Ярослав Железняк, Юлія Тимошенко, Олександр Корнієнко, Василь Мокан, Руслан Стефанчук.
Юрій Бойко, Артур Герасимов, Віктор Бондар, Володимир Арешонков.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Погоджувальна рада
Погоджувальна рада керівників депутатських фракцій та груп під головуванням керівництва Верховної Ради розпочалася із хвилини мовчання за загиблими під час катастрофи літака АН-26 на Харківщині.
«25 вересня сталась жахлива трагедія. Ми втратили 26 діючих і майбутніх пілотів. Це велика втрата і для Міноборони, і для держави, і в першу чергу катастрофічна втрата для близьких та рідних. Від себе особисто та Верховної Ради хочу висловити співчуття рідним та близьким.
Витримки у ці важкі і страшні для нас усіх години», — сказав Голова Верховної Ради Дмитро Разумков та закликав усіх причетних до розслідування зробити все, щоб найближчим часом ми дізналися об’єктивну інформацію про причини цієї страшної трагедії. Зі слів співчуття родинам загиблих свої виступи також розпочинали всі промовці під час погоджувальної ради.
Страшні події Другої світової не повинні повторитись ніде і ніколи
Глава парламенту також нагадав, що вже сьогодні Україна згадуватиме страшні і трагічні події Другої світової війни, які відбулися в Києві у Бабиному Яру, де було знищено велику кількість наших співгромадян. «Люди загинули лише тому, що хтось вирішив, що він стоїть вище на цій планеті. Думаю, що ці уроки і наша держава, і світ повинні завжди пам’ятати», — сказав він та закликав колег робити висновки та усе залежне від парламенту, щоб такі страшні події не повторювались ні на території України, ні в усьому світі. «Український народ та держава повинні і, упевнений, обстоюватимуть саме такі принципи», — додав Д. Разумков.
Прокоментував Голова Верховної Ради і збройний конфлікт між Вірменією та Азербайджаном. «Сьогодні спостерігаємо непрості часи для вірменського та азербайджанського народів. Ми, як держава, занепокоєні бойовими діями», — зауважив він та закликав усіх зробити максимум для того, щоб не гинули люди, насамперед, мирне населення цих двох держав, а країни сіли за стіл переговорів. Він висловив сподівання, що саме за таким сценарієм відбуватиметься подальший розвиток подій у Нагірному Карабасі.
На часі євроінтеграційні проекти
Перейшовши до планів на нинішній пленарний тиждень, Голова Верховної Ради зазначив, що робота буде досить напруженою. Серед головних законопроектів, які розглядатимуться, він, зокрема, назвав законопроекти про цифрову трансформацію та про внутрішній водний транспорт. Зауваживши, що вони містять велику кількість поправок, глава парламенту висловив сподівання, що їх використовуватимуть не для затягування процесу, а щоб зробити законопроект якіснішим.
Окремо Дмитро Разумков нагадав, що цієї неділі відзначатиметься День вчителя. «Сьогодні це одна з головних професій, яка поряд із медиками та правоохоронцями стоїть на передовій боротьби з коронавірусом. Ми маємо врахувати це, у тому числі й під час розгляду та ухвалення держбюджету на 2021 рік, щоб забезпечити і гідні умови праці, і безпеку в школах, вищих навчальних закладах — і для дітей, і для викладачів», — зауважив він.
Крім того, глава парламенту повідомив, що надходили пропозиції від усіх фракцій та груп, щоб засідання Верховної Ради у вівторок та четвер відбувались до 15-ї години. У п’ятницю традиційно відбудеться Година запитань до уряду. Таку пропозицію буде поставлено на голосування в сесійній залі.
Дмитро Разумков висловив переконання, що незважаючи на розгортання виборчого процесу, парламент зможе консолідовано ухвалювати рішення, виходячи насамперед з інтересів держави, а не своїх політсил.
Працюватимуть над планом законопроектних робіт на 2021 рік
Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук, торкнувшись законопроектної діяльності, нагадав, що нині вже має розпочинатись підготовка Плану законопроектних робіт на 2021 рік: «Я вже мав спілкування з Офісом Президента, з Кабінетом Міністрів, щоб ми максимально активізували ці питання і вийшли на 250 законопроектів, які мають складати основу нашої діяльності у 2021 році».
Під час формування цього переліку законопроектів, зауважив Руслан Стефанчук, ми враховували всі необхідні складові — зміни до Конституції, кодифікацію, прийняття фундаментальних законів, законопроекти від опозиції та зобов’язань перед ЄС та інших міжнародних зобов’язань.
У цьому контексті він зауважив, що нинішнього тижня парламент має розглянути законопроект про внутрішні водні шляхи, електронні комунікації та вирішити питання щодо закону про банк крові. «Думаю, ми знайдемо оптимальну модель, щоб він відповідав європейським стандартам законотворення та враховував наші національні традиції та реалії», — сказав Руслан Стефанчук.
Водночас з огляду на темпи поширення COVID-19 Перший заступник глави парламенту закликав колег повернутися до розгляду законопроекту про віддалене голосування (№ 3250). «Він був одним з перших у Європі внесений у парламент, але досі не розглянутий. Єдина мета, яка вкладається у цей законопроект — це не втратити у такій критичній ситуації можливість діяльності єдиного законодавчого органу», — зауважив політик, додавши, що пропозиції до проекту можна врахувати між першим та другим читанням. «Я вважаю, що такий важливий запобіжник повинен існувати у Верховній Раді України», — сказав він.
Окремо торкнувшись законопроектів, пов’язаних із діяльністю ФОПів, Руслан Стефанчук висловив сподівання, що профільний комітет уже працює над ними з тим, щоб найближчим часом винести в зал. «Щоб ми могли у такий складний період надати реальну підтримку фізичним особам-підприємцям та забезпечити справедливий баланс між інтересами фізичних осіб-підприємців і споживачами їхніх послуг», — зауважив він.
Верховна Рада, за словами політика, має також прискоритись із розглядом законопроектів про Бюро економічної безпеки та про народовладдя через всеукраїнський референдум.
Саміт ЄС — Україна: з якими директивами братимемо участь
Заступник Голови Верховної Ради Олена Кондратюк під час свого виступу побажала якнайшвидшого одужання курсанту В’ячеславу Золочевському, який дивом вижив у авіакатастрофі під Харковом та намагався врятувати інших: «Нині важливо надати допомогу родинам загиблих, провести об’єктивне розслідування катастрофи. Україна, яка захищається від російської агресії, не має права втрачати своїх найкращих синів в тилу через трагічні помилки і застарілу техніку».
За словами Олени Кондратюк, питання національної безпеки та оборони будуть актуальними під час проведення Саміту ЄС — Україна у Брюсселі 6 жовтня. «Верховна Рада, до повноважень якої належать визначення засад внутрішньої та зовнішньої політики, реалізація стратегічного курсу нашої держави на набуття повноправного членства в ЄС та НАТО, мала б отримати інформацію щодо директив і позицій, з якими українська делегація братиме участь у Саміті», — сказала вона, додавши, що парламент має висловити свою позицію щодо очікуваних результатів цього саміту. «Важливо, щоб у ході саміту були підтверджені європейські прагнення України, зафіксовано бажання України переглянути в наступному році деякі додатки до Угоди про асоціацію в частині секторальних змін, щоб оновити застарілі регуляції. Наша держава мала б підтвердити налаштованість на поглиблення співпраці в секторах безпеки та оборони з ЄС, а також добитися збереження санкцій проти РФ до повного відновлення нашої територіальної цілісності та суверенітету», — наголосила вона.
Окремо Олена Кондратюк висловила стурбованість щодо поширення коронавірусу. До цього її спонукала, зокрема, поїздка на Львівщину. «Люди розгублені і непоінформовані, що відбувається у частині подолання коронавірусу, бо хаотичні рухи уряду та МОЗ не викликають жодної довіри у мешканців України», — зауважила вона, додавши, що найбільше людей турбує запитання, куди поділися кошти із коронавірусного фонду: «Більшість мешканців просять навіть створити ТСК у Верховній Раді, щоб з’ясувати це питання».
У цьому контексті вона торкнулась порядку проведення місцевих виборів, які, з одного боку, мають відбутись демократично і прозоро, а з іншого — бути безпечними в умовах коронавірусу. З огляду на це Олена Кондратюк закликала включити до порядку денного та ухвалити зміни до Виборчого кодексу (№ 4117), які, власне, й стосуються проведення виборів в умовах пандемії.
Щоб після виборів не виникали правові колізії
Олександр Корнієнко («Слуга народу») закликав Президента відзначити молодого військовослужбовця, який проявив себе справжнім героєм. У п’ятницю він запропонував запросити на Годину запитань до уряду віце-прем’єр-міністра — міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олега Уруського, який до того ж є керівником з розслідування трагедії під Харковом. «Думаю, що він зможе фахово надати відповідь на ті питання, які з’являться за тиждень щодо обставин трагедії та що робити, аби такі трагедії не повторювались. Надасть також більш широку картинку щодо того, в якому стані перебуває наша військова техніка, які дії можна зробити швидко, зокрема Верховній Раді, можливо, під час перегляду бюджету, для того, щоб закласти на наступний рік можливості для оновлення та покращення нашої технічної бази».
Він підтримав ухвалення законопроекту № 4117 та запропонував колегам розглянути ще один проект — № 4099 про державні закупівлі в комісіях. А також євроінтеграційні законопроекти № 3014 про електронні комунікації та № 1182 про водний транспорт. Окремо політик звернувся до колег із проханням підтримати № 3651 щодо утворення та ліквідації районів. «Це не політичне рішення, він про те, як утворити нові районні державні адміністрації в укрупнених районах», — зауважив О. Корнієнко, додавши, що у разі затягування цього питання, після виборів виникатимуть правові колізії.
Співголова фракції «Опозиційна платформа — За життя» Юрій Бойко провів паралель із подіями в Нагірному Карабасі та Україні. «Цей конфлікт вважався замороженим 25 років. Події у Вірменії та Азербайджані показали: коли армія стає проти армії, то питання часу коли почнеться стрільба. Це добре, що у нас нині діє перемир’я, яке має розглядатись як перший крок до врегулювання конфлікту політичним шляхом. Але я не бачу політичної волі Президента перейти до рішучих кроків завершення конфлікту політичним шляхом — розведення військ, відновлення економічної співпраці з неконтрольованими територіями, проведення виборів», — заявив він, зазначивши, що й парламент також не виявив відповідної ініціативи.
Співголова фракції «Європейська солідарність» Артур Герасимов нагадав, що у парламенті було зареєстровано петицію щодо створення ТСК по «вагнерівцях», яка набрала понад 25 тисяч підписів. Тож запропонував розглянути питання створення комісії вже цього пленарного тижня.
Водночас він заявив, що влада провалила боротьбу з коронавірусом. У цьому контексті народний депутат закликав забезпечити всіх членів виборчих комісій безплатним тестуванням до та після проведення виборів. А також акцентував увагу на згортанні реформ, на чому вже наголошують наші міжнародні партнери.
Голова фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко зауважила, що не можна обмежуватись лише співчуттями родинам загиблих на Харківщині і має бути проведено всебічне розслідування причин трагедії.
У контексті другої хвилі коронавірусу, Ю. Тимошенко зазначила, що осінньо-зимовий період абсолютно точно дасть зростання кількості хворих. На тлі пандемії, додала вона, світ перебудовується: «Країни закриваються і більше уваги приділяють національному розвитку. Переглядають стратегії національної безпеки та оборони, бо ми живемо в абсолютно новій реальності — бактеріальних загроз найвищого рівня. Повністю переглядається система охорони здоров’я». Політик переконана, що під головуванням Президента має бути створено Національну комісію, щоб комплексно підійти до всіх питань, пов’язаних з таким явищем, як важкі епідемії вірусних хвороб.
Поговорити про COVID-19 відверто
Заступник голови фракції «Голос» Ярослав Железняк, назвавши ситуацію з COVID-19 неконтрольованою, нагадав, що за оцінками деяких експертів, якщо на добу буде понад 4,5 тисячі хворих, то це означатиме, що заповнені всі лікарні, не вистачає ліжок. Це означає: якщо ви захворіли, то держава не зможе надати вам допомогу. Тому буде правильно, якщо ми перетнемо межу в чотири тисячі хворих, то парламент має зібратись на позачергове засідання і дати відповіді на всі запитання. Він нагадав також, що «Голос» звернувся до Президента з вимогою негайно звільнити Вітольда Фокіна з переговорної групи.
Окремо Я. Железняк запропонував внести зміни у календарний план і наступного тижня замість роботи у сесійній залі попрацювати у комітетах.
За словами Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова, пропозиції щодо зміни календарного плану надходили й від інших фракцій та груп. Водночас він нагадав, що першого жовтня спливає термін подачі поправок до бюджету, а 20 жовтня — крайній строк, коли парламент має схвалити і направити свої пропозиції до Кабміну.
Віктор Бондар (ДГ «За майбутнє») привернув увагу до мітингу, який відбувався під стінами парламенту. Представники ФОПів, за його словами, вимагають від влади захистити їх і дати можливість нормально працювати.
Протестувальники, зокрема, вимагають розглянути законопроекти №№ 3853-1, 3853-2. Додатково народний депутат запропонував розглянути пов’язаний із ними законопроект № 3993.
Володимир Арешонков (ДГ «Довіра») нагадав, що цього тижня буде продовжено роботу над змінами до бюджету на поточний рік та над параметрами нового кошторису. У цьому контексті він наголосив на важливості фінансування української армії, закупівлі сучасного озброєння та обладнання, щоб не використовувалась така застаріла техніка, яка призвела до трагедії.
Торкнувшись безпосередньо порядку денного, народний депутат назвав позитивним той факт, що будуть розглянуті питання освіти та науки. Кращим подарунком для освітян, за його словами, було б ухвалення законопроекту № 3371 щодо недопущення закриття шкіл-інтернатів, санаторних шкіл.
Постійний представник уряду в парламенті Василь Мокан повідомив, що сім’ям загиблих в авіакатастрофі АН-26 буде виплачено одноразову допомогу в розмірі 1,57 мільйона гривень.
Щодо розкладу на цей пленарний тиждень, то представник уряду запропонував перенести з четверга на вівторок розгляд законопроекту № 3039-а «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з окремих операцій на період реалізації Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги та інших питань державного боргу». А також включити до порядку денного № 0051 проект закону про ратифікацію Гарантійної угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком (Проект «Програма підвищення надійності підстанцій»).
Водночас він подякував за підтримку євроінтеграційних законопроектів та наголосив на важливості ухвалення цього тижня законопроектів про внутрішній водний транспорт та про електронні комунікації.
