Днями в Національній музичній академії України імені П. І. Чайковського відбулося вручення премії імені Людмили Каверіної. Цю нагороду (до речі, зовсім не символічну — півтори тисячі доларів) із 2003-го щороку вручають найталановитішому студентові ВНЗ, якого обирає вчена рада. Цього року вона дісталася п’ятикурснику Богданові Дем’яненку, який досліджує партесний спів — вид багатоголосної церковної музики доби бароко (XVII століття).

Меценатами премії є родина Людмили Костянтинівни Каверіної. Передусім син та донька — Олександр і Марія Копиленки. У такий спосіб вони вшановують світлу пам’ять своєї матері і підтримують молодих музикантів. Адже не секрет, що в сьогоднішньому комерціалізованому світі високому мистецтву живеться сутужно.

На врочистому вечері більшість промовців згадували Людмилу Костянтинівну — заслуженого діяча мистецтв України, професора кафедри зарубіжної музики, яка п’ятдесят років свого життя присвятила консерваторії (так раніше називалася Національна музична академія імені П. І. Чайковського). Особливим предметом її досліджень стала творчість Людвига Бетховена, Ріхарда Вагнера, Ференца Ліста та оперна спадщина Ріхарда Штрауса. Втім, вона відома не лише вузькому колу музикознавців. За своє життя Людмила Костянтинівна створила понад шістдесят авторських передач, присвячених питанням класичної та сучасної зарубіжної музики на Українському радіо. До слова, її пам’яті присвячено й 106-й випуск «Наукового вісника Національної музичної академії імені П. І. Чайковського», який було презентовано на вечері. До збірки увійшли наукові статті як самої Людмили Каверіної, так і лауреатів премії її імені минулих років. Зокрема, Віра Артем’єва (стипендіат 2008 року) дослідила актуальність барокового театру для сучасного мистецького простору; Олександра Виставкіна (стипендіат 2006 року) провела семантичний аналіз образу Ундини — головної героїні однойменної опери Густава Альберта Лорцинга; Ольга Гуркова (стипендіат 2011 року) розглянула фортепіанний цикл «П’ять мініатюр» Івана Карабиця; Жанна Зубко (стипендіат 2009 року) висвітлила проблеми пошуку і тлумачення графічної символіки в бароковій музиці. Викладачі музичної академії переконані, що цей «Науковий вісник...» є важливим досягненням українського музикознавства.

Водночас член-кореспондент Національної академії наук, член Центральної виборчої комісії Олександр Копиленко запевнив, що його родина й надалі підтримуватиме сучасне мистецтво, й не тільки. За його словами, в Харківському університеті вже заснована премія імені його діда — класика української літератури Олександра Копиленка, яку вручатимуть у січні.

На знімку: (зліва направо) декан історико-теоретичного факультету академії Анна Гаврилець; син Людмили Каверіної, член ЦВК, член-кореспондент НАНУ Олександр Копиленко; онук Людмили Каверіної Григорій Копиленко; проректор з наукової роботи академії Валерій Посвалюк; цьогорічний лауреат премії імені Людмили Каверіної студент 5-го курсу (кафедра старовинної музики) Богдан Дем’яненко.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.