Чернівці не можна не любити, шарм і дух 19-го століття тут буквально витає у повітрі. Минулого року це місто мене вразило особливо, я побувала на знаменитому Meridian Czernowitz, який свідчить, що попри все, Чернівці ще й одна з літературних столиць світу. Познайомилася там з багатьма цікавими людьми. Один із них - Роман Клічук (на знмку), відомий на Буковині підприємець з прекрасною діловою репутацією і популярними у місті закладами торгівлі та харчування.

Він щирий патріот України, який прекрасно знається на літературі та мистецтві, відомий меценат. Ми багато розмовляли про Чернівці, йому було незручно, як діловій людині, за нинішній стан доріг і будівель австрійської доби. Сьогодні ж він висувається на посаду міського голови, вірогідно, щоб щось змінити.

За роки Роману вдалося створити ефективну виробничу команду. Напевно, саме цей досвід дозволив за кілька місяців сформувати і потужну місцеву політичну силу "Єдина Альтернатива". Про яку уже говорять, як про прогнозованого переможця на місцевих виборах. На яку вже покладають надії люди.

Позитивно було сприйняте й обрання Романа Клічука на відкритому партійному праймеріз кандидатом на міського голову Чернівців. Що ж, зараз ми розмовляємо вже з реальним претендентом на перемогу у чернівецьких виборчих перегонах.
     
- Ви впевнені у собі, пане Романе?

- Ми вийшли на поле битви, і я переконаний, що буде важко, але це реально, це можливо. Я впевнений у своїй команді, ми зібрали у ній найкрутіших людей міста. Ці люди не прийшли нізвідки, я знаю переважну більшість цих людей, їх знають чернівчани, у нашій команді зібралися представники всіх галузей життя міста. 

- Кого би ви ще хотіли бачити серед однодумців?

- Важко сказати, бо я вважаю, що наша команда дійсно добре укомплектована. Ми залучили лідерів громадської думки, активних небайдужих людей. Тих, хто порядною працею за десятиліття довели свій професіоналізм на своїх напрямках. Важливим критерієм є те, що всі вони люблять своє місто. Вони тут народилися, вчилися, реалізувалися.
 
- Напевно, ваша політична команда - це лише верхівка айсберга, який рухається у бік влади, основною його масою мають стати небайдужі чернівчани.

- Я сприймаю чернівчан, як засновників міста. І ці засновники зараз голосуванням мають призначити на роботу людей, котрі управлятимуть цим менеджментом. 

- З чого ви збираєтеся розпочати свою роботу, першого дня зайшовши у кабінет мера?

- З наведення елементарного порядку у Ратуші, виконкомі, всюди. Сьогодні там повний управлінський хаос, ніхто не розуміє, за що відповідає. Є дві сили, котрі загрузли у чварах між собою. Я хочу покласти цьому край. Потрібно рухатися далі. Ми понад 10 років тупцюємо на місці. Навіть гірше, ми відкочуємося назад. Тоді як інші міста динамічно розвиваються. Сусідні Тернопіль, Івано-Франківськ, Хмельницький, які стояли від нас колись на порядок нижче, успішно стартували у розвитку. І ми зараз дуже відчутно відстаємо від них. 

- Яким би ви не хотіли бачити новий депутатський склад міської ради?

- Давайте я скажу, яким би я хотів його бачити, і буде зрозуміло, яким би не хотів. Міська рада має бути професійною, злагодженою, відданою інтересам міста. Ми вже стали командою однодумців, які напрацювали стратегію, котру збираємося втілити у життя. Ми маємо з чим вийти до людей.  

- Ви практично з чистого аркуша створили політичну силу, здатну перемогти на виборах. Це унікальний приклад.

- Я 48 років живу у Чернівцях. Я тут народився. І займався не тільки бізнесом, брав участь у благодійних програмах, займався меценатстством. Тому знайомий з багатьма людьми з числа тих, котрі теж були причетними до цього. Ці люди робили хороші справи, і я їх завжди підтримував. Не для того, щоб просто підтримувати, я бачив їхню мету, бачив, як у них горять очі, як вони запрограмовані на роботу, на успіх. Тому я й запросив їх у команду. 

- Можете назвати людей на ключових напрямках, які разом з вами будуть братися за порятунок міста?

- Їх так багато. Це десятки людей, яких я мав би перелічити. Цими днями ми вибрали з них найбільш гідних. З 300 членів команди ми через голосування визначили 42 людини, які будуть представляти "Єдину Альтернативу" у владі. Насправді навіть із сотні хороших людей дуже важко вибрати найкращих. Тим більше, що серед них є настільки скромні колеги, що ми їх буквально переконували: йдіть, спробуйте, ви потрібні.

- Чим ви пояснюєте свій такий високий рейтинг одразу зі старту? 10% у серпні - це дуже серйозний показник. А зараз крива стрімко йде вверх.

- Я думаю, це результат того, що люди у Чернівцях просто стомилися. Їм потрібна віра, ідея, світло у кінці тунелю. Вони зачекалися змін, того, хто прийде і переформатує місто та їхнє життя.

Коли ми об'єднувалися, то головними нашими меседжами було слово "досить", а ще "задовбало це все". Я думаю, що всі у Чернівцях не раз повторювали ці ключові слова. Напевно, нема жодної людини, яка б заявила, що такий стан міста її влаштовує. Можливо, так склалися планети, що час змін мусів настати. І ми сформувалися під зміни.

Бо ми - партія змін, яка зумисне закцентувалася саме на місцевій політичній силі. Тому що в Україні превалює зневіра у загальноукраїнські політичні партії. Вони банкрутіють, не виконуючи обіцянок. Тому ми прагнули зібрати саме чернівецьку команду, де кожен відповідальний перед кожним. Співробітниками, сусідами, просто знайомими. Таку команду, яка б не підпорядковувалася вказівкам з Києва, не брала б участі у загальнодержавних політичних інтригах. Щоб вона не була залежною від олігархів. Просто зібралися люди, які один одного у Чернівцях знають.

Хоча, ми мали перемовини з декількома регіональними партіями, бо настрої подібні до чернівецьких панують у всій Україні. У багатьох областях теж створюються регіональні партії. Звичайно ж, розглядалася ідея об'єднання таких партій в одну велику. І це мала бути партія, яка створюється не зверху, а з низів.

Але я переконаний, що спочатку треба показати свій результат тут. Якщо нам повірять чернівчани, буковинці, то ми зможемо цю ідею розповсюдити всією Україною.

- Чернівці є найкращим містом для критики попередніх влад, тут все завалено у буквальному сенсі. Які напрямки стануть першими, найважливішими у вашій роботі?

- Головні напрямки тут, напевно - все. Жодного такого напрямку, про який можна сказати, що до нього ми дійдемо в останню чергу - нема. Невтішні справи не тільки у комунальному господарстві, а й у медицині, освіті. Нам не вистачає шкіл, у дитсадки такі черги, що у них записуються жінки, коли лише завагітніють, або коли лише планують дитину. У черзі необхідно чекати 2, 3, 4 роки. А ще у нас по 35-37 учнів у кожному класі. Це не нормально при нормі 25. До того ж, школи та садочки у Чернівцях не будувалися 20 років. Жодного садочка не зведено. Тому говорити, що ми спочатку зробимо дороги, а потім візьмемося за дитсадки - безвідповідально. Усі ці речі необхідно робити паралельно.

Але найперше, потрібно оптимізувати усі витрати. Навести елементарний порядок, лад. Ми всі прекрасно знаємо, що кошти у міста є. Бюджет може і має зростати. Але гроші використовуються неефективно. Я не можу прямо сказати, що їх реально крадуть. Бо це треба доводити, а я не прокуратура. Тому скажу інакше. Я так думаю, що рух коштів з міського бюджету є украй непрозорим. Чернівчани не можуть зрозуміти, де ці гроші працюють.  

- Як ви ставитеся до кредитного протистояння між політичними партіями, яке зараз на слуху? Я про 150 мільйонів запозичень на дороги.

- Я вважаю, що фінансові резерви у місті є, і краще все робити за власні кошти. Політичні сили, які 5 років перебували при владі, не довели свого уміння бути економічно ефективними, тому й недовіра громадськості до таких рішень. Як бізнесмен, я дивлюся на це двояко. Наприклад, є компанія-банкрут, де суцільний бардак, усі крадуть, де нема ефективного управління. Вона у збитках, ні на що не вистачає грошей. Хіба нормально, щоб така компанія ще й брала кредит? Цей бізнесовий приклад я ретранслюю на нинішню міську раду. А якщо інша компанія є сильною, має стратегічне бачення того, що буде з нею через 2-5 років, то це зовсім інша історія. Крім того, кредити необхідно обслуговувати, їх не можна брати, не розраховуючи на прибутки.

Це найпростіше, перед виборами понабирати кредитів і почати щось робити. Мовляв, нехай ми 5 років нічого не робили, зате зараз за 2 місяці зробимо все, тому вірте нам. 
Як бізнесмен, чітко заявляю, це неправильно, спочатку потрібно навести лад з власними коштами. Розкрадання має бути припинене, витрати оптимізовані, розроблена доктрина розвитку міста на наступні 5 років. А вже потім вирішувати щодо кредитів, своєї можливості їх обслуговувати. 

- То ви розпочнете свою роботу з масштабного аудиту стану справ та фінансів?

- Так, з повної ревізії всього. А також з вивчення усіх ідей, проєктів та програм. Сьогодні успішно працюють європейські кошти. Але європейські фонди, які заїжджають в Україну, хочуть мати партнера. І коли вони розуміють, що навпроти за столом сидять відповідальні професійні люди, котрі ці кошти використають ефективно, то вони виділяють ці гроші. А коли вони бачуть, що у переговорників бігають очі, відсутнє розуміння, як цю допомогу використати, то у них виникає думка, що вже вибудовуються корупційні схеми з грішми інвестора. У цьому випадку ні іноземний бізнес, ні європейські фінанси до таких партнерів ніколи не прийдуть. 

- Містяни з вашим приходом розраховують на ремонт доріг та тротуарів.

- Обов'язково будемо братися за це прямо з коліс. Центральна площа та вулиця Головна - це обличчя міста. І, звичайно, за їх реконструкцію потрібно буде взятися у першу чергу. Це парадний вхід Чернівців. Якщо ви чекаєте сватів у гості, то ви першим ділом відреставруєте парадні двері і вхід. Для міста, яке планує заробляти на туризмі, це є обов'язковим.

Чую розмови, що добре було б вулицю Головну заасфальтувати, переклавши бруківку лише у центральній частині, можливо, до парку. Але я прихильник того, що бруківку потрібно залишити. Наприклад, Львів успішно перемостив увесь брук, бо це фішка міста. Міст з бруківками і з такими фасадами, як чернівецькі, дуже мало. І знищити цю історичну картинку - неприпустимо. Ми не можемо перестати бути Чернівцями. Є компанії, є майстри, є технології, які здатні це зреалізувати. Якщо цей брук і цю протуарну плитку уміли класти 200 років тому, то я думаю, ми дамо цьому раду. Звичайно ж, замінивши перед цим іржаві комунальні мережі.

Напрямків безліч, це і вирішення проблеми "Чернівціводоканалу", очисних споруд, будівництва сміттєпереробного заводу з переробкою відходів на енергію, зведення нових дитячих та спортивних майданчиків, мережі велодоріжок, збереження та розширення зелених екологічних зон, комфортних місць відпочинку. Це сучаний автобусно-тролейбусний парк, нові транспортні розв'язки. Це ремонти будинків центральної частини та інших районів, упорядкування популярних туристичних локацій. Це розвиток чернівецького аеропорту. Це необхідні соціальні програми, підтримка громадян пільгових категорій, літніх людей. І жодне з цих питань не можна відкладати у довгу шухляду.  

- Опоненти вже закидають вам, що ви команда бізнесменів, і прагнете пройти у владу, щоби у першу чергу вирішувати свої виробничі питання.

- Як і люди інших професій, бізнесмени є різні. Не можна кожного підозрювати у нечистоплотних намірах. Не всі йдуть у владу заради наживи. Для мене головне - питання престижу нашого міста, якості життя і навчання наших дітей, безпеки на вулицях, поняття гонору за Чернівці.

Я ніколи не працював з міським бюджетом, і ніколи нічого не мав від влади. Мені ніхто не виділяв ніякі землі чи приміщення. Я до представників місцевої влади ставлюся рівно так, як до всіх інших чернівчан. Але я працюю у ресторанному бізнесі, і конкретно зацікавлений, щоби у місто приїжджало більше туристів. Тому розвиток його, як туристичного хабу, створення нового успішного обличчя, звичайно ж, у моїх інтересах. Але цей мій інтерес абсолютно співпадає з інтересом усіх чернівчан. Туристи - потужний інвестор і наповнювач міського бюджету. Вони наш союзник, і це треба використати по повній.

- Ви, як модний ресторатор, маєте авторитет серед молоді, розраховуєте на їхню підтримку на виборах?

- Найперше, я зроблю все, щоб молодь не виїжджала з Чернівців. Мотивуватиму її залишатися тут. А виїжджають молоді люди тому, що не бачуть своєї перспективи у рідному місті. А я хочу змусити їх повірити у те, що зміни неодмінно будуть. Зміни, на які очікують усі.

Якщо люди відчують, що нова влада зовсім інша, відтік кращих кадрів обв'язково зупиниться. А зараз з Чернівців виїжджають не тільки за кордон, їдуть на роботу у Львів, у Київ. Вважаю одним із перших моїх обов'язків - залучення молоді до роботи та активного життя тут. 

- А які напрямки можуть дати успішні робочі місця?

- Найперше, це туризм. І тут Чернівці мають чи не найбільші преференції у державі. Друга сфера - це ІТ-шники. На жаль, у нас їх сьогодні менше, ніж у Львові чи навіть Івано-Франківську. У нас в ІТ-сфері задіяно десь 1 500 працівників, а у Франківську - 3 000.

Ми все повинні наздоганяти, кожен рік має працювати за 3, 4 роки. І цей турборежим потрібен, щоб швидко наздогнати сусідів. 

- Як родина та друзі розцінили ваше висування на міського голову?

- Родина була категорично проти. Вони розуміли, що тепер всі почнуть обговорювати і мене, і сім'ю. А от друзі підтримали. Сказали, досить вагатися, потрібно вирішувати, Чернівці у біді, якщо не ми, то хто? 

- Не боїтеся, виборовши посаду мера, втратити свої бізнесові позиції?

- За останнє десятиліття я створив добротну команду, якою пишаюся. Я у них впевнений, переконаний, що менеджери, які зараз очолюють мої бізнеси, є одними із найефективніших в Україні. Я знаю, що вони не лише збережуть нинішні позиції, а ще й примножать успіх.

- Тобто ви збираєтеся повністю вийти з управління бізнесами?

- Робота мера - це 25 годин на добу. Зрозуміло, я не зможу нічого суміщати. Тому я вийду з оперативного керування компаніями, просто залишуся у засновниках, що законом дозволено. 
Добре, я скажу по-іншому: конфлікту інтересів не буде, рішення міської ради жодним чином не будуть узгоджуватися з бізнесовими інтересами моїх компаній. Більше того, мій менеджмент за моєю спиною не зможе мати ніяких стосунків з муніципалітетом, жодних преференцій. Я якраз і йду у владу задля того, щоб це все викорінити. Такого не має бути. 

- У раду пройдуть і ваші опоненти, як будете вибудовувати співпрацю з ними?

- Я ні з ким у Чернівцях не ворогую. Я знаю більшість людей, які очолюють в області політичні сили. Я з повагою відношуся до них, а вони до мене. Тому, переконаний, ми без проблем об'єднаємося довкола ідеї змін. 

- Тобто, ми стоїмо на порозі тектонічного зсуву у міській господарці? Ваша політична сила спровокувала потужну протестну хвилю. Люди повірили у можливість виходу з кризи.

- Мої колеги навіть використовують терміни - революція чи повстання  мешканців проти бездіяльної влади. Я вважаю ці слова зажорсткими. У нашому випадку громадяни просто об'єднуються заради кращого життя, бо далі прірва. Я разом з мешканцями є членом цього протестного електорату. Саме висунення мене на міського голову якраз і стало результатом протесту чернівчан проти застою, занепаду, руїни. Я просто на одному з напрямків став провідником цього загального невдоволення. Зараз це вже потужна хвиля, яка добряче освіжить Чернівці.

Але не вважайте нас гребенем цієї хвилі, ми лише органічна її частина. Тому маємо пліч-о-пліч з чернівчанами взятися за реконструкцію міста, бути однією командою усі 5 років. Цей зв'язок мусить бути безперервним. 

- Рік тому ви заявляли, що нізащо не збираєтеся йти у політику.

- Я й тоді казав, і зараз кажу: я не збираюся у політику. Хоча, з 2005 по 2010 рік був депутатом обласної ради. У 2010 році я вийшов звідти з думкою ніколи більше у владні структури не повертатися. Коли у 2014 році почалася війна, я дуже сподівався на те, що в Україні відбудуться революційні зміни, і будуть потрібні такі люди, як я. Мені дуже хотілося щось змінити.

Та ж історія і зараз. Я бачу увесь цей безлад у місті, і знову хочу це змінити. Мене делегували люди, і я не маю права відмовитися, оскільки вважаю, що робота мера - це не політична посада. Вона потребує більше хисту менеджера. Політика якраз завжди шкодила конструктивній роботі міської ради. Політика - це розбрат, а місту потрібен потужний сіті-менеджер, здатний разом з командою чернівчан вивести місто з кризи. Саме таким повинен бути наступний міський голова. 
Як управлінець, я бачу усі больові точки, і погодився висуватися лише тому, що вмію управляти.