Михайло Макаренко, Ярослав Дубневич.
Валерій Стернійчук, Андрій Задорожний.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» з пропозиціями Президента. Відповідний закон було ухвалено парламентом 19 липня 2020 року, але Президент його не підписав.
Представник Президента у Верховній Раді Руслан Стефанчук повідомив, що на думку глави держави окремі положення закону не узгоджуються з Конституцією, законами України та не відповідають принципу юридичної визначеності, ясності та недвозначності правової норми, що є складовою конституційного принципу верховенства права. «Законом викладаються в новій редакції деякі норми закону про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, спрямовані на унеможливлення примусового позбавлення єдиного житла позичальників, що отримали кредит в іноземній валюті. Пропонована редакція не визначає також чітких умов та кола боржників, стосовно яких діятиме відповідна заборона на відчуження майна. У зв’язку з цим Президент зауважує, що це може спричинити неоднозначне трактування положень закону та як наслідок ухилення від сплати не лише за споживчими кредитами в іноземній валюті, а й під час примусового виконання рішень інших категорій стягнення. Крім того, неоднозначне застосування положень закону може використовуватись боржниками за іншими категоріями боргових зобов’язань. Президент не може погодитись із продовженням строку мораторію до 1 січня 2022 року, оскільки це й надалі слугуватиме формуючим фактором відновлення іпотеки, що є важливим чинником доступності житла. Так, упродовж понад шести років дії мораторію деякі позичальники ігнорували умови кредитного договору та уникали примусового виконання зобов’язань. Це, у свою чергу, позначалось на зростанні частки проблемних активів банків та зниження їх платоспроможності. Станом на червень обсяг непрацюючих валютних іпотечних кредитів оцінюється у 95 відсотків», — наголосив Р. Стефанчук, додавши, що глава держави не може залишити поза увагою й погіршення фінансового становища громадян України через коронавірус.
Пропозиції Президента одноголосно підтримав профільний комітет із питань фінансів, податкової та митної політики.
Відповідаючи на запитання, зокрема Олександра Колтуновича («ОПЗЖ») щодо можливості перерахунку відсотків валютних кредитів, щоб визначити компромісну цифру, Р. Стефанчук зауважив, що це питання може бути предметом окремої законодавчої ініціативи.
Також народні депутати підтримали проекти постанов «Про Звернення до Кабінету Міністрів України щодо вжиття заходів для забезпечення населення Донецької області безперебійним водопостачанням» (№ 3835) та «Про зміни у складі Ради Національного банку України». Відповідно до останнього документа, Віра Ричаківська звільняється з посади члена Ради Національного банку України у зв’язку із закінченням строку її повноважень, а Василь Горбаль призначається членом Ради НБУ.
У першому читанні народні депутати розглянули два альтернативні законопроекти «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (№№ 3335, 3335-1). Йдеться про створений чотири роки тому новий орган — АРМА. Проте, ухвалюючи відповідне законодавство, народні депутати не підозрювали, з якими труднощами він стикатиметься. Нині ж парламентарії вирішили удосконалити законодавство, адже не бачать у роботі АРМА прозорості. Профільний комітет рекомендував підтримати альтернативний проект № 3335-1 авторства народних депутатів Галини Янченко та Сергія Бабака. Однак за результатами голосування законопроект вирішено відправити на повторне перше читання до профільного комітету.
Після перерви із заявою виступила представниця «Голосу» Олександра Устінова. Її виступ стосувався оприлюдненого НАБУ відео про народного депутата Олександра Юрченка, якого підозрюють у корупції. Вона закликала парламентарія скласти мандат, а Генпрокурора підписати йому підозру.
Із заявою в оточенні колег з різних фракцій під гаслом #SAVEФОП з трибуни також виступила Ніна Южаніна.
Коментуючи виступ Н. Южаніної, Голова Верховної Ради повідомив, що дав доручення, щоб Комітет з питань податкової, митної та фінансової політики найближчим часом провів засідання та обговорив ситуацію, що склалась нині з ФОПами.
Гарячу дискусію у сесійній залі спричинив проект закону «Про внесення змін до Закону «Про вищу освіту» (щодо врегулювання освітньої діяльності у сфері вищої освіти для іноземних громадян та осіб без громадянства (№ 3717). Представляючи законопроект, Марія Мезенцева назвала його важливим для національної безпеки, міжнародного іміджу України та інвестицій в нашу державу.
Ухвалення закону, за її словами, дозволить іноземним студентам навчатися в окремих групах не лише англійською, а й іншими світовими мовами -мовами Ради Європи. Йдеться про понад мільярд інвестицій в українську економіку, додала вона і закликала колег бути патріотами та підтримати законопроект. Її виступ супроводжувався гучними вигуками народних депутатів, які виступали проти ухвалення законопроекту.
З огляду на це, Перший заступник Голови Верховної Ради закликав колег висловлювати свої позиції у встановлений Регламентом спосіб. «Це відрізняє демократію від будь-яких інших форм спілкування», — констатував він.
Однак більшість народних депутатів побачили у цій ініціативі виключно дії на користь країни-агресора. Сергій Рудик («За майбутнє») наголосив, що особа, яка бажає навчатися в будь-якій іншій країні, зобов’язана знати мову цієї країни.
«Частина 3 ст.48 чинного Закону «Про вищу освіту» дає право вишу самому визначати: якщо всі студенти володіють англійською, то вони можуть навчатись цією мовою. Їм потрібен закон не для англійської, а для мови країни-агресора», — наголосив він і закликав не вестися на палкі промови авторів проекту.
«Глобальний світ чи «русскій мір» — ось про що говорить цей законопроект», — заявила Наталія Піпа («Голос»). Вона продемонструвала світлину студента-афроамериканця з Детройта, який навчається в Україні й володіє українською мовою.
За її словами, в Україні навчається майже 60 тисяч іноземних студентів. «15 тисяч із них з Індії, 7 тисяч — з Марокко. Для жодного з цих людей російська не є рідною. Тож жодної економічної вигоди ми не отримаємо», — сказала вона.
Перед тим, як поставити проект закону на голосування, Голова Верховної Ради наголосив: «Я не буду коментувати закон. Але нас дивляться в усіх містах і така поведінка у Верховній Раді — неправильна. Коли ви кричите, вашу позицію не чують ні одні, ні інші. Поки тут не будуть чути один одного з усіма плюсами та мінусами в позиціях, вас і люди не будуть чути».
Врешті, лише 210 народних депутатів підтримали ухвалення законопроекту в першому читанні. Після цього 235 голосами його було відправлено на повторне перше читанні до комітету.
У першому читанні Верховна Рада підтримала також проекти законів: про внесення змін до Закону «Про публічні закупівлі» щодо закупівлі природного газу» (№ 3176); про внесення змін до статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» щодо встановлення альтернативної підсудності справ, учасники яких проживають на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя» (№ 3048); про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» (№ 3743).
Крім того, Верховна Рада підтримала проект постанови «Про проведення парламентських слухань на тему: «На шляху до справедливого судочинства в Україні».
З днем народження цього дня вітали представника «Європейської солідарності» Олексія Гончаренка.
