Під них було відведено на 3,6 тис. га більше, ніж торік, та врожайність виявилася нижчою. Загалом валовий збір мав би вийти на рівні минулорічних показників.
«На Івано-Франківщині є достатньо елеваторів для приймання, доробки, сушіння та зберігання зерна. Тож логістика налагоджена. Знані вже ПАФ «Вільхівці» та Філії «Перспектив», потужності ТОВ «Гудвеллі Україна». Борошном хлібопекарські підприємства постачають ТОВ «ЮМАС» і Калуський комбінат хлібопродуктів. Для продовольчої безпеки Прикарпаття зерна достатньо», — повідомив директор департаменту агропромислового розвитку ОДА Іван Андріїшин.
«З економічної точки зору підсумки жнив ранніх культур обнадійливі. Найрентабельнішим цьогоріч є озимий ріпак, який тут дав добрі врожаї, на відміну від півдня та центру, де був недобір. Ринок миттю зреагував: ціна за тонну зерна — на рівні 13,2—13,5 тис. грн, залежно від кількості олії на об’єм насінини», — зазначив заступник голови постійної комісії облради з питань агрополітики та земельних відносин Богдан Тимофійчук.
Озима пшениця не здивувала низькими показниками. Весняні заморозки призвели до втрати майже третини врожаю. Торік збирали подекуди й по 68 ц/га, а нині в середньому — 40 ц/га. Валовий недобір компенсовано зростанням ціни.
Приміром, пшениця 3-го класу коштує понад 6 тис. грн/т. Тобто з гектара фінансовий результат — на рівні торішнього, коли зерно приймали по 4 тис. грн/т.
Озимий ячмінь дав хороші врожаї, та й ціна за тонну зерна — на рівні 5,6 тис. грн.
Тим часом на Прикарпатті під урожай наступного року вже зійшов озимий ріпак. Гарячий серпень із дощами дав поштовх дружним сходам цієї культури. Господарства південних Коломийського та Снятинського районів уже взялися за обмолот ранньостиглих сортів сої та соняшнику.
Фото автора.
