Упродовж кількох днів у Києві відбувається низка меморіальних заходів, присвячених 79-м роковинам масових розстрілів нацистами євреїв, ромів, українських націоналістів, радянських військовополонених, пацієнтів київської психлікарні в урочищі Бабин Яр, що стало символом Голокосту в Україні. 27 вересня представники єврейських організацій, місцевого самоврядування, громадських організацій, праведники і дипломати провели у Бабиному Яру жалобну церемонію «Дорогою смерті». Сьогодні по обіді в столиці відбудеться п’ятий щорічний «Марш пам’яті», учасники якого пройдуть до пам’ятника «Менора», де візьмуть участь у спільній молитві. До Дня пам’яті жертв відбудеться і відкриття аудіосвітлової інсталяції, розташованої на Дорозі Скорботи та на площі біля «Менори».

Бабин Яр — одне з найвідоміших пам’ятних місць, пов’язаних із злочинами нацистів проти людяності, братська могила більш як 100 тисяч цивільних та військовополонених. Тут 29 вересня 1941 року окупанти розстріляли майже 22 тисячі євреїв. Днем раніше було оголошено наказ окупаційної влади про їхню начебто масову відправку з Києва. Усім євреям наказувалося зібратися наступного ранку, о 8-й годині, на розі вулиць Дегтярівської та Мельникова. Прибулих для відправки, а це переважно були жінки з дітьми та літні люди, чекала «дорога смерті» — за перехрестям вулиць Мельникова і нинішньої Академіка Ромоданова була загорода з колючим дротом, звідки вже не було вороття. Біля входу до Братського кладовища в євреїв відбирали гроші, цінні речі й коштовності, документи. На проході до Бабиного Яру стояли два ряди німців із собаками, що жорстоко били людей. На краю урвища приречених примушували роздягатися догола і спускатися в яр, де їх клали шар за шаром долілиць, кожному стріляли в потилицю. Згідно з донесенням айнзатцгрупи СС, протягом двох днів, 29 і 30 вересня, в урочищі було знищено 33 711 осіб. Розстріли в Бабиному Яру тривали й надалі, аж до визволення Києва від окупантів. За даними Українського інституту національної пам’яті, загалом в урочищі замордували до 70 тисяч євреїв.

Серед розстріляних тут — українські націоналісти поетеса Ольга Теліга з чоловіком Михайлом, міський голова Володимир Багазій із сином, редактор «Українського слова» Іван Рогач. Загалом у Києві протягом 1941—1943 років загинув 621 член ОУН(м), десятки активістів ОУН(б).

У Бабиному яру та інших районах української столиці нацисти знищували і цілі ромські табори.

Окрема сторінка історії місця масових страт, яка замовчувалася в радянський період, — порятунок євреїв мешканцями столиці. За спасіння людей у роки Голокосту почесне звання «Праведник народів світу» отримали 150 киян, а загалом 2,5 тисячі українців.

Серед меморіальних заходів, що відбуваються цими днями, — презентація Музеєм історії міста Києва за підтримки департаменту культури КМДА проекту віртуальної реальності «Бабин Яр». У його створенні взяли участь понад 50 фахівців — істориків, професійних акторів, 3D-художників, які працювали над проектом більш як рік.