», головою якого став Микола Стефанчук. А завершився сесійний тиждень традиційними виступами народних депутатів з трибуни з різних питань.
Учора в Верховній Раді вітали з днем народження народних депутатів Дмитра Микиша, Микиту Потураєва, Григорія Суркіса.
