У липні на ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» відбулася зустріч народних депутатів із Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку з керівництвом Конфедерації роботодавців України та промисловців Харкова, Полтави, Дніпра, Запоріжжя та деяких інших міст, під час якої було обговорено «закон про локалізацію».

На знімку: виробничі проблеми обговорюють (зліва направо) народний депутат, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський, голова наглядової ради ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Володимир Приходько (у центрі) та народний депутат, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Роксолана Підласа.


Керівник ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», лауреат Державної премії України у сфері науки та техніки (2005 рік) Володимир Приходько після обговорення «закону про локалізацію» відповідає на запитання журналістів.

У понеділок, 14 вересня, Держстат опублікував нові дані про стан економіки за січень-липень, які стали своєрідним звітом про роботу наших установ і підприємств в умовах жорсткого й адаптивного карантину, що триває вже майже півроку.

Зарплати та ціни

Середня номінальна зарплата порівняно з січнем-липнем минулого року зросла на 8,8% і становить 11056 гривень. Найвищий рівень оплати праці — у сфері державного управління й оборони, підприємствах інформації та телекомунікацій, фінансової та страхової діяльності. Серед промислових видів діяльності — на вугільних шахтах і підприємствах постачання електроенергії та газу.

Найменші зарплати — у громадському харчуванні, підприємствах поштової та кур’єрської діяльності, виробництві текстилю, одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів, а також у бібліотеках, архівах, музеях та інших закладах культури, в установах охорони здоров’я та надання соціальної допомоги. У цих сферах зарплати не перевищують 71% від середньої по економіці.

Найбільше заробляють у Києві, де середня зарплата становить 16308 грн, у Донецькій області — 12161 грн, Київській — 11338 грн, Дніпропетровській — 11317 грн і Запорізькій — 11098 грн. А от на Буковині, Волині, Тернопільщині та Херсонщині середній заробіток не перевищує 80% від середнього по країні.

Карантин призвів до збільшення заборгованості із зарплати, яка порівняно з минулим півріччям зросла на 12% (366 млн грн). На економічно активних підприємствах зарплатні борги зросли ще більше — на 17,8%, і на 1 серпня становили 2180,3 млн грн. Найбільше людям заборгували на Харківщині, Дніпропетровщині та в Києві.

За час карантину найдужче подорожчали фрукти, ціни на які в середньому зросли в півтора рази. Для багатьох пенсіонерів і малозабезпечених вони стали майже непідйомними. Подорожчали також яловичина, цукор, рис, макаронні вироби, риба та продукти з неї, хліб. Зате влітку суттєво подешевшали яйця та м’ясо птиці, трохи впали ціни на овочі, сало, молоко, свинину та олію.

Як повідомляє Держстат, тарифи на житло, воду, електро-
енергію, газ та інші види палива знизилися на 8,1%, що «пов’язано зі здешевленням природного газу на 35,7%, а гарячої води й опалення — на 13,0%». Зате зросли тарифи на водопостачання (на 18,5%) і каналізацію (на 16,5%).

Майже на п’ять відсотків подорожчали послуги у сфері охорони здоров’я.

На заводах і фабриках

Головний індикатор стану справ на будмайданчиках, заводах і фабриках — Індекс промислової продукції — від початку жорсткого карантину хорошими новинами не тішить. Порівняно із січнем-липнем 2019-го він упав майже на вісім відсотків — до 92,3%.

Єдина галузь, де справи йдуть хоч трохи, та вгору, — це хімічна промисловість. В інших сферах виробництва — або застій, або падіння.

У харчовій промисловості продовжується затяжна стагнація. Зокрема, молочних продуктів вироблено менше на 3,3%, продуктів борошномельно-круп’яної промисловості — на 4,6%, напоїв — на 5%, м’яса та м’ясних продуктів на 5,5%, хліба та хлібобулочних виробів — на 8,5%.

Індекс промислової продукції на підприємствах легкої промисловості впав майже на шість відсотків і становить 84,9%. У текстильному виробництві Індекс становив 87,1%, виробництві шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів — 85,9%, одягу — 83,2%.

У виготовленні виробів з деревини, виробництві паперу та поліграфії випуск продукції скоротився майже на 11%. Зокрема, в меблевій промисловості виробництво впало відразу на 15%!

Обсяги видобутку вугілля зменшилися на 20%, залізної руди добуто майже на шість відсотків менше, ніж за такий самий час торік, а видобуток інших корисних копалин зменшився на дев’ять відсотків.

Від початку року не покращуються справи в металургії. Порівняно з торішніми січнем-липнем випуск продукції в галузі зменшився майже на 14%. Але особливо погані справи в машинобудуванні — Індекс промпродукції галузі становить лише 78%. Тобто падіння — понад 20 відсотків!

Але якщо зменшенням обсягів виробництва в машинобудуванні вже нікого не здивуєш, то обвал у будівельній індустрії став по-справжньому неприємним сюрпризом. В останні років п’ять-шість галузь стабільно додавала понад 20% рік до року, але за сім місяців боротьби з коронавірусом будіндустрія порівняно з показниками семи місяців рік тому втратила п’ять відсотків.
ШВЛ для промисловості

Здається, справжнім апаратом для штучної вентиляції легень економіки чи, скоріше, мабуть, диводійною «вакциною» наші промисловці вважають законопроект № 3739 «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості, більше відомий читачам як «закон про локалізацію».

Як ми вже повідомляли, 21 липня за нього проголосували 248 народних депутатів України, ухваливши його за основу. Передбачається, що введення закону в дію дозволить скоротити імпорт щонайменше на 13%, створити понад 60 тисяч нових робочих місць, більш як на вісім відсотків збільшити надходження до бюджету та забезпечити зростання ВПП країни майже на чотири відсотки рік до року!

Щоправда, у наших ліберально-економічних колах уже встигли заявити, що законопроект № 3739 суперечить міжнародним зобов’язанням України, а тому, мовляв, закон вводити в дію не треба. Не станемо дискутувати, натомість звернемо увагу на те, як оцінюють проект цього закону на промислових підприємствах, зокрема, там, де народні депутати України провели зустрічі з робітниками й інженерами, щоб ознайомити їх з основними положеннями законопроекту.

Ще 9 липня в Кременчуці відбулася зустріч ініціаторів законопроекту, народних депутатів України з Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку з керівниками промислових підприємств Полтавщини й Харківщини та представниками органів місцевого самоуправління, на якій обговорили цю законодавчу ініціативу. Так от, виробничники новації проекту повністю підтримали! Скажімо, на Крюківському вагонобудівному заводі (Кременчук) підрахувати, що локалізація виробництва дасть змогу створити 13 тисяч нових робочих місць. Схвально оцінив проект і генеральний директор ПрАТ «АвтоКрАЗ» Роман Черняк:

— Повністю підтримую цей проект. Сподіваюся, закон про локалізацію виробництва працюватиме!

За підсумками ж зустрічі в Кременчуці прийняли рішення звернутися до міських голів і рад усіх міст країни з проханням підтримати проект закону. А представники Крюківського вагонобудівного й узагалі пообіцяли назвати іменем розробників закону один із нових поїздів!

А грошей дедалі менше!

А поки що... За перше півріччя капітальні інвестиції становили 164 млрд грн, що на цілих 35% менше, ніж за шість місяців рік тому. Як і слід було чекати, за час карантину, що триває в адаптивному варіанті, найменше інвестицій прийшло у сферу мистецтва, заклади спорту, розваг і відпочинку та підприємства громадського харчування.

У промисловості найбільше зменшився обсяг інвестицій у видобувну галузь.

Як повідомляє Держстат, у першому півріччі експорт товарів становив 22912,6 млн дол. США, імпорт — 24189,4 млн дол. Порівняно з першим півріччям минулого року експорт зменшився на 6,4% (на 1554,8 млн дол.), імпорт — на 14,3% (на 4045,1 млн дол.).

Негативне сальдо становить 1276,8 млн дол. Це набагато менше, ніж за такий самий час торік, але до оптимізму дуже й дуже далеко, тим паче, що зменшив наше негативне торговельне сальдо якраз всеєвропейський карантин, а зовсім не покращення структури нашого експорту, який залишається переважно сировинним.

Тим часом учені-економісти попереджають: негативне сальдо може спровокувати серйозну економічну кризу, як це було в 1998 році, коли країна зупинилася за крок до дефолту. Тому дещо дивує негативна позиція щодо законопроекту № 3739 низки наших політологів та дещо індеферентна реакція Кабінету Міністрів. Уже хоча б тому, що важко не погодитися з низкою наших економістів, які дедалі частіше говорять: подолати карантинні «мінуси» та вийти на сталий розвиток економіки нам можуть допомогти лише сміливі й нетривіальні рішення.

Кременчук Полтавської області — Київ.

Фото Юрія ЯЗЛОВЦЕВА.