Генеральний прокурор Ірина Венедіктова.
Під час засідання.
Тарас Батенко, Віктор Балога.
Михайло Цимбалюк, Андрій Кожем’якін.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Пленарне засідання 15 вересня
На вимогу представників депутатських фракцій і груп, яка пролунала на Погоджувальній раді у понеділок, Генеральний прокурор Ірина Венедіктова поінформувала народних депутатів про стан справ у прокуратурі.
Під час виступу з парламентської трибуни І. Венедіктова запевнила, що її залякати чи шантажувати неможливо. «Я допоможу захиститися будь-якій особі, але й допоможу відправити за ґрати, якщо будуть достатні підстави і докази злочину», — сказала Генпрокурор.
І. Венедіктова повідомила, що антикорупційні органи досі не передали до Офісу ГПУ матеріали проваджень щодо суддів Окружного адміністративного суду Києва. «Клопотання про відсторонення суддів було направлено мною у Вищу раду правосуддя по рапорту прокурора САП, рапорт я сама запитала, але матеріалів від Національного антикорупційного бюро досі у мене на столі немає, — сказала Генпрокурор.
— Коли ми говоримо про арешти, відправлення за ґрати людей з особливим статусом, а судді мають статус і суддівські гарантії, без матеріалів ці провадження неможливі».
Інформуючи про розслідування кримінальних справ стосовно народних обранців, І. Венедіктова заявила: «Справді, є декілька справ, розслідувань по народних обранцях, і результат цих розслідувань ми побачимо: або прийдемо до законних процесуальних рішень, або не прийдемо... Я нікого не буду покривати, і якщо є склад злочину і буде доведено склад злочину, конкретного депутата з конкретним прізвищем буде притягнуто до відповідальності». Водночас Генпрокурор запевнила, що не допустить необґрунтованих випадів на адресу Верховної Ради.
Щодо останньої резонансної справи — начебто отримання неправомірної вигоди помічником народного депутата від «Слуги народу» Олександра Юрченка, І. Венедіктова заявила, що на сьогодні немає правових підстав для оголошення підозри. «На сьогоднішньому етапі слідства без встановлення факту використання службового становища для одержання неправомірної вигоди, факту одержання неправомірної вигоди повідомити будь-кого про вчинення службового злочину неможливо. А матеріали, які мені на сьогодні надано, не містять таких відомостей, — зауважила Генпрокурор. —Прокурори САП і я особисто готові вивчити матеріали кримінального провадження, опрацювати їх і якщо буде достатньо підстав, оголосити підозру — я це зроблю».
Водночас Генпрокурор наголосила: «Ми покривати нікого не будемо, незважаючи на кольори політичних партій, можливості владних кабінетів. Але маніпулювати і продавлювати, проговорювати кримінальні провадження, які прописано у ЗМІ, це не цивілізовано».
І. Венедіктова також запевнила, що ГПУ «залишатиметься у межах закону» і «працюватиме щільно над усіма процесами» та закликала народних депутатів визначитися із кандидатурами до складу конкурсної комісії з обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) — заступника Генпрокурора.
Під час відповідей на запитання Олександр Качура («Слуга народу») запитав Генпрокурора, чи вже допитано екс-депутата Давида Жванію, котрий виступив із заявами, зокрема, і щодо п’ятого Президента України Петра Порошенка. І. Венедіктова відповіла, що Д. Жванії відправили повістки, але він не в Україні: «Як приїде в Україну — його допитають».
Олексій Гончаренко («Європейська солідарність») зауважив: у Феміди пов’язка на очах, а не партквиток. Також він закликав ГПУ звернути увагу на тиск на деякі телеканали і запитав про розслідування зриву операції щодо «вагнерівців». Генпрокурор повідомила, що є три кримінальні провадження стосовно «вагнерівців», перше з яких було відкрито одразу після повідомлень у ЗМІ.
Григорій Мамка («ОПЗЖ») запитав у Генпрокурора, як проходило зібрання доказів у справі про отримання хабара помічником народного депутата і чи перебуває на контролі ГПУ справа про стеження і прослуховування щодо народних депутатів від ОПЗЖ. І. Венедіктова відповіла, що є декілька кримінальних проваджень щодо законності негласних слідчих дій стосовно депутатів і вони перебувають на контролі.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук поцікавився, як діє новий закон про прокуратуру. Адже обіцяли, що до початку жовтня буде перезапущено всі місцеві прокуратури. І. Венедіктова розповіла, що наразі призначено очільників обласних прокуратур, нині вони готують подання щодо кандидатур на своїх заступників та інші адміністративні посади, а це — майже 1500 осіб. Після сформування складу обласних прокуратур буде запущено атестацію місцевих прокуратур, яку планують завершити до нового року.
Парламент проголосував за зміни в роботі — як і в попередні тижні, у вівторок та четвер пленарні засідання триватимуть до 15-ї години з перервою з 12.00 до 12.30, у середу і п’ятницю — до 14-ї години.
Парламентарії схвалили Заяву Верховної Ради України щодо ситуації в Республіці Білорусь (№ 3053а). У заяві висловлено позицію українського парламенту щодо подій у Білорусі із засудженням дій білоруської влади із закликом наладити цивілізований діалог із суспільством з метою вирішення кризової ситуації, що склалася у країні.
За наполяганням всіх депутатських фракцій і груп за процедурою «ед хок» розглянуто і ухвалено конституційною більшістю (325 «за») зміни до Виборчого кодексу України щодо спрощення умов реєстрації кандидатів у депутати на місцевих виборах (№ 3995), якими скасовано обов’язковість подання кандидатами на місцевих виборах довідки про несудимість.
У першому читанні прийнято законопроекти про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку (№ 3553); про внесення змін до Закону «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» щодо допуску дізнавачів, слідчих та прокурорів до району здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (№ 3984); про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій (№ 3851); президентський законопроект про внесення зміни до статті 183 Кримінального процесуального кодексу України щодо права слідчого судді, суду не визначати розмір застави у кримінальному провадженні (№ 3915). Як зазначив Представник Президента України у Верховній Раді Руслан Стефанчук, документ № 3915 спрямований на запровадження юридичного механізму реальної ізоляції від суспільства — обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без альтернативи внесення застави — осіб, які обґрунтовано підозрюються, обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 307 Кримінального кодексу.
Народні депутати підтримали проекти постанов Верховної Ради: про проведення парламентських слухань «Свобода слова чи свобода брехні: факти чи фейки» 9 грудня 2020 року; про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів корупції в органах державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
У другому читанні та в цілому ухвалено законопроекти про внесення змін до статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо зменшення строку оприлюднення проектів нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування (№ 2228); про внесення змін до деяких законів України щодо розширення переліку кредитних договорів, на які поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування» (№ 1109); про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо графіка проведення пленарних засідань (№ 3608). А ось проект закону про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові (№ 3648) направлено на доопрацювання.
З днем народження вітали народних депутатів Маргариту Шол та Дмитра Наталуху.
Із виступів уповноважених представників депутатських фракцій і груп
Олег СИНЮТКА, фракція «Європейська солідарність»:
— Ще ніколи з часу проголошення незалежності України в цій залі так голосно не зависало слово «зрада». Вперше воно звучить так цинічно і грубо і це не просто неприхована зрада національних інтересів, бо йдеться про так звану справу «вагнерівців» — професійних убивць, на руках яких кров українських воїнів та мирних жителів. Внаслідок блискучої операції, проведеної українськими спецслужбами, ці професійні вбивці мали опинитися на лаві підсудних і відповідати перед українським і міжнародним законом, але, на жаль, у владі зірвалась російська консервна банка. На сьогодні лише створення Тимчасової слідчої комісії у стінах парламенту може розставити всі крапки над «і»... Ще одне питання надзвичайно турбує суспільство — це можливість внесення змін у постанову про місцеві вибори. Шановні «Слуги народу», не робіть цього на догоду Кремлю, всупереч українським інтересам, бо це не мир — це капітуляція! Тому ми вимагаємо проведення позачергового закритого засідання, на якому Президент має відзвітувати про ситуацію на фронті, про стан зовнішньої та внутрішньої політики.
Тарас БАТЕНКО, група «За майбутнє»:
— 13 вересня ми вшановували пам’ять українців, які стали жертвами примусового виселення з українських етнічних територій — з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944—1951 роках. Депутатська група «За майбутнє» закликає невідкладно винести в сесійний зал та розглянути проект закону про визнання депортованими громадян України, які були примусово виселені з території Республіки Польща. Жертв операції «Вісла» стає все менше і наш державний обов’язок — пам’ятати про них і надати їм гідну підтримку.
Ми так само хочемо звернути увагу на складний бюджетний процес, в який ми вступаємо нині, — ми повинні пам’ятати про тих українців, які займаються підприємницькою діяльністю. Це десятки тисяч ФОПів, які сьогодні відчувають фіскальний тиск. Тому з метою зняття напруження в суспільстві та сприяння розвитку малого підприємництва ми закликаємо всіх представників фракцій розглянути на профільному комітеті законопроекти №№ 3853-1, 3853-2 та 3993 щодо зменшення фіскальних перешкод для діяльності малого бізнесу.
Вадим РАБІНОВИЧ, фракція «Опозиційна платформа — За життя»:
— Сьогодні ми перебуваємо у важкій економічній ситуації, яку, крім багатьох чинників, погіршує розповсюдження коронавірусу та абсолютна нездатність уряду керувати країною у такий надскладний період. Ми не можемо сидіти просто склавши руки і спостерігати за тим, що нині відбувається. Ми зобов’язані сьогодні хоч чимось допомогти нашим людям. Тож сьогодні пропоную на період, поки ситуація не стабілізується, зупинити будь-які виплати за зовнішніми боргами, а вони є безпрецедентними, і звернутися до наших кредиторів — не вимагати від нас погашення боргів хоча б на той період, поки ми не змінимо уряд і не врятуємо ситуацію.
Інна СОВСУН, фракція «Голос»:
— У нашій країні дві війни. Одна йде на сході, де хлопці гинуть від рук російських окупантів. А інша — це війна з корупцією, яка вбиває нас зсередини. Нині на топові посади призначаються люди, яких нова влада обіцяла саджати. Найбільша проблема в тому, що таке становище може використати Росія. Нині, прикриваючись керованими судами, в нашій країні робиться все для того, щоб ми втратили безвіз. Ми бачили якісь слабкі заяви, але де призначений монобільшістю Генеральний прокурор? Де подання на затримання? Чому ті, кого ловили на хабарі, нині продовжують працювати у владних органах, а не сидять за ґратами?
Сергій СОБОЛЄВ, фракція «Батьківщина»:
— Ситуація реально критична. Прямо в ці дні представники малого бізнесу, а це майже п’ять мільйонів осіб, які своїми руками створили собі та іншим робочі місця, виходять на акції протесту. Наші недолугі рішення, які фактично знищують таких підприємців, необхідно негайно виправити. Із січня вступає в норму законодавча база, яка зачищає ФОПи. Наша фракція вимагає негайно розглянути пакет законів, які реально допоможуть вижити малому бізнесу. Схожа ситуація із великими державними підприємствами.
Олег КУЛІНІЧ, група «Довіра»:
— Щоденна статистика захворювань на COVID-19 підтверджує можливість нової хвилі пандемії. Але не втрачає актуальності й проблематика сезонних захворювань. Особливо вразливими до інфекційних простудних хвороб залишаються соціальні працівники. Вони постійно спілкуються із людьми різних вікових категорій. У цих надзвичайно складних обставинах вони, як і медики, — на передовій. Кількість осіб, які надають соціальну допомогу в нашій країні, становить 825 тисяч осіб. Захистити їх — це обов’язок держави. А тому необхідно провести вакцинацію від ГРВІ всім соцпрацівникам. Наша депутатська група направила відповідне звернення до Кабміну з проханням здійснити необхідні протиепідемічні заходи.
Олена КРИВОРУЧКІНА, фракція «Слуга народу»:
— Згідно зі статистикою в понеділок у Кривому Розі під землею перебували майже дві сотні працівників Криворізького залізорудного комбінату. Ми цілком підтримуємо справедливі вимоги шахтарів з приводу підвищення їхньої заробітної плати і закликаємо до цього власників підприємства. Упродовж тижня ми з Юрієм Корявченковим спілкувалися і з адміністрацією підприємства, і з шахтарями. Вважаємо, що можемо дати об’єктивну оцінку цим подіям. Умови праці не відповідають жодним нормативам. Закликаємо власників підприємства вийти на конструктивний діалог з трудовим колективом. Звертаємося також і до профспілок з проханням використати всі можливості задля розв’язання всіх проблем шахтарів Кривбасу.
