За даними департаменту розвитку сільського господарства і зрошення Херсонської облдержадміністрації, збирають по 55—58 центнерів з гектара за середньої врожайності минулого року 61 ц/га. Але турбує аграріїв зовсім не недобір зерна — критичним його назвати не можна. Тим паче що жнива тільки почалися й остаточні підсумки можна буде підбивати лише після того, як вони завершаться, тобто за тиждень-два. Важливіше питання, як продати плоди своєї праці собі не на збиток.
— Рік для рису на півдні України справді виявився не найкращий. Травень та червень були холодні, що затримало вегетацію культури. Але за грамотного використання агротехнологій то зовсім не катастрофа. Ми також зробили пробний укіс, отримали 81 центнер з гектара, тобто врожай очікуємо не гірший, ніж минулого року. Розчаровують ціни. За тонну рису через конкуренцію іноземних виробників та засилля імпорту трейдери нині дають не більш як 14 тисяч гривень, а це лише незначно перевищує виробничі витрати. Такі заробітки не дають рисівникам розвиватися, вкладатися у створення нових плантацій, — нарікає директор Інституту рису НААН України (Скадовський район) Володимир Дудченко.
На Херсонщині маємо 16,2 тисячі гектарів зрошувальних систем інженерного типу, де можна вирощувати вітчизняний рис, постачаючи на ринок майже 15 тисяч тонн «білого золота». Крупи при цьому вистачало б, аби задовольнити потреби не тільки регіону, а й кількох сусідніх областей. Та через брак коштів і занижені закупівельні ціни на крупу площа наявних рисових плантацій Таврії зазвичай не перевищує шести тисяч гектарів. Відповідно, й попит на рис в Україні доводиться задовольняти за рахунок постачання з-за кордону. У трійку лідерів з його постачання входять Пакистан (33 відсотки імпорту), Індія (30,6), Китай (11).
Херсонська область.
