«Найефективніша» на сьогодні система очищення каналізаційних стоків.

Пересічні громадяни не часто замислюються над тим, що відбувається з відходами нашої життєдіяльності. Тим часом каналізаційні стоки Кропивницького, наприклад, сягають 40 тисяч кубометрів за добу. Ця величезна маса нечистот здатна перетворити місто на смердючу інфекційно небезпечну клоаку.

Найбільший забруднювач — водоканалізаційне господарство

За даними науковців, саме Інгул є найзабрудненішою річкою області. А найбільшим забруднювачем поверхневих вод області є Кіровоградське водоканалізаційне господарство, що входить до складу ОКВП «Дніпро-Кіровоград». Підприємство включено до переліку ста найбільших забруднювачів довкілля України. Очисні споруди Кропивницького перевантажені у 1,5 разу. За тривалий період їхньої експлуатації значна частина мереж зносилася, що призводить до великої кількості поривів. Невипадково в Інгул періодично стікає каналізація, ще більше його забруднюючи.

Першу чергу очисних споруд міської каналізації потужністю 30 тисяч кубометрів на добу було завершено ще в 1973 році. Тоді ж розпочали будівництво другої черги комплексу. Наприкінці 1980-х другу чергу очисних споруд частково збудували. А на початку 1990-х розпочали будівництво третьої черги, яке через нестачу коштів із часом припинили. Тож нині очищення каналізації відбувається так. З двох колекторів, розташованих на правому та лівому берегах Інгулу, стоки потрапляють на головну насосну станцію, де відбувається їхня первинна обробка та перекачування на очисні споруди міста, які розташовано поряд із міським сміттєзвалищем. Там стоки піддають механічній та біологічній очистці.

Біологічна очистка — це переробка каналізаційних мас мікроорганізмами, що живуть у мулі. Бактерії переробляють каналізаційні викиди в спеціальних насичених киснем аеротенках. Потім стоки направляють на вторинні відстійники, розташовані за селом Первозванівка. А далі перекачують на біоставки поблизу села Клинці, де відбувається доочищення.

Розсадник інфекції — річка

Остаточна стадія — скидання в Інгул. Оскільки третю чергу очисних споруд зі станцією хлорування так і не добудували, то стоки з біоставків потрапляють в Інгул без знезараження від небезпечних бактерій...

Система первозванівських відстійників починається на відстані трьох кілометрів від Кропивницького. Ці рукотворні ставки розташовано вздовж русла Інгулу, вони мають протяжність півтора кілометра. Оскільки дно та стінки відстійників бетонували аж 50 років тому, каналізаційні стоки через тріщини проникають у ґрунтові води. А за кілька десятків метрів від відстійників тече річка Інгул. Селяни випасають у цій місцевості багато худоби. Зрозуміло, що тамтешня худоба заражена багатьма інфекційними хворобами та глистами. Джерела інфекції — прибережна трава та комарі, які в безмежній кількості плодяться на відстійниках. Тож, між іншим, купувати молоко та м’ясо з Первозванівки, мабуть, небезпечно.

Здавалося б, у місці скидання очищеної каналізації фахівці мусять регулярно проводити заміри якості води. Однак, як повідомили в Державній екологічній інспекції, досліджень якості води в районі скидів протягом останніх років не проводили.

А на первозванівських відстійниках такі заміри не проводяться взагалі ніколи, адже там немає спостережних свердловин.

Сумнівно, що у великих містах, які стоять на Дніпрі, контроль за нечистотами кращий. А жителі чотирьох міст Кіровоградської області п’ють саме дніпровську воду.

Краще пізніше, ніж ніколи

Бетонні та металеві конструкції очисних споруд, введені в експлуатацію у 1973 році, сильно зносилися. Каркас багатьох із них мало не розвалюється, їх необхідно негайно оновити. Вкрай потрібна модернізація каналізаційного комплексу, бо якщо обладнання не міняти, може статися екологічна катастрофа. Іншими словами, все, що з’їдають та випивають містяни, спочатку занапастить Кропивницький, а потім по Інгулу потрапить у сусідню Миколаївську область і далі — в Чорне море.

Тому на початку нинішнього року ОКВП «Дніпро-Кіровоград» отримало дозвіл на початок робіт із реконструкції очисних споруд за кредитні кошти Світового банку, тобто за 8 млн доларів. Завершити першу чергу будівництва планують восени цього року, а другу — наприкінці наступного. Спочатку реконструюють первинні відстійники, один із відстійників переобладнають під дефосфотацію для здійснення початкової стадії очищення стоків від фосфатів, також оновлять аеротенки.

Будують і нове приміщення для трансформаторної підстанції, модернізують повітродувки, мулову насосну станцію та реагентне господарство для остаточного вловлювання фосфатів.

За очисні споруди заплатять містяни

Прикрий бік модернізації — підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення. Комунальні проблеми шляхом підвищення тарифів завжди лягають на плечі населення. Щоб містяни менше страждали внаслідок оновлення обладнання, місцева влада повинна контролювати обґрунтованість кожної копійки пропонованого водопостачальниками тарифу. Бо в Кропивницькому і так найдорожча в Україні вода (37,62 грн за кубічний метр).

Фото автора.